Вторинний скринінг

1. Контроль загального аналізу сечі в динаміці.

2. Контроль УЗД нирок і сечового міхура.

3. Скринінг тести сечі, кристалографія осаду сечі, крісталлометрія.

4. Біохімічний аналіз сечі (добова екскреція оксалатів, уратів, кальцію).

5. Ритм спонтанного сечовипускання, за свідченнями - уродинамічне дослідження.

6. Визначення функції нирок.

7. Контроль артеріального тиску, за свідченнями - добовий моніторинг артеріального тиску.

8.Консультації фахівців уролога, гінеколога, невропатолога, сурдолога, офтальмолога, отоларинголога, ендокринолога, генетика, імунолога, гастроентеролога, кардіолога.

Аналіз вторинного скринінгу, реабілітація, профілактика.

Третій етап спеціального нефрологічного обстеження проводиться:

1. Дітям з високим ризиком по нефропатіях.

2. Дітям з двома і більше ознаками селективного скринінгу (мікроаномалії розвитку більше 5, абдомінальний рецидивуючий синдром, судинна дистонія, артеріальна гіпертонія, крісталлурія).

3. Дітям з уропатіямі (аномаліями ОСС, ПМР, НДМП і ін.) і прикордонними станами (уродіатези і ін.)

Табл. 2. Показання до раннього урологічного обстеження дітей з підозрою на вроджену патологію органів сечової системи

Діти грудного віку, що перенесли гострий пієлонефрит і УЗД, що мають ознаки патології органів сечової системи.

Діти з рецидивуючою інфекцією сечової системи.

Діти з групи високого ризику по патології нирок, що мають ізольований сечовий синдром, зокрема i мінімальні зміни в сечі.

Діти з УЗД ознаками аномалії органів сечової системи.

Діти з порушеннями сечовипускання (нейрогенною дисфункцією сечового міхура, енурезом і іншими порушеннями) у поєднанні з клінічними ознаками (безліч мікроаномалій розвитку, рецидивуючий абдомінальний синдром вегетосудинна дистонія, крісталлурія) або мінімальними змінами в сечі.

На першому етапі обстеження дітей, використаний метод анкетного опитування, соціологічного дослідження, експертних оцінок, анкетування батьків по спеціальній анкеті для виявлення соціальних і медико-біологічних чинників ризику, зокрема керованих, малокерованих і некерованих, а також соціально-гігієнічних чинників умов і способу життя сім'ї, проведені аналіз генеалогічного, медико-біологічного анамнезу, оцінка фізичного, статевого і нервово-психічного розвитку, лабораторних даних (загального аналізу сечі, сечового скринінгу на глюкозурію, фосфатурію, гіпераміноацидурію, кальцифілаксію, кристаллурію, крісталлометрію).

На другому етапі виключена екстраренальна патологія як причина змін в сечі, дітям з сечовим синдромом проведені клінічні і клініко-лабораторні обстеження, неінвазивні інструментальні, функціональні дослідження і консультації фахівців (табл. 1).

На госпітальному етапі обстеження дітям з підозрою на патологію органів сечової системи і хворим проведено повне нефроурологічне обстеження, зокрема рентгенологічне (внутрівенна урографія, цистографія), ендоскопічне (цистоскопія), клініко-генетичні, біохімічні, зокрема визначення щавлевої кислоти (ЩК), сечової кислоти (СК), кальцію (Са) в сироватці крові і сечі, імунологічні, бактеріологічні дослідження.

Сформована контрольна група дітей (по 50 практично здорових дітей з кожного регіону), відібрані діти з чинниками ризику нефропатій (з сімей з патологією нирок, від матерів з пієлонефритом під час вагітності і ін.) - 350 і 150 з двох регіонів, "прикордонними" станами (діти з гіпероксалурією, гіперуратурією, крісталлурією), уропатіями (зокрема нейрогенною дисфункцією сечового міхура) і іншими - 300 і 160 відповідно з двох регіонів і хворі на нефропатії (567 у 73 відповідно з 2 районів).

Проведено спеціальне обстеження на вміст важких металів і мікроелементів в біосередовищах 90 хворих на хронічний пієлонефрит в період ремісії і 100 практично здорових дітей, що проживають на території з високим рівнем екологічного навантаження.

Аналіз еколого-гігієнічного стану атмосферного повітря і питної води промислового і контрольного регіонів проведений по даним гідрометеослужби і центру санепіднагляду.

Проведена оцінка комплексного антропогенного навантаження територій проживання дітей досліджуваних груп, що складається з кількісних характеристик показників хімічного забруднення атмосферного повітря і питної води.

Накопичення екзогенних забруднень у волоссі дітей оцінювали за допомогою атомно-емісійного спектрального методу шляхом визначення 24 елементів важких металів (ВМ) і мікроелементів (МЕ) (хром, нікель, свинець, миш'як, кадмій, цинк, молібден і др.). Статистична обробка даних здійснювалася шляхом аналізу розподілу ознак і їх числових характеристик, кореляційного аналізу, багатофакторного аналізу з використанням програм Microsoft Office на комп'ютері IBM-Pentium.

Результати і обговорення

Встановлено, що показник забруднення атмосфери Катм (за К.А. Буштуєвою) склав в промисловому районі 9,67; у контрольному районі - 0,99.

Показник сумарного забруднення питної води (Кводи) в промисловому і контрольному регіонах склав 4,93 і 2,87 відповідно. Комплексне антропогенне навантаження навколишнього середовища (КН), кількісно оцінене сумою пофакторних оцінок, склало в промисловому регіоні 7,3, в контрольному районі - 1,93. По величині гігієнічного рангу ступінь напруги санітарно-гігієнічної ситуації районів оцінюється: для промислового району (ранг - 3,65) як напружена; для контрольного регіону (ранг - 0,97) як відносно задовільна.

Загальна захворюваність хворобами ОСС в р. Оренбургу в 1999 р., за статистичними даними, склала 44,2:1000; у різних районах і містах Оренбургськой області коливалася від 11,1:1000 до 82,2:1000. За даними спеціальних епідеміологічних досліджень встановлено, що в регіоні з розвиненою металургійною і хімічною промисловістю рівень поширення нефропатії значно вищий в порівнянні з контрольним регіоном і склав 189,4 проти 24,4 на 1000 дітей (р<0,05).

За наслідками 3-етапного обстеження, в структурі захворювань нирок у дітей промислового міста переважали анатомічні аномалії ОСС і дисметаболічні нефропатії на фоні порушень обміну щавлевої, сечової кислоти і кальцію (табл. 3), частіше ускладнені вторинним пієлонефритом. Наголошувалося збільшення частоти пієлонефриту з віком (мал. 1,2).

Табл. 3. Структура патології органів сечової системи в групі виявлених хворих

Захворювання | Структура патології ОСС в регіонах

Східний (промисловий) | контрольний

% | n | % | n

Анатомічні аномалії ОСС* | 12,1* | 6 | 2,8 | 2

Дизметаболічна нефропатія | 46,1 | 250 | 37,0 | 27

Уролітіаз | 1,5** | 8 | 1,4 | 1

Пієлонефрит | 23,8*** | 128 | 35,6 | 26

Інфекція сечовивідних шляхів, цистіти | 6,2 | 33 | 12,0 | 9

Тубулоінтерстиціальний нефрит | 3,2 | 15 | 28 | 2

Нефропатії з ізольованою гематурією і тубулярною