Досить важливе значення має принцип оптимальності доз. Відомо, що тривалий дефіцит вітамінів викликає імунологічні порушення різного ступеня виразності. Багаточисельними дослідженнями встанов-лено, що додаткове вживання вітамінів А і Е сприяє стимуляції імунної відповіді та підвищує активність ряду показників не-специфічної резистентності [1, 7].

Результати експериментальних дослід-жень свідчать про взаємозв'язок між вітамінами А, Д, С та В1 і мікроелементами - міддю, марганцем та цинком. Дефіцит кожного вітаміну приводить до специфічно-го тільки для нього типу розподілу мікро-елементів в організмі і тканинах. Вживання великих доз вітамінів викликає істотне по-рушення в обміні зазначених мікроеле-ментів [4].

Зазначене вище дає підставу для при-пущення, що тривале використання віта-мінних добавок без певного забезпечення організму мікроелементами може привести до вичерпання їх запасів і спричинити серйозні порушення обміну нутрієнтів з усіма витікаючими з цього наслідками.

У зв'язку з цим, особливе місце в раціонах харчування відводиться фруктам, овочам, ягодам, зерновим, бобовим та ін. культурам. У своєму складі вони містять крім вітамінів також макро- і мікроелементи. В результаті аналізу коливань дея-ких показників харчової цінності раціонів було встановлено, що зниження надход-ження вітамінів А, В1, В2, В3, B6, PP та ін. достовірно корелює зі зменшенням вмісту в раціоні кальцію, магнію, фосфору, заліза, марганцю, цинку і кобальту. Тому певні співвідношення вітамінів і мінеральних речовин в рослинній їжі є підставою для твердження, що природні вітаміноносії мають більшу профілактичну і лікувальну ефективність, ніж синтетичні вітамінні препарати, що не містять мікроелементів.

Для оцінки оптимальності хімічного складу раціону харчування та його збалан-сованості лікар у своїй практичній дія-льності повинен керуватись наказом МОЗ України № 272 від 18.11.1999 р. «Про затвердження норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії».

Наступний принцип, що заслуговує на увагу - це принцип комбінування. Він полягає в тому, що на початку захворюван-ня рекомендуються БАДи до їжі із загально-зміцнювальною напрямленістю. При по-дальшому розвитку або загостренні хронічного захворювання БАД комбіную-ться із специфічними сильнодіючими засобами і методами лікування.

Так, наприклад, у хворих на залізо-дефіцитну анемію аліментарного генезу досить часто спостерігається виразність С-вітамінної недостатності. Дефіцит аскор-бінової кислоти, у свою чергу, погіршує абсорбцію заліза, внаслідок чого розви-вається хибне коло. Крім того, доведено, що обмін заліза в організмі тісно пов'язаний з іншими вітамінами і зокрема групи В [4]. Аскорбінова кислота також сприяє під-тримці нормального рівня міді, марганцю і цинку у внутрішніх органах. Це необхідно враховувати при складанні раціонів харчу-вання як для здорових, так і для хворих осіб.

Для повного системного підходу до використання БАД слід враховувати біо-ритмологічний принцип їх вживання.

Результати багаточисельних досліджень свідчать, що існує залежність між фарма-кокінетикою речовин, чутливістю біосистеми та біологічними ритмами людини. Так, існує чіткий добовий ритм функціональної активності ренін-альдостеронової системи з максимумом у нічні і ранні години. Установлено, що у хворих з серцево-судин-ною недостатністю максимальний діурез при вживанні сечогінних препаратів спосте-рігається на 10 годину ранку, найбільше виділення калію сечею при вживанні діуретинів - на 17 годину, а натрію - на 13 годину [3]. Тому більша ефективність БАДів, що діють на функції серцево-судин-ної системи, проявляється при призначенні їх у другій половині дня та вечірній час.

На сьогодні також виявлено, що більш висока ефективність стимуляторів цент-ральної нервової системи проявляється в денний час, заспокоювальних, бактеріцидних і бактеріостатичних засобів - у вечірній час [4].

Відомі і сезонні коливання в застосуван-ні стимуляторів ЦНС. Адаптогени (жень-шень, елеутерокок, золотий корінь та ін.) найбільш ефективні восени та взимку, а у весняно-літній період можливий ефект, про-тилежний очікуваному [2, 6]. Глюкокортикоїди більш ефективні навесні, а сно-творні - восени і взимку.

Режим харчування також має значний вплив на різні функції організму і є ефективним синхронізатором ритмів метаболічних процесів, впливає на чутливість організму до лікарських препаратів. Кількість утилізованих калорій залежить від часу вживання їжі. При стандарти-зованому за енергетичною цінністю і складом раціоні вживання їжі 1 раз на день вранці сприяє зниженню маси тіла, а у вечірній час, навпаки, до її підвищення [3].

Лікарські препарати БАДів.

Мікроводорість

СПІРУЛІНА

Spirulina Platensis (Nordst) Geitle

Форма випуску: порошок, таблетка по 0,5 г, капсула по 0,4 г.

Склад: білок 60-70%, вуглеводи!0-20%, жири 5%,

вітаміни (мг/кг): В-каротин(провітамін А)-1700, В1-55, В2-350, В5-11, В6-3, В12-1.6,

ВС-0.5, Е-190,С-15, РР-118

мінерали І мікроелементи (мг/кг): кальцій -1180, фосфор - 8280,

залізо - 528, натрій - 344, магній -1663, йод - 3, селен - 2 та інші.

Енергетична цінність 100 г продукту - 337 ккал.

Властивості:

- ефективна проти атеросклерозу, захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, онкологічних захворювань;

Рекомендації з застосування:

Добову дозу використовують двічі на день: за 20-30 хв. до прийняття їжі. Добова норма споживання:

До кожної упаковки з порошком додається мірна ложка.

ПРОТИПОКАЗАНЬ НЕ ВИЯВЛЕНО

Кошачий