всі жирові основи (крім масла какао, яке при нагріванні переходить у легкоплавку модифікацію).
У процесі технології супозиторії можуть легко забруднюватися мікроорганізмами, тому при їх виготовленні необхідно звертати особливу увагу на строге виконання санітарних правил (чистота рук і приладів, оберігання супозиторної маси від попадання мікроор-ганізмів, пилу і т. п.). Доторкатися до маси безпосередньо руками не рекомендується, при необхідності її беруть за допомогою шматочка целофану або парафінованого паперу.
Введення лікарських речовин у супозиторії залежить від характеру основи, кількості і фізико-хімічних властивостей лікарських речовин, що вводяться, і насампе-ред від їх розчинності в основі.
Введення лікарських речовин у гідрофобні основи:
1. Лікарські речовини, розчинні в основі (камфора, хлоралгідрат, фенол, фенілсаліцилат, тимол, анестезин та ін.), залежно від їх кількості розчиняють у частині чи у всій кількості розплавленої основи. Якщо ж зазначені речовини вводяться у великих кількостях, то утворюються евтектичні сплави зі зниженою температурою плавлення. Найбільше знижують її хлоралгідрат, камфора і фенол. У цих випадках необхідно додавати речовини, у кількості 4-5 % від маси жирової основи, що підвищують температуру плавлення маси до 36-37 °С. Такими ущільнювачами є парафін, віск, спермацет та ін. Якщо до складу супозиторіїв входить фенол, то його беруть у кристалічному вигляді і розчиняють у частині розплавленої жирової основи (щоб уникнути припікаючої дії).
Слід зазначити, що спосіб розчинення лікарських речовин у розплавленій основі більше підходить для виливання розплавленої маси у форми. При виготовленні супози-торіїв методом ручного формування (викачування) він незручний.
2. Лікарські речовини, розчинні у воді (солі алкалоїдів, резорцин, хінозол, новокаїн, етакридину лактат, протаргол, коларгол, танін і т.п.) і прописані в кількості до 5 %, спочатку розчиняють у декількох краплях води чи гліцерину, або, у крайньому випадку, спирту, розтирають із зазначеними рідинами, а потім емульгують і змішують з основою. Розчинення полегшує рівномірний розподіл малих доз лікарських речовин в основі, поліпшує умови всмоктування і забезпечує швидку місцеву дію.
Як емульгатор використовують безводний ланолін (емульсія типу В/О), який дода-ють у мінімальних кількостях, щоб усунути утворення маси мазеподібної консистенції. Якщо зазначені вище лікарські речовини в нерозчиненому вигляді змішати безпосе-редньо з жировою основою (що в принципі можливо за рахунок її високої в'язкості), то їх дрібні часточки покриваються жировою оболонкою, і процес всмоктування прохо-дить дуже повільно. При введенні лікарських речовин в жирову основу у вигляді водно-го розчину без емульгатора утворюється маса, що важко формується і при роботі легко розсипається.
Якщо розчинної речовини багато (більше 5 %) і вона вимагає значної кількості роз-чинника, то її ретельно розтирають у ступці спочатку в сухому вигляді, потім з невели-кою кількістю води (тобто вводять без розчинення речовини), а потім додають части-нами основу. Коларгол, протаргол і танін завжди вводять тільки у вигляді водних чи водно-гліцеринових розчинів незалежно від їх кількості.
3. Лікарські речовини, не розчинні ні в основі, ні у воді (ксероформ, дерматол, стрептоцид, вісмуту нітрат основний, теофілін, цинку оксид, осарсол і т.п.), уводять до складу маси у вигляді дрібного порошку. При виготовленні супозиторіїв методом виливання речовини спочатку подрібнюють до максимального ступеня дисперсності (від цього істотно залежить точне їх дозування в супозиторіях і терапевтична активність), потім подрібнюють з частиною підплавленої основи (за правилом Дерягіна) і отриману суміш додають при постійному перемішуванні до розплавленої, напівостиглої основи. Потім масу виливають у відповідні форми. Термолабільні речовини слід додавати до напівостиглої основи перед виливанням її у форму.
При виготовленні супозиторіїв методом викачування, залежно від кількості, ці лікарські речовини вводять подвійно. Якщо вони прописані в малих кількостях, тобто до 0,1 г на одну свічу, то спочатку їх розтирають з декількома краплями жирної олії (персикової, мигдальної чи ін.), а потім змішують з подрібненою основою. Якщо ж ці лікарські речовини прописані у великих кількостях, тобто понад 0,1 г на одну свічу, то їх ретельно подрібнюють і змішують з частиною розплавленої чи дрібно натертої основи, а потім додають решту. Безпосереднє змішування подрібнених лікарських речовин із всією основою не забезпечує рівномірного розподілу сипучих речовин у густій основі.
Лікарські речовини у вигляді рідин (іхтіол, бальзами, нафта нафталанська), що мають склеюючі властивості, вводять, безпосередньо змішуючи з подрібненою жировою основою, без додавання пластифікатора. Рідкі інгредієнти, що не містять летких речовин, можуть бути згущені випарюванням при якомога нижчій температурі.
Густі екстракти (наприклад, екстракт беладони та ін.) вводять у супозиторну масу після попереднього змішування з рівною кількістю спирто-водно-гліцеринової суміші (1:6:3) чи у вигляді готового розчину (1:2).
Введення лікарських речовин у гідрофільні основи.
Лікарські речовини, розчинні в воді чи гліцерині, спочатку розчиняють у частині води чи гліцерину, призначених для виготовлення основи, а потім додають до розплавленої, готової до виливання у форми основі.
Лікарські речовини, не розчинні ні у воді, ні в гліцерині, спочатку розтирають з частиною гліцерину в тонку суспензію, а потім додають до готової, розплавленої основи перед виливанням у форми.
Лікарські речовини, добре розчинні в поліетиленоксидній основі, колагеновому гелі, уводять безпосередньо в розплавлену частину чи всю основу (гель) з наступним перемішуванням і виливанням готової однорідної маси у форми. Нерозчинні речовини спочатку розтирають з рідкою складовою частиною основи, а потім домішують до всієї маси і виливають у форми.
Виготовлення супозиторіїв методом викачування. Метод ручного викачу-вання з позитивного боку характеризується тим, що не вимагає спеціального устат-кування. Цим методом досягається рівномірний розподіл у супозиторній масі всіх інгредієнтів. З іншого боку, він економічно неефективний, тому що при відсутності механізації затрачується