Гломерулонефрит і нефротичний синдром | 1,8 | 9 | 1,4 | 1

Інші | 6,0 | 32 | 5,6 | 4

Всього | 100% | 567 | 100% | 73

Основну групу хворих з патологією ОСС в порівнюваному регіоні склали діти з дисметаболічними нефропатіями (ДН), інфекцією сечової системи (необструктивний пієлонефрит, цистит), нефропатії з ізольованою гематурією і тубулоінтерстиціальний нефрит. Серед хворих з патологією нирок, виявлених при епідеміологічному обстеженні, 238 дітей (62%) мали ознаки парціальної дисфункції нирок по тубулярному типу (порушення осмотичної концентрації, аммоніоацидогенезу, гіпераміноацидурія), 57 дітей (9%) - по змішаному типу (тубулярна дисфункція в поєднанні із зниженням клубочкової фільтрації). У однієї дитини встановлено I стадію ХПН тубулярного типу. При аналізі нозологічних форм у дітей, що мають патологію нирок, встановлено, що в обох регіонах переважають вроджені і спадкові нефропатії (ВНН - анатомічні аномалії ОСС, гідронефроз, полікистоз, тубулопатії, частіше ускладнені інфекцією сечової системи).

Тубулоінтерстиціальне ураження нирок і аномалії органів сечової системи зустрічалися достовірно частіше у проживаючих в екологічно несприятливому регіоні в порівнянні з контрольним регіоном. Причому 73% дітей з ВНН і 54,3% дітей з набутими захворюваннями нирок мають поєднані ураження органів і систем, частіше за органи травлення (86,4%), серцевосудинної (34,8%), нервової (52,4%) систем, алергічні захворювання (15,2%), ендокринопатії (12%). 40% дітей з нефропатіями мають поєднання двох і більше захворювань.

При багатофакторному аналізі соціальних біологічних чинників встановлено, що ведучими ФР формування захворювань ОСС у дітей є наявність захворювань нирок в сім'ї, особливо у матері; обтяжений антенатальний період і акушерський анамнез у матері (ускладнений перебіг вагітності, попередні викидні і ін.); професійні шкідливості, прийом медикаментів, куріння під час вагітності і їх поєднання, тоді як стан здоров'я батька, характер живлення дитини, соціальні умови сім'ї, рухова активність, житлово-побутові умови сім'ї не виконували істотної ролі в розвитку нефропатії у дітей.

Клініко-генеалогічні зіставлення дозволили встановити, що у 65,1% дітей з нефропатіями наголошувалася висока частота захворювань в сім'ї: патологія нирок (33,3%), обмінні захворювання (28%), патологія органів травлення (25,8%), алергічні захворювання (14,2%). У групі дітей, що народилися у матерів з хронічним пієлонефритом, захворювання нирок зустрічалися у 69,2% з них, спостерігалися в 4 рази частіше, ніж у дітей інших груп (р<0,05).

Частота тератогенних дій, зокрема впливи лікарських засобів, професійних шкідливостей, інфекційних захворювань (ГРВІ) в період вагітності у матерів дітей з нефропатіями була в 4-10 разів вище, ніж у матерів дітей контрольної групи (р<0,05).

При динамічному спостереженні протягом 5-8 років за 435 пацієнтами з прикордонними станами і ФР нефропатії встановлено, що у 110 дітей (25,3%) не виявлено клініко-лабораторних ознак захворювань нирок, у 325 (74,7%) дітей зареєстровані ознаки хронічного абактеріального процесу (лейкоцитурія, мікрогематурія, стійка тубулярна дисфункція, УЗД-ознаки інтерстиціального ураження). У 90 з 119 дітей з прогресуючою течією розвинулося бактерійне тубулоінтерстиціальне запалення нирок. У цій групі хворих достовірно частіше (у 5-10 разів), ніж у дітей контрольної групи і дітей з ФР, були вказівки в анамнезі на ускладнення перебігу вагітності (токсикоз I-II половини, пієлонефрит вагітних, переривання вагітності, грип в II половині вагітності). У 16% дівчаток, хворих пієлонефритом, виявлене поєднання з гінекологічними захворюваннями (аднекситом, полікистозом яєчників). У половини дітей з пієлонефритом в пре- і пубертатному віці (40% і 59% відповідно) виявлені відхилення у фізичному розвитку.

При визначенні рівня мікроелементів (МЕ) і важких металів (ВМ) у волоссі і сечі дітей, що проживають в регіоні з різним рівнем техногенного забруднення, виявлено достовірну відмінність рівня накопичення токсичних важких металів у хворих на пієлонефрит в порівнянні з контрольною групою практично здорових дітей.

Найвищі показники вмісту важких металів і мікроелементів в біосередовищах (волосся, сеча) як токсичних, так і ессенціальних, виявлені у хворих дітей промислового району. Ступінь перевищення вмісту важких металів і мікроелементів (титана, хрому, свинцю, нікелю, срібла, цирконію) у хворих дітей в порівнянні з контрольною групою здорових був істотно вищий, ніж у хворих і здорових дітей контрольного регіону (табл. 4,5).

Мікроелементи | Контрольний район | Основний район

Хворі (n=30) | Здорові (n=50) | Хворі (n=60) | Здорові (n=50)

Cu | 0,850,066* | 0,2850,025 | 3,442,6* # & | 1,270,07*

Zn | 10,052,09 | 6,290,084 | 27,717,5* # | 8,31,9

Pb | 0,820,17 | 0,7650,59 | 4,3406*# & | 0,920,34

Ni | 0,0720,011* | 0 | 0,40,25& | 0,540,0024* &

Cr | 0,0040,0002* | 0 | 0,350,34# & | 0,050,0003* &

Ti | 1,510,045* | 0,780,11 | 4,333,17 | 2,180,188*

Mo | 0,0220,0001* | 0,0460,0024 | 0,0550,001& | 0,060,002 &

Sn | 0,050,006* | 0 | 0,0220,0001* # & | 0,0030,00002

Ag | 0,0220,001* | 0,0130,00043 | 0,1490,018* # & | 0,050,001* &

Zr | 0,2240,019* | 0 | 0,7810,2* # & | 0,330,018*

Mn | 0,1430,049* | 0 | 1,1491,1# | 0,490,0096* &

Bi | 0,0390,014* | 0 | 0,0840,081 | 0

* - р<0,05 порівняно із здоровими дітьми контрольного району;

# - р<0,05 порівняно із здоровими дітьми основного району;

& - р<0,05 порівняно з хворими дітьми контрольного району.

Табл. 5. Вміст мікроелементів в сечі досліджуваних дітей (мкг/г)

Мікроелементи | Контрольний район | Основний район

Хворі (n=30) | Здорові (n=50) | Хворі (n=60) | Здорові (n=50)

Cu | 10,41,96 | 12,244,59 | 28,4413,2 | 15,28,74

Zn | 62,125,7# | Недостовірно | Недостовірно | 0

Pb | 13,94,71* | 24,659,92* | 2,661,14 | Недостовірно

Ni | 10,46,5 | 15,4713,6 | 9,232,34 | 7,294,89

Cr | 7,535,1 | 4,012,38 | 2,371,49 | 0

Ti