наявності).
При цьому не слід забувати, що не виключене одночасне ураження і періодонту і пародонту одного й того ж зуба.
2. Діагностичні помилки, які можливі при читанні рентгенограм:
а) особливо часто помиляються при інтерпретації рентгенограм ділянки верхньої щелепи, її переднього відділу. Проекції sutura intermaxillaris, foramen incisivum, назальних отворів і носової перегородки можуть нашаровуватись на корені фронтальних зубів, даючи помилкове уявлення про хронічний періодонтит, кісту чи деструкцію кістки;
б) велика варіабельність foramen incisivum, який буває досить різноманітним за величиною, розміщенням і формою, теж може інколи проектуватись на верхівки зубів і бути помилково прийнятим за патологічні зміни. Іноді глибокі відгалуження sinus maxillaris, розміщені між коренями 15, 16,17,25,26,27 зубів, можуть бути прийняті за кісти.
Відносно часто рентгенологічно можна спостерігати, як корені проектуються в синуси, однак насправді цього немає. Буває навпаки, корені в синусах, а рентгенологічно це не виявляється, тому до лікування зубів верхньої щелепи при таких анатомічних особливостях слід підходити обережно;
в) на нижній щелепі тінь foramen mentale, яка в нормі проектується в ділянці кореневих верхівок 34, 35, 44, 45 зубів, маючи при цьому круглясту чи овальну форму, звичайно нашаровується на апекси вказаних зубів, створюючи помилкову картину гранулюючого або гранульоматозного періодонтиту;
г) зрідка canalis mandibularis може розміщуватись настільки близько до зубів, що верхня стінка каналу зливається з альвеолярною компактною пластинкою 37, 38, 47, 48 зубів;
д) бувають випадки, коли тінь дифузного періодонтиту більш обширних розмірів нашаровується на корені сусідніх зубів. Тоді і сусідні зуби виглядають втягнутими в періапікальний патологічний процес. Тому необхідно зробити декілька рентгензнімків із різноманітним центруванням. Окрім того, потрібно зіставити дані рентгенографії з результатами клінічного обстеження (біль, колір зуба, реакція на вертикальну перкусію, натискування, пальпацію, додаткові симптоми, дослідження ЕОД сусідніх зубів - див. лекцію № 22);
ж) грубокомірчаста будова кістки щелепи теж може ввести в оману, коли окрема, більш значна за розмірами комірка, накладається на кореневу верхівку і зуб зі здоровим періодонтом виглядає патологічно зміненим.
Отже, необхідно не лише якісно робити рентгенограми, але й уважно їх інтерпретувати.
II. Помилки на етапах лікування:
1. Ретельна стерилізація і асептика, без сумніву, - одна із важливих умов ендодонтичного лікування. Потрібно уникати користування нестерильними матеріалами та інструментами. Крім того, при лікуванні багатокореневих зубів і, особливо, одночасному лікуванні кількох зубів із ускладненим карієсом, необхідно користуватись окремим набором ендодонтичних інструментів для кожного кореневого каналу і кожного зуба, щоб не допустити пересівання бактеріальної флори (адже пульпа в різних кореневих каналах у різному стані і, відповідно, мікрофлора різна).
Невилучений інфікований дентин зі стінок каріозної порожнини теж може сприяти реінфікуванню кореневих каналів.
Про перфорацію порожнини зуба, стінок кореневих каналів і методи їх усунення див. лекцію № 18.
Виступ у кореневому каналі під час інструментальної обробки можуть спричинити:
неправильно зроблений доступ до кореневого каналу, тому інструмент направлявся до верхівки не по прямій лінії;
у зігнутих кореневих каналах використовуються прямі або надто товсті інструменти;
канал має анатомічні відхилення.
Після утворення виступу лікар втрачає відчуття проходження кореневого каналу, бо кінчик інструмента уперся в перешкоду. При цьому інструмент не заклинило, він вільно обертається в кореневому каналі. Усунути таку перешкоду доволі важко. З цією метою беруть тонкий дрильбор або бурав № 2 чи їх аналоги, робочий кінець інструмента вигинають під кутом і вводять у кореневий канал так, щоб його кінчик притиснувся до стінки навпроти виступа.
Тоді обережно розгойдують і обертають інструмент, намагаючись просунути його далі. Якщо не вдалось, беруть наступний за діаметром розширювач і доводять його до апекса. Стежать, щоб інструмент щоразу був зігнутим, бо прямий буде упиратись у виступ. Можна зробити рентгензнімок для визначення місця виступу чи для того, щоб переконатись, що кореневий канал пройдено повністю і виступ усунено (рентген робиться з голкою в каналі). Потім здійснюють вирівнювання стінок кореневого каналу, використовуючи Hedstoem File.
Щоб не допустити такої помилки, при обробці кореневих каналів потрібно збільшувати діаметр розширювачів послідовно, перериваючись і промиваючи кореневі канали, для того щоб ошурки і стружка, які утворюються при знятті вторинного дентину зі стінок кореневих каналів, не забивали просвіт каналу.
Про відлом інструмента в кореневому каналі і методи усунення його див. лекцію № 18.
Інколи лікарі нехтують механічною обробкою кореневих каналів, а сподіваються на дію медикаментів і застосовують сильнодіючі речовини (високі концентрації формаліну, трикрезолу, нітрату срібла та інші). Клінічно таке ускладнення проявляється нерізким болем, в основному при накушуванні, що засвідчує розвиток медикаментозного періодонтиту, особливості лікування якого описані в лекції №26.
Можливі помилки і при застосуванні ферментів:
використання ферментів при підвищеній чутливості до них;
використання ферментів із закінченим терміном зберігання;
одночасне застосування ферментів і сильнодіючих речовин;
накладання ферментів більш як на 24 години.
6. Частою помилкою є недостатньо розкритий верхівковий отвір, особливо при гострому чи загостреному періодонтиті, коли в періапікальних тканинах збирається серозний або гнійний ексудат. Інструментальне очищення каналу без достатнього розкриття верхівкового отвору не тільки не сприяє полегшенню, а ще й спричиняє поширення запального процесу. Критерій розкриття апікального отвору -виділення гною або серозного ексудату з кореневого каналу, а коли ексудату немає, то - відчуття легкого поколювання (ніби в ясна, кажуть пацієнти).
До травми періодонту призводить глибоке і різке просування ендодонтичного інструмента в періапікальні тканини. При цьому за верхівку кореня проштовхується інфікований вміст і