Палички - Bacilli (буж — cereoli). Слово «бужі» походить від французького bougie - зонд. Готу-ють їх на пластичних жирових основах методом викачування або пресування, на желатино-гліцериновій основі - методом виливання.

При прописуванні паличок вказується довжина і діаметр паличок, не вказуючи маси основи, або ж вказується маса основи і один зі згаданих показників. У тих випадках, де кількість основи в рецепті не зазначена, її визначають за формулами:

а) для жирової основи: х = 3,14 (d/2)2x 0,95 х Іхп;

б) дляжелатино-гліцериновоїоснови: x = 3,14(d/2)2 х 1,15 х Іхп;
де х - кількість основи, г;

d - діаметр паличок, см; 1- довжина паличок, см; N -кількість паличок.

Rp.: Streptocidi 0,1

Olei Cacao q.s.

ut fiat bacillus longitudine 4 sm et diametro (crassitudine) 4 mm Da tales doses № 10 Signa. По І паличці 2 рази в день у фістульний хід.

Супозиторії (палички) із сильнодіючою лікарською речовиною, не розчинною у воді й маслі какао, вводиться по типу суспензії.

Підставивши цифрові значення у формулу, знаходять значення х:

х = 3,14 х (0.4/2)2 х 0,95 х 4 х 10 = 4,77 = 4,8 г масла какао

Стрептоцид (1,0 г) розтирають у ступці в щонайдрібніший порошок і поступово змішують з роз-рахованою кількістю (4,8 г) подрібненого масла какао. Для пластичності додають незначну кількість безводного ланоліну й уминають доти, поки не утвориться однорідна маса, що відстає від стінок ступки. Отриману масу викачують у вигляді стержня і поділяють на однакові частини за допомогою різака пілюльної машинки. Кожну окрему порцію маси викачують до утворення рівної циліндричної палички зазначеної довжини з одним загостреним кінцем. Довжину палички вимірюють за допомогою лінійки, а діаметр її визначається сам собою, якщо кількість основи була взята правильно.

При наявності спеціального преса, що складається з циліндра, поршня і набору матриць, які мають отвори різного діаметра, можна з отриманої маси приготувати палички пресуванням, продавлюючи поршнем масу через матрицю діаметром 4 мм. Отриманий довгий стержень розрізають на 10 однакових частин і роблять один кінець загостреним. Можна приготувати палички з цієї маси виливанням її в спеціальні форми, що мають канали визначеної довжини і діаметра. Перед виливанням розплавленої маси форми підігрівають до 50 °С, інакше маса може застигти у верхній частині каналу. Готові палички відпускають у картонних коробках із гніздами з гофрованого паперу.

Порожні супозиторії - ректальні капсули. Під цією назвою мають на увазі тверді пустотілі жирові чи на іншій основі капсули, що представляють собою заданих розмірів ємності, наповнені лікарськими речовинами у вигляді порошку, розчину, емульсії, мазі і т. п. Як правило, такі капсули готують на фармацевтичних заводах методом пресування або виливання.

Як основу для ректальних капсул застосовують масло какао й інші жирові основи, желатино-гліцеринові суміші (64-70 % желатину і 30-35 % гліцерину) і т. п. В даний час найбільше поширення одержали желатинові ректальні капсули. Усередину готової капсули поміщають відповідну лікарську речовину й отвір акуратно заливають тією ж масою, з якої був виготовлений корпус супозиторію. Після застигання пробки свічі готові до застосування.

ОЦІНКА ЯКОСТІ І ЗБЕРІГАННЯ СУПОЗИТОРІЇВ

Якість приготовлених супозиторіїв оцінюють так само, як і інших лікарських форм, тобто перевіряють документацію (рецепт, паспорт, упаковку, оформлення, колір, запах, відсутність механічних включень).

Специфічним для якості супозиторіїв є: розмір, форма, які повинні відповідати пропи-су рецепта.

Однорідність змішування - на зрізі супозиторна маса повинна бути однорідна, без ук-раплень, допускається наявність повітряного стержня чи воронкоподібного заглиблення.

Маса свіч повинна знаходитися в інтервалі, зазначеному ДФ XI. Відхилення в масі окремих свіч не повинні перевищувати ±5 %.

Готові супозиторні лікарські форми повинні мати визначену твердість, щоб забезпе-чити їх використання, інакше вони непридатні, бо можуть деформуватися в руках хво-рого до їх використання.

Для супозиторіїв, приготовлених на гідрофобних основах, визначають температу-ру плавлення по методу 2а (ДФ XI, вип. І, с. 18), що не повинна перевищувати 34 °С, якщо немає інших вказівок у власних статтях. Якщо визначити температуру плав-лення важко, то визначають час повної деформації за допомогою спеціального при-ладу (мал. 130).

Прилад складається зі скляної трубки (4) довжиною 235 мм і діаметром 14,7 мм, що звужується в нижній частині (діаметр звуження 5-6 мм, довжина 15 мм). Трубка знизу закрита гумовою пробкою (8). За допомогою великої пробки трубку закріплюють у скляному кожусі (б), оснащеному двома відвідними трубками. Висота кожуха 238 мм, діаметр 180 мм. Всередині трубки поміщено скляний стержень (2)

У кожух подають воду постійної температури (37 °С). У трубку налива-ють 15 мл води так, щоб частина її, ниж-че звуження, була заповнена, і витриму-ють прилад для вирівнювання темпера-тури всіх його частин протягом 5 хвилин. Потім у трубку опускають супозиторій З загостреним кінцем униз, зверху на нього поміщають стержень і включають секун-домір. Відзначають час, протягом якого стержень зануриться до риски (нульова поділка). Цей час приймають за час по-вної деформації супозиторіїв, що повинен знаходитись у межах 3-15 хвилин. Стер-жень повинен опускатися тільки під дією своєї ваги.

Для супозиторіїв, приготовлених на гідрофільних основах, визначають час розчи-нення. Для цього один