У фармацевтичному аналізі ПАВ без підстави не знайшли широкого застосування. Для кількісного визначення лікарських препаратів похідних фенотіазіна розроблений спектрофотометрічеськая методика, заснована на| їх взаємодії з хлоридом міді (II) у присутності ЛСН, який сприяє стабільності комплексних з'єднань, що утворюються.

М. Ottis і ін. розробили екстракционно-спектрофотометрічеськую методику визначення пеніциллінов (V-Пеніциліну, фенатіцилліна, пропіцилліна і окситетрацикліна) на підставі іонної асоціації з катіоном септонекса або аніоном ДОССН. У роботі показана можливість підвищення селективності фотометричного методу визначення катіонних ПАВ (КПАВ) в результаті заміни екстракції іонних ассоциатов ПАВ – протівоїон фарбника на солюбілізацию міцелламі нєїоногенного ЛІГШИ. У присутності нєїоногенного ПАВ (НПАВ) -трітона Х-305 вивчено взаємодія з бромфеноловим синім ряду дічетвертічних амонієвих підстав, використовуваних як лікарські препарати. На підставі цих досліджень розроблені методики визначення декаміна, декаметоксина і етонія в біологічних рідинах і лікарських формах.

При розробці фотометричної методики визначення новокаїну, заснованої на реакції його 4-гидроксиметоксибензальдегидом (ваніліном) був використаний ЛСН. При цьому межа виявлення новокаїну склала 0,2 мкг/мл і збільшився діапазон визначуваних концентрацій.

R. Staroscik і соавт. здійснили кислотно-основне титрування барбітуратів в 0,05 М водних розчинах КПАВ (броміду цетілтріметіламмонія і хлориду тетрадецилметілбензіламмонія) розчином 0,1 н. гидроксида натрію з реєстрацією кінця титрування по тімолфталєїну або потенціометр. Досліджена стабільність іонних пар ПАВ — барбітурат, визначені значення рКа. Розроблена методика є високочутливою, простою і доступною.

Вивчено вплив іонних і НПАВ на кислотно-основну рівновагу похідних фенотіазіна — діетазіна і хлорпромазіна. Встановлено, що КПАВ і НПАВ підсилюють дисоціацію цих речовин, а АПАВ знижують її. Запропонована методика алкаліметричного визначення цих речовин, заснована на збільшенні Но їх дією КПАВ — септонекса.

Сульфапірідін, сульфадіазін, сульфамеразін, сульфадімедін і сульфатіазол визначають алкаліметрічеські у присутності гексадецилпірідінія хлориду, індикатор — фенолфталєїн.

Значний інтерес представляє використовування ПАВ як тітрантов при визначенні лікарських речовин основного і кислотного характеру методом титрування екстракції. Відомий ряд таких робіт для кількісного визначення амінопроїзводних з використовуванням як тітрантов ЛСН і ДОССН.

ЛСН був застосований для визначення дезинфекційних і консервуючих засобів, а також лікарських речовин типу чверткових амонієвих з'єднань, таких, як анатруксоній, карбізокаїнія хлорид. Із з'єднань, що містять третинну аміногрупу, були визначені похідні фенотіазіна, імідазола, хинуклідіна, тропана, хиноліна і ізохиноліна. Метод використовується для визначення лікарських засобів природного походження, особливо алкалоїдів, а також лікарських препаратів, що належать до різних фармакологічних груп (місцеві анестетіки, психотропні і анти гиерамінниє засоби)

Протягом останнього десятиліття проведені дослідження розчинів багатьох поверхнево-активних речовин (ЛІГШИ) і виявлена загальні закономірності, що описують величину поверхневого натягнення як функцію часу. Важливу інформацію про склад, структуру і еволюцію поверхневих шарів, а також про процеси, що відбуваються в об'ємі рідкої фази, дозволяє одержати визначення динамічного поверхневого натягнення (ДПН) розчинів нізко- і високомолекулярних ПАВ. ПАВ в біологічних системах піддаються багатоманітним метаболічним перетворенням з подальшим надходженням продуктів в кров і виведенням їх з організму нирками. ПАВ сечі утворюють на воді моношари, криві залежності тиску від площі яких мають характерну форму у відтворюють петлі гістерезису. У гомогенатах нирок статичне поверхневе натягнення нижче динамічного.

Як відомо, захворювання нирок нерідко супроводжуються вираженою разбалансировкой всіх видів обміну речовин, порушеннями біохімічного гомеостазу крові, появою в сечі ряду неорганічних і органічних нізко- і високомолекулярних з'єднань, що володіють поверхнево-активними властивостями.

СТАН ДИНАМІЧНОГО ПОВЕРХНЕВОГО НАТЯГНЕННЯ БІОЛОГІЧНИХ РІДИН ПРИ ПСОРІАЗІ З ПОРАЗКОЮ СУГЛОБІВ

При псоріазі підвищуються в крові концентрації багатьох поверхнево-активних речовин (ЛІГШИ), таких як загальні ліпіди, трігліцеріди, холестерин і фосфоліпіди, змінюється співвідношення рівня нейтральних жирів і ліпопротєїдов. Найбільш виражені зміни ліпідного профілю спостерігаються при крупнобляшечной формі захворювання і вираженому ексудативному компоненті висипань. У розвитку псоріатичної артропатії (ПА) певна роль додається порушенням мікроциркуляції в синовії суглобів, які залежать від реології крові, а до її параметрів відноситься текучість рідини. У більшості таких хворих наголошуються важкі гемореологичеськіє зрушення з підвищенням в'язкості плазми. У всіх випадках ПА текучість крові погіршується унаслідок гиперфібріногенемії і збільшення рівня інших високомолекулярних білків, що володіють теж поверхнево-активними (сурфактантнимі) властивостями. ПАВ характеризуються загальною физико-хімічною властивістю — виборчою абсорбцією на межах розділу фаз «вода-повітря» і зміною поверхневого натягнення (ПН) рідини. Вивчення ПН крові і сечі може дати цінну інформацію для діагностики захворювань людини і контролю за лікуванням хворих.

Останнім часом проведені дослідження багатьох ПАВ різними методами і одержані загальні закономірності, що описують величину ПН як функцію часу. Слід зазначити, що міжфазна тензіометрія біологічних рідин (тобто вимірювання ПН) при псоріазі ще не використовувалася. Це було обумовлено відсутністю стандартних приладів, здатних аналізувати мікрооб'єми рідини, і складністю інтерпретації експериментальних результатів унаслідок динамічного характеру вимірюваної величини ПН.

Висновок.

У даній роботі детально розглянуто супозиторні основи, що мають специфічні властивості.

До супозиторних основ висувається ряд вимог, що визначає якість основ за ДФ ХІ або за технічними умовами. При перевірці якості користуються приладами Осміна, також можуть використовувати прилад пенетрометр.

Зараз для приготування супозиторіїв застосовують великий асортимент основ, які розглянуто у курсовій роботі, що розрізняються за фізико-хімічними властивостями, які можна поділити на дві групи.

Із водорозчинних синтетичних основ у вітчизняній практиці також, як і за рубежем, використовують продукти різного ступеня, які мають повну фізіологічну індиферентність. Відомо, що тверді полімери окису етилену використовують під назвою „Postanol”, а м’якої консистенції „Postanol В”, у Франції вони називаються “Scurol”, США випускають “Corbowax”.

У зв’язку з недоліками використання поліетиленоксидів як основ