Санітарно-просвітна робота включає бесіди, виступи по радіо, поширення літератури. Тематика цих заходів неоднакова серед здорового населення і в епідемічних осередках туберкульозу. Серед населення необхідно пропагувати здоровий спосіб життя, роз'яснювати шкідливість алкоголю, куріння, важливість щеп-лень БЦЖ для попередження туберкульозу, флюорографічних обстежень і туберкулінодіапюстики як методів раннього вияв-лення захворювання. Одночасно необхідно пояснити, що при появі навіть мінімальних симптомів хвороби необхідно зверта-тися за медичною допомогою, тому що лише при ранній діагнос-тиці захворювання воно виліковується повністю.

В осередку туберкульозної інфекції треба розповідати хворому і членам його сім'ї про шляхи зараження туберкульозом і методи його попередження, навчити правил гігієни, методики поточної дезинфекції. Особам, які проживають разом із хворим, пояснюють важливість регулярних обстежень у тубдиспансері, при необхідності - профілактичного лікування.

Імунітет після вакцинації розвивається через 6-8 тижнів. До цього моменту дитина дуже сприйнятлива до туберкульозної інфекції. Тому перед випискою новонародженого із пологовою будинку всі дорослі особи, що проживають разом з дитиною, по-винні пройти флюорографічне обстеження. Вакцинованих дітей із сім'ї хворого на туберкульоз ізолюють від бактеріовиділювача на період вироблення імунітету (не менше 2 міс.).

Ревакцинація БЦЖ здійснюється в 7 і 14 років. Відбирають дітей і підлітків для ревакцинації при черговій масовій туберкулі-нодіагностиці. Ревакцинують здорових осіб з негативною реакцією на пробу Манту з 2 ТО. Інтервал між пробою Манту і ревакцина-цією повинен бути не меншим від 3-х днів і не довшим від 2 тижнів. Повторну імунізацію здійснюють вакциною БЦЖ і лише дітей, що проживають на забруднених радіонуклідами територіях (III-IV зона), ревакцинують вакциною БІІЖ-М.

Реакція організму на вакцину БЦЖ. У місці введення вакцини БЦЖ, а також в регіонарних лімфатичних вузлах при гістологіч-ному дослідженні знаходять дрібні вогнища специфічного запален-ня. Вони мають доброякісний, регресуючий характер. У вперше щеплених дітей видима місцева реакція з'являється через 3-4 тижні після внутрішньошкірного введення вакцини. На місці ін'єкції утворюється невеликий інфільтрат - вузлик синюшного кольору, в якому в половині випадків формується невелика нориця з сероз-ними виділеннями. Далі утворюється коричневого кольору кірочка, яка приблизно через 9 тижнів відпадає. Під нею видно ніжний рубчик, який поступово депігментується. Весь процес до утворення рубчика триває 2-4 місяці, деколи довше. При правильній техніці вакцинації рубець утворюється в 90-95% випадків і свідчить про ефективність щеплення. У повторно щеплених місцеві реакції починають розвиватися швидше, уже через тиждень, але їх зво-ротний розвиток також триває 2-4 місяці.

факторами, а також екзогенними впливами. У зв'язку з цим виникла необхідність пошуків вакцини, яка б могла захистити людей від туберкульозу. Знайти її вдалося французьким вченим Кальмету і Герену, які отримали принципово новий тип мікроба шляхом вирощування мікобактерій бичачого типу на гліцериновій картоплі з додачею жовчі. Протягом 13 років вірулентну культуру пересіювали кожних 15 днів. У результаті цього була отримана вакцина, що втратила здатність викликати захворювання, але має високі імуногенні властивості. Назвали її на честь винахідників БЦЖ (Bacilles Calmette et Guerin). Вперше БЦЖ була застосо-вана в 1921 році, в подальшому ефективність її підтверджена результатами численних досліджень.

Сучасна суха вакцина БЦЖ - це живі мікобактерії вакцин-ного штаму, висушені в 1,5% розчині глютамінату натрію. Випус-кається в ампулах по 1 мг вакцини, що становить 20 доз, кожна по 0,05 мг препарату. Вакцина призначена для специфічної іму-нізації здорових доношених новонароджених і для ревакцинації дітей і підлітків у декретовані строки.

Тваринникам, які працюють у господарствах, де є уражена туберкульозом худоба, потрібно розказати про зв'язок між ту-оеркульозом людей і тварин, способи попередження зараження, необхідність регулярних флюорографічних обстежено, хіміопрофлактик.

Хіміопрофілактика.

Під хіміопрофілактикою розуміють застосування протитубер-кульозних препаратів для попередження туберкульозу в осіб із високим ризиком захворювання.

Можливість і ефективність використання протитуберкульозних препаратів із профілактичною метою вперше доведена А. Зоріні (Італія) і Ф. Дебре (Франція) в 1958 р. Під керівництвом А. Зоріні виконані експериментальні дослідження, які дали наукове об-грунтування хіміопрофілактики. Телят, які від'ємно реагували на туберкулін, отже, не були інфіковані туберкульозом, поміща-ли в умови тісного контакту з хворими на туберкульоз коровами. Частина телят у період контакту отримувала ізоніазид, друга части-на препарату не отримувала. Через 20 днів від початку експери-менту в телят, що не отримували ізоніазид, виявлено в органах туберкульозні вогнища, а в тих, що отримували препарат, ту-беркульозні зміни не були знайдені.

Особливе значення для успішної хіміопрофілактики має препа-рат ізоніазид, якому властива висока бактеріостатична актив-ність, хороша проникність в органи, тканини, внутрішньоклітинна дія, порівняно невелика токсичність. Призначається звичайно в добовій дозі 8-10 мг/кг щоденно або через день. Його можна за-мінити фтивазидом у дозі 20 мг/кг на добу за два прийоми. Курс хіміопрофілактики продовжується 2-3 місяці. Разом з ізоніази-дом застосувують вітамінні препарати, які містять піридоксин. Дорослим хіміопрофілактика призначається:*

особам, які знаходяться в контакті з хворим, що виділяє мікобактерії туберкульозу;*

тваринникам з неблагополучних щодо туберкульозу ферм і людям, у яких в особистому господарстві виявлено уражену туберкульозом худобу;*

особам, які видужали від туберкульозу (III гр. обліку), при виникненні факторів, що знижують опірність організму;*

людям із посттуберкульозними змінами (VII гр. обліку) і су-провідними хворобами (хронічні неспецифічні захворювання органів дихання, дванадцятипалої кишки) при виявлені, а також при виникненні факторів, які і можуть викликати загострення туберкульозу (гострі захворювання, травми, лікування високими дозами глюкокортикоідів). Показання для хіміопрофілактики у дітей і підлітків:*

контакт із хворим, то виділяє МБТ, або контакт із хворим па активний туберкульоз без бактеріовиділення;*

віраж туберкулінових редакцій;*

гіперергічні реакції на туберкулін або їх