Попередньо перевіряють разову дозу сильнодіючої речовини. У випарювальній чашці сплавляють 1,5 г воску з 1,5 г масла какао (не перегріваючи!). У ступці розтирають 3,0 г хлоралгідрату і розчиняють у сплаві. Додають масло какао й уминають. Масу перено-сять на парафінований папір, перетворюють у щільну кульку, зважують. З отриманої маси готують свічі описаним методом і оформляють до відпуску.

Виготовлення супозиторіїв методом виливання. Метод виливання, будучи універсальним, дозволяє приготувати супозиторії однакової форми, використовуючи різноманітні основи, що неможливо при інших способах. Процес виготовлення прохо-дить значно швидше, гігієнічніше, а зовнішній вигляд свіч, кульок і паличок кращий порівняно з методом викачування.

Як недолік цього методу необхідно відзначити порушення однорідності суміші при вистиганні, особливо за рахунок рідин, що не змішуються з основами і твердою фазою. Метод виливання складається з наступних стадій: виготовлення і розплавлення відпо-відної основи; змішування прописаних лікарських речовин з розплавленою основою; підготовка форм і виливання приготовленої напівостиглої маси у форми; охолодження; пакування; оформлення.

Якщо як основа прописана якась одна речовина, наприклад, бутирол і т.п., то для змішування з лікарськими речовинами її розплавляють у ковшику чи порцеляновій (фар-форовій) чашці на водяній бані. Якщо основа складається з декількох речовин, то відпо-відно готують сплав, а потім додають лікарські речовини у вигляді розчину чи найтоншого порошку. Масу слід нагрівати обережно, не допускаючи підвищення температу-ри вище 38-40 °С. При перегріванні збільшується час, необхідний для її подальшого застигання у формі, погіршується якість виготовлюваних супозиторіїв. У разі потреби нагрівання основи до більш високої температури доцільно нагрівати не всю кількість основи, а тільки частину (70-80 %), а решту додати у твердому вигляді до розплавле-ної маси після того, як її температура понизиться до 37-38 °С.

Правила введення лікарських речовин в основу викладені на стор. 404-406.

Приготовлену супозиторну масу швидко виливають з порце-лянових чашок у підготовлені фор-ми. Для виливання використову-ють спеціальні металеві чи пласт-масові форми з числом гнізд 30, 50,200 і більше, місткістю 1; 1,5; 2;3;4см3.

Перед складанням чарунки форми протирають марлевим тампоном, змоченим у простери-лізованому вазеліновому маслі, якщо супозиторії приготовлені на

водорозчинних основах, якщо на жирових основах - мильним спиртом.

Наповнення форми масою повинне бути поступовим, інакше супозиторії виходять неоднорідними і крихкими. Наповнену форму злегка струшують для видалення з неї пухирців повітря і поміщають у морозильну камеру холодильника на 10-15 хвилин, після чого зіскрібають ножем застиглу масу, що виступає з осередків форм. Застиглі супозиторії звільняють (після рознімання елементів форми) шляхом натиску на їх осно-ви в напрямку до вершини.

При виготовленні супозиторіїв методом виливання їх маса залежить від величини гнізда форми (об'єму), щільності використовуваних лікарських речовин і основи.

У випадках, коли лікарські речовини виписані в кількості до 5 %, можна не брати до уваги незначного об'єму, який вони займають у формах. Якщо ж лікарські речовини входять у супозиторії в кількостях більше 5 % (у цьому випадку займаний ними обсяг витісняє значну кількість основи), то необхідно знайти точне співвідношення між обся-гом, займаним прописаною лі-карською речовиною, і основою. Інакше точність дозування пору-шується. Це співвідношення вира-жається «коефіцієнтом заміщен-ня» чи «зворотним коефіцієнтом заміщення».

Коефіцієнтом заміщення (E_J називають кількість лі-карської речовини, яка заміщає одну вагову частину жирової основи з щільністю 0,95. Тобто дана кількість лікарської речови-ни займає такий же об'єм, як і одна. Наприклад, коефіцієнт заміщення вісмуту нітрату основного по жировій основі дорів-нює 4,8. Це значить, що 4,8 г вісмуту нітрату основного займають такий же об'єм, як і 1,0 г жирової основи.

Зворотним коефіцієнтом заміщення (1/EJ називають кількість жирової ос-нови, що заміщає одну вагову частину лікарської речовини. Тобто кількість жиро-вої основи еквівалентна за об'ємом 1,0 г лікарської речовини.

Наприклад, зворотний коефіцієнт заміщення вісмуту нітрату основного по жировій основі дорівнює 0,21. Це значить, що 0,21 г жирової основи займає об'єм, рівний об'єму 1,0 г вісмуту нітрату основного. При розрахунках кількості основи зручніше користува-тися зворотним коефіцієнтом заміщення.

У табл. 26 приведені значення Ежі 1/Еж для лікарських речовин, які найчастіше про-писуються в супозиторних лікарських формах.

Виготовлення супозиторіїв на гідрофобних основах.

Rp.: Osarsoli 0,2

Acidiborici 0,1

Glucosi 0,3

Butyroli q.s.

Misce, fiat suppositorium

Da tales doses № 12

Signa. По І свічі на ніч.

Ректальні супозиторії, до складу яких входить лікарська речовина списку А - осар-сол, а також інші речовини, не розчинні в основі - кислота борна і глюкоза, прописані в кількості більше 5 %. Перевірку разової і добової доз осарсолу здійснюють шляхом по-рівняння їх з вищою разовою і добовою дозами для прийому всередину по таблиці ДФ. Розрахунок: Осарсолу 0,2 х 12 = 2,4 г

Кислоти борної 0,1 х 12 = 1,2 г Глюкози 0,3 х 12 = 3,6 г

Кількість супозиторної основи розраховують, виходячи з того, що форма для вили-вання дозволяє одержати супозиторії на жировій основі масою 2,0 г. Користуючись коефіцієнтом заміщення, роблять розрахунок основи:

Таким чином, бутиролу необхідно взяти: 2,0 х 12 - (1,66 + 0,75 + 2,92) = 18,67 г.

Осарсол одержують за вимогою в провізора-технолога. Речовини ретельно подрібню-ють у сухому вигляді відповідно до правил виготовлення складних порошків. Потім под-рібнення продовжують з частиною підплавленої основи (приблизно 4,0 г за правилом Дерягіна). У порцелянову чашку до решти підплавленої основи переносять зі ступки отри-ману суміш, ретельно перемішують для рівномірного розподілу подрібнених речовин.

Примітка: Для речовин з коефіцієнтом Еж менше 1,1 розрахунки по заміщенню недоцільні.

Напівостиглу масу швидко розливають у попередньо змазані мильним спиртом