де у - вірогідна частота загрози переривання вагітності, %,

а1 - концентрація в сечі Pb, мкг/мл;

а2 - концентрація в сечі Zn, мкг/мл;

а3 - концентрація в сечі Cr, мкг/мл;

а4 - концентрація в сечі Cu, мкг/мл;

а5 - концентрація в сечі Ni, мкг/мл;

а6 - концентрація в сечі Co, мкг/мл;

а7 - концентрація в сечі Fe, мкг/мл.

Узагальнюючи отримані результати та дані літератури з цього питання, слід відзначити, що абсолютні концентрації ВМ у сечі, на відміну від крові, віддзеркалюють довготривале надходження [15] і у певних випадках можуть не підвищуватись навіть при умові забруднення організму. Ці обставини обумовлені здатністю ВМ утворювати водонерозчинні сполуки та накопиченням їх в організмі, наприклад, свинець та кадмій - 20 років [8, 19]. Тому додатковими інформаційними показниками є епідеміологічні дослідження зв'язків концентрацій ВМ у біосубстратах з частотою певної патології населення і, перш за все, критичних його груп - вагітних, породіль, новонароджених. Спроба такого аналізу у практично здорових вагітних, які мешкають у промислово забрудненому місті, нами здійснена. Концентрації свинцю та міді достовірно корелюють з ускладненням вагітності - загрозою її перерівання, пологів - їх швидкістю та патологією новонароджених - гіпоксичним ураженням ЦНС. У набутих даних цікавим є той факт, що одне і те ж репродуктивне порушення - загроза перерви вагітності, пов'язане з абіотичним металом - свинцем та біотичним - міддю. Це може бути обумовлено зовнішнім надходженням свинцю до організму жінок та порушенням обміну мікроелементів, результати чого були отримані у наших попередніх дослідженнях [3]. У зв'язку з цим індикація свинцю та міді у сечі під час вагітності є прогнозним критерієм профілактики репродуктивних ускладнень.

Висновки

1. Вміст свинцю та міді у сечі практично здорових вагітних, з певною мірою вірогідності, свідчить про можливість розвитку загрози перерви вагітності, порушення темпів пологів та гіпоксичного ураження ЦНС у новонароджених.

2. Біомоніторинг Pb та Cu у сечі під час вагітності є додатковим діагностичним критерієм для профілактики репродуктивних ускладнень у жінок, які мешкають на промислово забруднених територіях.

Патологія органів сечової системи у дітей Оренбургськой області

Вялкова А.А., Гордієнко Л.М., Слюсарева Л.Ю., Лаврік Д.У., Саломатіна І. І., Перепелкина Н. Ю., Хайнюк Л. Т.

Оренбургська державна медична академія

Адреса для листування: 460000, р. Оренбург, вул. Радянська, д. 6, Оренбургська державна медична академія

Телефон: (3532) 775682. А.А. Вялкова

Ключові слова: органи сечової системи, обстеження дітей (скринінг), екологічні фактори ризику, генетичні фактори ризику

Патологія органів сечової системи (ОСС) у дітей залишається серйозною проблемою в педіатрії і має велику соціальну значущість. Згідно епідеміологічних даних, вроджені вади розвитку ОСС складають 30% від всіх вроджених аномалій. Тому не випадково розвиток профілактичної і превентивної нефрології є пріоритетним напрямом в педіатрії і засноване на розпізнаванні факторів ризику (ФР) захворювань ОСС, оцінці ризику інвалідизації і проведенні комплексу заходів щодо профілактики захворювань нирок, ранній діагностиці природженої патології ОСС і реабілітації хворих. Накопичення даних про окремі ФР, сприяючих розвитку патології нирок, дає можливість протистояти цій патології шляхом контролю ФР у дітей на стадії прикордонних станів.

Для цього необхідно знати частоту патології нирок, регіональні особливості ФР у дітей з урахуванням віку, статі, спадкових чинників, екзогенних дій.

З метою визначення частоти захворювань ОСС, особливостей регіональних ФР формування нефропатій у дітей нами проведено епідеміологічне дослідження в екологічно різних регіонах Оренбургської області (промисловому регіоні на Сході Оренбуржжя і контрольному районі) з подальшим проспективним обстеженням і щорічним рескринінгом дітей.

Загальна характеристика дітей і методи дослідження

Проведене обстеження дитячого населення, що проживає в двох екологічно різних регіонах. Одномиттєво обстежена випадкова репрезентативна вибірка: 3000 дітей у віці 1-15 років (1800 дівчаток і 1200 хлопчиків), з яких для подальшого спостереження узяті 872 дитини у віці 3-15 років, серед яких через 1-3 роки обстежено 650 дітей (296 хлопчиків і 354 дівчаток), через 4-8 років - 435 дітей.

Програма 3-етапного обстеження дітей включала:

скринінг-обстеження дитячого населення з метою раннього виявлення захворювань органів сечової системи (первинний скринінг і вторинний скринінг, табл. 1);

раннє виявлення дітей груп ризику з факторами схильності до розвитку патології нирок і "прикордонними станами" (порушеннями обміну сечової кислоти, щавлевої кислоти і кальцію);

повне нефроурологічне обстеження виявлених хворих і дітей групи ризику по нефропатіях з проведенням за свідченнями раннього урологічного обстеження (табл. 2).

Табл. 1. Скринінгова програма ранньої діагностики захворювань органів сечової системи у дітей

Первинний скринінг: первинна ланка охорони здоров'я (дільничний лікар). Догоспітальна діагностика.

1. Складання родовідної сім'ї, клініко-генеалогічний аналіз спектру захворювань в сім'ї.

2. Аналіз медико-біологічного анамнезу:

стан здоров'я матері до і під час вагітності;

перебіг вагітності матері;

професійні шкідливості, екологічні чинники.

3. Клінічний скринінг:

визначення числа малих аномалій розвитку;

вимірювання артеріального тиску;

контроль за режимом сечовипускання;

наявність рецидивуючого абдомінального синдрому.

4. Сечовий скринінг:

дослідження сечі на спонтанну крісталлурію;

у дітей з групи ризику на першому і 2-3-у році життя загальний аналіз сечі (аналіз відносної густини сечі, реакції сечі, крісталлурії, бактеріурії, лейкоцитурії, ерітроцитурії) - 2 рази на рік і при i інтеркуррентних захворюваннях; у дітей старше 3 років -1 раз на рік, за свідченнями - частіше, аналіз сечі по Нечипоренко (за свідченнями) на 3, 6, 9, 12-м місяцях життя; у дітей старше 1 року при інтеркуррентних захворюваннях.

5. Анкетування батьків.

6. Аналіз первинного селективного скринінгу:

визначити індивідуальні чинники ризику захворювань нирок, виявити дітей з групи високого ризику і з "прикордонними станами"; у дітей групи ризику провести УЗД сечової системи, за свідченнями - посів сечі, дослідження сечі на ВК.

7. Диспансерне спостереження