Настій із листя

( 2 столові ложки сировини настоюють 2 години на 400 мл окропу, проціджують ) по півсклянки 4 рази на день до їди;

Чорниця з молоком

Півсклянки плодів чорниці, 1 склянка молока, 15 г цукру. В холодне молоко покласти цукор та ягоди, розмішати.

Компот із чорниць

2 склянки свіжої чорниці, 150 г цукру, 1 літр води. Цукор розчинити у воді, поставити на вогонь, коли закопить – покласти ягоди і прокип”ятити 10 хвилин. Вживати охолодженим.

Чорничний чай

60 г листків чорниці заливають 1 літром сирої холодної води, настоюють 12 годин, варять 5 хвилин, закутують в тепле на 2 години. П”ють по 150 мл 5 разів на день через півгодини після їди.

Чорничне вино

( 25 г сухих плодів кип”ятять протягом 20 хвилин в невеликій кількості води, додають 250 мл червоного вина і суміш кип”ятять ще 10 хвилин ) по 1 столовій ложці 3 рази на день при хронічному коліті.

Зовнішньо – полоскання

свіжим соком плодів або настоєм ( 1 – 2 чайні ложки сушених плодів настоюють 15 хвилин на склянці окропу, проціджують );

Компреси і примочки

із свіжого соку плодів або густого відвару ( 100 г свіжих плодів на 500 мл окропу, уварюють наполовину );[7]

Висновок

Отже, ознайомившись з курсовою роботою, можна зробити висновок про те, що чорниця є досить розповсюдженою лікарською та їстівною рослиною на півночі, в соснових, хвойно-дрібнолистяних та хвойно-широколистяних лісах. Цей низенький кущик з синьо-фіолетовими плодами поширений переважно на помірно-плодючих грунтах разом з іншими представниками родини брусничних.

Застосування чорниці досить широке. Поєднання в”яжучих і антисептичних властивостей плодів чорниці робить їх цінним протипоносним засобом при різних запальних станах шлунково-кишкового тракту ( при гострих та хронічних ентероколітах, при дизентерії, для регуляції функціональної діяльності травного каналу ), особливо в дитячій практиці. Плоди чорниці у вигляді відварів допомагають при гіпохромній анемії, жовчокам”яній і сечокам”яній хворобах, подагрі, ревматизмі, екземах, псоріазі, висипках на шкірі ( при вугревій хворобі ), лускатому лишаї, при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі та інших патологічних станах.

Крім того, з ягід чорниці можна готувати смачні та корисні напої та страви.

Література

Гаммерман А.Ф., Кадаев Г.Н., Яценко-Хмелевский А.А. Лекарственные растения. – Москва. – 1990. – 542с.

Цыцин Л.С. Атлас лекарственных растений СССР. – Москва. –

1962. – 720с.

Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. – Харків „Прапор”. – 2000. – 703с.

Яковлева Г.П., Блинова К.Ф. Фармакогнозия. Санкт-Петербург „Медицина”. – 2004. – 756с.

Горохова Т.А., Марсов М.Г., Солєннікова С.М., Бєлоногова В.Д. Елементний склад пагонів чорниці з деяких центральних та північних регіонів Європейської частини Росії //Фармацевтичний журнал. – 2004. - №5. – С.99 – 101.

Горохова Т.А., Марсов М.Г., Солєннікова С.М., Бєлоногова В.Д. Макро- і мікроелементи брусниці, буяхів, чорниці та мучниці // Фармацевтичний журнал. – 2004. - №3. – С.102 – 104.

Зубков О.І.//Аптека на вашому столі. – 1989. – С.64. – (Сер. 8. „Наука і життя”, №2).

Земна Н. Склянка чорниць щодня впродовж чорничного сезону...//Зелена планета. – 2005. – 4 лют. – С.3.

Лелявский Ю.//Фармаскоп. – 2003. - №3. – С.29 – 30.

10. Погоріла Л.І. Вплив олії чорниці при курсовому застосуванні

протягом двох місяців на активність тканинного тромбопластину

мозку в експерименті//Фармацевтичний журнал. – 2005. - №1. –

С.88 – 91.

11. Погоріла Л.І. Зміни антигепаринової дії тканинних екстрактів в

умовах курсового лікувального застосування олії чорниці //

Фармацевтичний журнал. – 2005. - №6. – С.66 – 70.

12. Запекина В. Черника галбри //Лекарственные растения. – 2001. -

№20. – С.5.

13.