Тема: Методи виявлення раннього туберкульозу серед дорослих

План.

Своєчасне виявлення туберкульозу.

Профілактичні обстеження населення.

Виявлення хворих на позалегеневий туберкульоз.

Література:

М.М. Сивула, Навчальний посібник по туберкульозу

Виявляють туберкульоз такими основними шляхами:

під час профілактичних обстежень населення;

в процесі спеціального спостереження за групами з підвищеним ризиком стосовно захворювання на туберкульоз;

при зверненні пацієнтів до медичних працівників з проявами хвороби.

Раннє виявлення туберкульозу є важливою передумовою його вилікування і попередження зараження здорових осіб.

Для оцінки якості виявлення туберкульозу органів дихання розпізнають: туберкульоз виявлений своєчасно, несвоєчасно і пізно.

До своєчасно відносять неускладнені форми туберкульозу (вогнищевий, інфільтраційний, обмежений дисемінований) без розпаду і бактеріовиділення. Можливість вилікування хворих із цими формами сягає 100%. Такі ж форми туберкульозу у фазі розпаду з бактеріовиділенням відносять до виявлених несвоєчасно. Коли в легенях ще формуються незворотні рубцеві зміни — це вже пізно виявлені.

До них належать фіброзно-кавернозний, циротичний, хронічний десемінований туберкульоз легень з каверною.

Основним методом профілактичних обстежень серед дітей є масова, або профілактична туберкулінодіагностика, у дорослих — флюорографія.

Флюорографічним обстеженням з метою виявлення туберкульозу та інших захворювань легень охоплють осіб, починаючи з 15 років і повторюють один раз на 2 роки. Для дослідження використовують стаціонарні та пересувні флюорографи. Флюорографічне обстеження проводиться один раз на рік.

У разі встановлення активного туберкульозу легень з бактеріовиділенням і бактеріовиділення або позалегеневих форм туберкульозу з норицями, бактріурією, туберкульозного вовчаку обличчя або рук цим особам не дозволяють працювати в певних закладах. Це стосується, в основному, 3-х груп професій.

Особи, які мають безпосередній контакт із дітьми або підлітками.

Особи, що мають контакт із продуктами харчування.

Працівники, які мають безпосередній контакт із великою кількістю людей.

Найефективніше виявлення туберкульозу в групах підвищеного ризику, до яких належать: особи із залишковими рубцевими і вогнищевими змінами в легенях і плеврі будь-якої природи, хронічними неспецифічними захворюваннями легень, цукровим діабетом, хронічною наднирковою недостатністю, виразковою хворобою шлунка, резектованим шлунком, хронічними психічними захворюваннями, пиловими професійними захворюваннями легень, після перенесеного ексудативного плевриту. Всі ці особи підлягають флюорографічному обстеженню щорічно.

Підвищений ризик захворювання на туберкульоз мають також вагітні жінки, але їм небажано без потреби проводити флюорографічне обстеження. Проте в разі появи у вагітної жінки стійких симптомів інтоксикації, кашлю, виділення харкотиння, хрипів у легенях, зниження маси тіла фельдшер зобов’язаний негайно направити її до лікаря на обстеження. Фельдшер в районі свого обслуговування повинен знати також людей із підвищеним ризиком захворювання, яких спостерігають фтизіатри. До них належать особи, що контактують з хворими на туберкульоз. Основна причина запізнілої діагностики туберкульозу — це неповноцінне обстеження пацієнтів. Тому у всіх випадках нез’ясованої легеневої симптоматики або інтоксикації необхідно виконувати простий мінімум діагностичних обстежень, до яких належать:

опитування і об’єктивне обстеження;

загальні аналізи крові і сечі;

флюорографія;

бактеріоскопія харкотиння (3 рази);

проба Манту з 2 ТО.

Виявлення хворих на позалегеневий туберкульоз.

Діагностують позалегеневий туберкульоз переважно при звертанні хворих до медичних працівників із клінічними проявами недуги. Часто впродовж тривалого часу їх безуспішно лікують із приводу різних хронічних захворювань. Тому лікарі і працівники ФАПів повинні знати основні клінічні прояви, які дозволяють запідозрити позалегеневий туберкульоз найчастіших локалізацій.

Туберкульоз кісток і суглобів:

біль у суглобах чи спині, що виникає періодично; нічний біль;

періодичне обмеження рухів, кульгавість;

місцеве підвищення температури тіла, легка припухлість, атрофія ураженої ділянки;

пізніше — зміна форми хребта або суглоба, нориці, обмеження рухів.

Туберкульоз плоских кісток і суглобів тазу і грудної клітки, процес виникає звичайно в губчатій речовині кістки і розвивається по типу „первинного туберкульозного оститу” з утворенням секвестрів і нориць.

Туберкульоз ребра і ключиці спочатку проявляється характерним здуттям кістки.

Може бути туберкульоз сечовивідних шляхів, туберкульоз шкіри і підшлункової клітковини, туберкульоз ока, всі інші туберкульозні ураження, наприклад, печінки, селезінки, надниркових залоз, серцевого м’яза зустрічається рідко.