В науковій літературі є роботи про вплив на тканинний тромбопластин

таких рослинних препаратів, як олії журавлини, чорної смородини, обліпихи.

Ці олії є каротинвмісними препаратами.

Олія з ягід чорниці – новий препарат, і в науковій літературі зустрічаються лише поодинокі роботи щодо екстракції та фармакологічних ефектів даної олії. До складу олії чорниці входять специфічна гамма-ленолієва, церебро- та фосфоліпіди, токофероли, каротиноїди, фітостерини, поліненасичені жирні кислоти. Як і вищезазначені олії, олія чорниці також є каротинвмісною, але за своїм впливом на активність тканинного тромбопластину мозку значно перевищує ефект обліпихової олії. Хоча тканинний тромбопластин нервової системи маловивчений, але відомо,

що в умовах патології клітинно-тканинні коагуляційні процеси значною мірою активуються, при цьому виникає гіперкоагуляційний синдром. Проте

можливість активації тромбопластину тканини мозку добре показана в експериментальних умовах.

Мета роботи – вивчити вплив олії чорниці на тромбопластинову активність мозку кролів при курсовому застосуванні її протягом двох місяців.

Олію чорниці одержували способом екстракції природних олій з рослинної сировини хладоном-12.Одержану олію стандартизували за вмістом бета-каротину і каротиноїдів методом розчинення у хлороформі ,оскільки в ньому відмічається найбільша розчинність каротиноїдів:100 мг препарату розчиняли у хлороформі і доводили ним об”єм розчину до 100 мл.

Оптичну щільність одержаного розчину вимірювали на фотоелектроколориметрі у кюветі 10,0 мм при довжині хвилі 450 нм проти стандартного розчину біхромату калію.Для приготування стандартного розчину біхромату калію 0,036 біхромату калію розчиняли у воді і доводили об”єм до 1 л.

Концентрацію каротиноїдів в олії чорниці в перерахунку на бета-каротин у мг% розраховували за формулою

Х = ( Р * 0.00208 * 100 * 100 ) : ( Р1 * А ),

Де Р – оптична щільність досліджуваного розчину;

Р1- оптична щільність стандартного розчину;

0,00208- кількість бета-каротину(мг) у розчині, колір якого ідентичний кольорустандартного розчину біхромату калію;

А- наважка , г.

Досліди проводили на кролях з масою тіла 2,1 – 3,0 кг. Тваринам вводили олію чорниці перорально в дозі 10 мг/кг протягом 60 діб. Курсова доза в перерахунку на бета-каротин і каротиноїди становила 600 мг/кг. Через добу після останнього введення олії тварин промивали фізіологічним розчином через канюлю в черевній аорті під тиском, який підтримували за допомогою апарата Борова. Відмивання тканин від крові проводили під рауш-наркозом.

З відмитих тканин мозку готували 10% гомогенати на фізіологічному розчині (200 мг тканини та 1,8 мл фізіологічного розчину). Одержані гомогенати центрифугували 15 хв при 1500 об/хв. З надосадової рідини готували розведення 1:100 ( 0.5 мл надосадової рідини + 4.5 мл 0,85 % розчину натрію хлориду ) , 1: 200, 1:500, 1:1000, 1:2000, 1:5000, 1:10000. Ці розведення є відповідно 1,0,5,0,2,0,05,0,02,0,001 % тканинними екстрактами. З даними розведеннями тканинного екстракту проводили реакцію згортання безтромбоцитарної оксалатної плазми: до 0,1 мл тканинного екстракту додавали 0,1 мл 0,277 % розчину кальцію і після десятисекундного нагрівання на водяному огрівнику при температурі 37 С вносили 0,1 мл безтромбоцитарної оксалатної плазми, яку одержували повторним центрифугуванням звичайної оксалатної плазми протягом 30 хв при 3000 об/хв. Безтромбоцитарна оксалатна плазма в присутності 0,1 мл 0,277 % розчину кальцію та 0,1 мл фізіологічного розчину згорталась за 115 – 130 с. Розчин кальцію готували з 10 % ампульного розчину для внутрішньовенного введення з корекцією його дійсної концентрації (5 % кальцію, а 5 % - кристалізаційна вода).

Вищеописаною методикою користувалися також інші автори під час вивчення тканинних факторів згортання.

Одержані результати досліджень, оброблені методом варіаційної статистики, наведені в таблиці.

Проаналізувавши результати досліджень, одержані як у контрольній, так і в піддослідній групі тварин, ми прийшли до висновку, що час згортання безтромбоцитарної оксалатної плазми у піддослідній групі кролів подовжився на 20-40% порівняно з тими ж показниками контрольної групи і є статистично вірогідним( Р < 0,05, Р < 0.01, Р <0,001 ) у всіх без винятку розведеннях (1:100-1:10000).

Раніше нами проводолись дослідження по вивченню впливу олії чорниці на активність тканинного тромбопластину мозку кролів протягом одного місяця з курсовою дозою 300 мг/кг, в результаті чого було встановлено подовження часу згортання безтромбоцитарної оксалатної плазми в піддослідній групі кролів на 10 - 20 %.

Порівняно з попередніми нашими дослідами отримані дані є статистично вірогідними в усіх розведеннях, тоді як при одномісячному застосуванні препарату дані були статистично вірогідними ( Р < 0.005 ) лише в розведеннях 1 : 2000, 1 : 5000 і 1 : 10000. Під час тривалішого курсового застосуванні препарату олії чорниці відсоток зміни часу згортання безтромбоцитарної оксалатної плазми в розрахунку до похідних значень також збільшився у 1,5 – 2 рази порівняно з одномісячним застосуванням препарату ( 20 – 40 % проти 10 – 20 % ).

Отже, перевагами проведеного дослідження є збільшення відсотку зміни часу згортання безтромбоцитарної оксалатної плазми в розрахунку до похідних значень у 1,5 – 2 рази та досягнення статистично вірогідних значень показників часу згортання в усіх розведеннях тканиннних екстрактів. Такі зміни вказують на зменшення коагуляційного потенціалу тканинного тромбопластину мозку під впливом курсового застосування препарату олії чорниці протягом двох місяців у дозі 600 мг/кг.

Висновки

Курсове застосування препарату олії чорниці протягом двох місяців у дозі 600 мг/кг знижує активність тканинного тромбопластину мозку та гіперкоагуляційний потенціал, що лежить в основі профілактики внутрішньосудинного