супозиторій поміщають на дно посудини місткістю 100 мл, що містить 50 мл води з температурою 37±1 °С. Посудину через кожні 5 хвилин струшу-ють таким чином, щоб рідина і проба набрали обертального руху.
Супозиторій повинен розчинитися протягом 1 години, якщо немає інших вказівок у власних статтях.
Визначення кількісного вмісту й однорідність дозування діючих речовин повинні бути зазначені у власних статтях.
Супозиторії зберігають у сухому прохолодному місці, якщо немає інших вказівок у власних статтях.
Жирові свічі і кульки після виготовлення загортають у парафінований папір, целофан чи фольгу, драглеподібні свічі - у вощений чи парафінований папір. Кульки, песарії ук-ладають в картонні коробки у гофровані ковпачки, палички - у складки паперу. Офор-мляють етикетками «Зовнішнє», «Зберігати в сухому прохолодному місці».
На упаковках супозиторіїв, виготовлених на поліетиленоксидних основах, повинна бути вказівка про необхідність зволоження супозиторіїв перед введенням у порожнину тіла.
Стандартизація суппозіторієв. Номенклатура
Фармакопея XI пред'являє до суппозіторіям наступні вимоги: суппозіторії повинні мати однорідну масу, однакову форму і володіти твердістю, що забезпечує зручність застосування.
Однорідність перевіряється візуально на подовжньому зрізі по наявності або відсутності вкраплень.
Крім того, фармакопея регламентує визначати відповідність середньої маси суппозіторієв і відхилення від неї згідно нормам.
Для суппозіторієв, приготованих на лінофільних основах, визначають температуру плавлення, яка не повинна перевищувати 37 °С. Еслі визначення температури плавлення скрутне, визначають час повної деформації, який повинен тривати не більш 15 мін.
Для суппозіторієв, виготовлених на гідрофільних основах, визначають час розчинення. Суппозіторій повинен розчинятися протягом 1ч.
У суппозіторіях визначають кількісний зміст і однорідність дозування діючих речовин.
Номенклатура суппозіторієв. У номенклатуру суппозіторієв і вагинальних кульок промислового виробництва включені наступні найменування (приклади прописів):
Цефекон (Suppositoria «Cefeconum»). Склад: саліциламіда 0,6 г, амідопіріна 0,2 г, фенацетину 0,2 г, кофеїну (або кофеїну бензоата натрію) 0,05 р.
Бетіол (Suppositoria «Bethiblum»). Склад: екстракту красавки 0,15 г, іхтіолу 0,2 р.
Анузол (Suppositoria «Anusolum»). Склад: екстракту красавки 0,02 г (або 0,015 г), ксероформу 0,1 г, цинку сульфату 0,05 г, гліцерину 0,12 р.
Анестезол (Suppositoria «Anaesthesolum»). Склад: анестезину 0,1 г, дерматола 0,04 г, ментолу 0,004 г, цинку оксиду 0,02 р.
Суппозіторії з гліцерином (Suppositoria cum Glycerino).
Склад: гліцерину 1,44 г (або 2,46 г), кислоти стеаринової 0,12 г
(або 0,25 г), натрію вуглекислого кристалічного 0,06 г (або 0,13 г).
Суппозіторії з дігитоксином (Suppositoria cum Digitoxino)
містять дігитоксина 0,00015 р.
Свічки антисептичні біологічні (Suppositoria antiseptica biologica). Склад: сухої суміші бичачої плазми і тромбопластину 0,9 г, левоміцетину 0,02 г, новокаїну 0,12 г, екстракту красавки 0,015 р.
Свічки апілака (Suppositoria «Apilacum») містять апілака ліофілізірованного 0,005 г (або 0,01 г).
Нео-Анузол (Suppositoria «Neo-Anusolum»). Склад: цинку оксиду 0,2 г, вісмуту нітрату основного 0,075 г, таніну 0,05 г, йоду 0,005 г, резорцину 0,005 г, метіленового синього 0,003 р.
Свічки з іхтіолом (Suppositoria cum Ichthyolo) містять іхтіолу 0,2 р.
Осарбон (Globuli «Osarbonum»). Склад: осарсола 0,35 г, кислоти борної 0,3 г, глюкоза 0,3 р.
Осарцид (Globuli «Osarcidum»). Склад: осарсола 0,3 г, глюкоза 0}2 г, кислоти борної 0,3 г, стрептоциду 0,3 р.
Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
Ректальні суппозіторії — перспективна лікарська форма, що розвивається по декількох напрямах.
Ліофілізірованниє суппозіторії. Завдяки пористій структурі і великій внутрішній поверхні, такі суппозіторії швидко розпадаються в незначній кількості секрету слизистої прямої кишки і вивільняють лікарські речовини, що містяться в них. Готують їх з водних суспензій або емульсій допоміжних і лікарських речовин, які після виливання у форми, піддають глибокому заморожуванню (ліофілізациі).
Пористі суппозіторії. Для збільшення поверхні контакту слизистої прямої кишки з тими, що вводяться суппозіторіямі і полегшенням вивільняння лікарських компонентів запропоновані пористі суппозіторії, які готують шляхом виливання розплавленої маси у форми з подальшим вакуумуванням при глибині вакууму 600 мм рт. ст.
Порожнисті суппозіторії, заповнювані емульсіями, суспензіями або розчинами лікарських речовин сприяють також швидшому вивільнянню лікарських речовин.
Багатошарові суппозіторії. У ряді країн запатентовані, двух- і багатошарові суппозіторії. Оболонку таких суппозіторієв виготовляють з основи з менш високою температурою плавлення, що містить лікарські речовини місцевої дії (анестезин, екстракт красавки). У стрижень вводять речовини, що надають резорбтівноє дію на організм. Для стрижня використовують основу* вищу температуру плавлення, що має.
Суппозіторії з плівковими покриттями. Контрольована доставка лікарських речовин при їх ректальному введенні може здійснюватися шляхом використовування суппозіторієв з плівковими покриттями, що уповільнюють дифузію активного компоненту або шляхом висновку суппозіторієв в капсули.
Забарвлені суппозіторії. Певний інтерес представляє фарбування суппозіторієв, призначене не стільки для візуальної ідентифікації різних фармакологічних груп речовин, скільки для цілей захисту суппозіторієв від дії певного спектру проміння, що викликає окислення, деструкцію вхідних компонентів. Виробництво ректальних мазей, капсул, аерозолів, тампонів, ректіолей.
Ректальні мазі на гидрофобних і гідрофільних основах останнім часом широко застосовуються в медичній практш :е. Як гідрофільні основи використовують емульсії першого роду (м/в), поліетіленгліколі, похідні міть л целюлози.
Значне, до 50 г, одноразове введення мазі дозволяє збільшити кількість вживаної лікарської речовини. Крім того, велика кількість основи дозволяє призначати лікарські речовини, прл інших способах введення що викликають роздратування. Ректальні мазі — дозована лікарська форма, що випускається в шприц-тюбиках із спеціальним аплікатором.
Ректальні желатинові капсули — одна з перспективних лікарських форм. Вперше вони були запропоновані для покриття послаблюючих суппозіторієв в 1937 р. фірмою «Шерер», і лише в 1980 році у Фармакопею Британії введена стаття «Ректальні капсули», встановлююча вимоги до ректальних лікарських форм торпедовідной форми.
В даний час виробляються ректальні капсули різної спрямованості терапевтичної дії: протизапальні, протівоязвенниє, протитуберкульозні, гормональні і т.д. Показано, що желатинові капсули ректального призначення більш перспективні в порівнянні з суппозіторіямі з технологічної, біофармацевтичної і економічної точки