Тема: Види профілактики туберкульозу.

Види профілактики туберкульозу.

В наш час туберкульоз є гострою і актуальною медико-соціальною проблемою не тільки в Україні. Але й по всьому світі.

На початку 1995 року в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу. Статистика засвідчує про те, що в Україна кожен день реєструють 82 випадки нових хворих туберкульозом, а 30 хворих помирає.

Головна задача профілактики туберкульозу – це попередження зараження здорової людини, повна ліквідація джерела інфекції, раннє виявлення і лікування хворої людини.

Враховуючи шляхи зараження туберкульозом (повітряно-крапельний, пиловий) можна стверджувати. Що в повсякденному житті головну роль відіграє санітарна профілактика і строге дотримування хворим правил особистої гігієни.

Хворі туберкульозом не повинні допускатися до роботи в дитячих закладах, школах, в закладах громадського харчування.

Якщо туберкульоз вперше виявлений, то оздоровча робота починається з госпіталізації хворого і проведення в приміщенні заключної дезінфекції працівниками санепідемстанції.

У туберкульозного хворого повинні бути : окремий посуд, рушник, постільна білизна, які систематично повинні знезаражуватись.

Найбільш небезпечним інфекційним матеріалом хворого являється мокрота хворого, яку обов’язково потрібно обеззаражувати дез. середником.

Люди, які були в контакті з хворими, повинні пройти флюрообслідування в протитуберкульозному диспансері. В першу чергу це стосується дітей, підлітків, вагітних жінок. Дітей обслідують 4 рази на рік, дорослих – 2 рази на рік. Контакти хворого з дітьми необхідно обмежити. Він не повинен брати дітей на руки, цілувати їх і разом з ними спати в одному ліжку. Якщо в квартирі є новонароджена дитина, то хворого госпіталізують в лікарню на 1,5 місяця. Цей час необхідний дитині для вироблення імунітету після вакцинації БЦЖ, яку дитина одержала в пологовому будинку.

Гігієна кашлю. При кашлі і чханні хворий повинен відвертатись від здорових людей, які знаходяться в поблизу, прикриваючи ніс і рот носовичком, або тильною стороною руки. Необхідно хворому часто мити руки і носовички.

Специфічна профілактика туберкульозу заключається в проведенні вакцинації, ревакцинації БЦЖ і хіміопрофілактиці.

Найбільш ефективний профілактичний метод – це прививка вакциною БЦЖ.

Першу вакцино проводять всім здоровим доношеним грудним дітям на 3-5 день життя в пологовому будинку, якщо немає протипоказань. Вакцинація БЦЖ проводиться з метою виробітку протитуберкульозного імунітету у неінфікованих дітей.

У зв’язку з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 жовтня 200 року № 276 „Про порядок проведення профілактичних прививок в Україні” повторні прививки (ревакцинації) проти туберкульозу роблять у віці 7-14 років.

Ревакцинації підлягають здорові діти з негативною реакцією на пробу Манту з 2ТЕ (ППД-Л) (при повній відсутності інфільтрату і гіперемії). Інтервал між пробою Манту і ревакцинацією повинен бути не менше 3-ох днів і не більше 2 тижнів. Другі профілактичні прививки можна робити з інтервалом не менше 2 місяців після ревакцинації БЦЖ.

За дітьми, яким проводили вакцинацію (ревакцинацію) веде нагляд дільничий дитячий лікар, та дитяча медсестра, яків перевіряють вакцинальну реакцію і дні заносять в медичну документацію.

Хіміопрофілактика туберкульозу. Під поняттям хіміопрофілактики розуміють, призначення протитуберкульозних препаратів здоровим людям (людям, які були в контакті з хворими), якщо існують на це прислини.

Розрізняють первинну і вторинну хіміопрофілактику.

Первинна проводиться неінфікованим дітям і підліткам, а також дорослим, які мали контакт, із туберкульозноінфікованими.

Мета первинної хіміопрофіолактики – не допустити інфікованості організму.

Мета вторинної – попередити рецидив залишкових змін після перенесеного туберкульозу. Серед дітей і підлітків хіміопрофілактику проводять:

якщо вони знаходились в сімейних і побутових контактах з бактеріовиділювачем, а також з хворим з активним туберкульозом без бактеріовиділення;

при віражі туберкулінової реакції, обумовленої інфікуванням.

При гіперрагічних реакціях на туберкулін (інфільтрат, розміром 17 мм і більше у відповідь на пробу Манту з 2ТЕ (ППД-Л), появлення везікуло некротичної папули незалежно від її розмірів, лімфоаденіт)

Серед дорослих хіміопрофілактику назначають:

людям, які знаходились в контакті з бактеріовиділячами;

людям, які працювали на тваринних фермах, де були виявлені тварини хворі на туберкульоз;

людям, які виздоровіли від туберкульозу (ІІІ група);

людям з післятуберкульозними змінами (IV група обліку) і супутніми хворобами (хронічні неспецифічні захворювання органів дихання), психічні захворювання, силікоз, а також людям, які одночасно інфіковані туберкульозом і ВІЛ.

Для хіміопрофілактики використовують: ізіоніазід, фтівазід або флуренізід зі розрахунку 8-10 мг на 1 кг ваги тіла в добу одноразово, або в два прийоми.

Якщо хіміопрофілактика продовжується більше 3 місяців (у дітей і підлітків з гіперрагічною реакцією на туберкулін) то добавляють другий препарат (ріфампіцин або етамбутал), щоб у збудника не виникла стійкість до медичних препаратів.

Хіміопрофілактику необхідно контролювати. Перед назначенням і по закінченні курсу хіміопрофілактики проводять комплексне обстеження – клінічне, лабораторне, рентгенологічне, біохімічне, імунологічне, проба Манту.

Основним методом активного виявлення туберкульозу в нашій державі залишається флюрографія, яка повинна проводитися всім людям дорослого віку 1 раз на рік, дітям роблять флюрографію з 15 років один раз в два роки.

Важливе значення має проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення, яка включає в себе бесіди, виступи по радіо і телебаченню, розповсюдженню літератури.

Серед населення потрібно роз’яснювати як вести здоровий спосіб життя, про шкідливість куріння і алкоголю, вживання наркотиків, про обов’язкове проведення флюрообслідування і туберкулінодіагностики.