Штучне дихання – комплекс заходів, спрямованих на відновлення дихання у людини, що його втратила.

Найефективніший спосіб є дихання “із легенів в легені”, яке проводиться “із рота в рот”, “з рота в ніс”. Потерпілого кладуть на спину на тверду рівну поверхню, відкинувши голову різко назад, для чого під плечі необхідно покласти будь-який згорток. Особа, що надає допомогу пальцями затискає потерпілому ніс, робить глибів вдих, притискає свої губи до губ потерпілого, швидко робить різкий вдих йому в роль і відкидається назад. Під час вдування повітря в легені потерпілого спостерігається розширення його грудної клітки. Коли рятувальник відкидає голову назад, грудна клітка потерпілого спадає, відбувається видих. Вдування повторюються з частотою 8-12 раз на хвилину. Можна вбудувати повітря в нас потерпілому, затискаючи при цьому йому рок. Штучне дихання необхідне провідати бити довго і тривало до появи у потерплого самостійного стійкого дихання.

Причини кровотечі – пошкодження цілості кровоносних судин внаслідок механічного або патологічного порушення. Кровотечі бувають:

зовнішні, коли видно місце, звідки тече кров;

внутрішні, коли кров виливається у внутрішні порожнини чи тканини.

Залежно від виду пошкодження кровоносних судин кровотечі бувають:

артеріальні,

венозні,

капілярні.

Ознаки: артеріальна кровотеча характеризується яскраво-червоним кольором крові, кров б’є сильним струменем поштовхами; венозна кров має темно-червоне забарвлення, витікає з рани безперервно і повільно; при капілярній кровотечі кров виділяється краплями, або сочиться з усієї рани.

Допомога: капілярна кров добре зупиняється стиснутою пов’язкою; венозну кров зупинити дуже легко досить підняти кінцівку, максимально зігнути в суглобі та накласти стиснуту пов’язку.

Для тимчасової зупинки артеріальної кровотечі здійснюють притискання артерії до кістки вище місця поранення. Найнадійніший метод тимчасової зупинки артеріальної кровотечі з поранених кінцівок є накладання гумового джгута, джгут розтягують і роблять ним 2-3 оберти навколо кінцівки, а кінці джгута зв’язують. Тривалість використання джгута обмежується 2 год. влітку і 1 год. взимку – у противному разі кінцівка мертвіє. Якщо протягом цього часу немає можливості забезпечити додаткову допомогу, то джгут на декілька хвилин відпускають (до почервоніння шкіри), кровотечу зменшують іншими методами, а потім знову затягують джгут, трохи відступивши від попереднього місця накладання.

Часто кровотечі виникають внаслідок пошкодження м’яких тканин внаслідок удару.

Перша допомога у випадку пошкодження м’яких тканин за умов відсутності в цьому місці перелому чи вивиху – холод на місце удару, та туга пов’язка.

Удари легенів – супроводжують відхаркуванням яскраво-червоною ??? кров’ю.

Допомога: хворого кладуть у напівлежаче положення, під спину підкладають згорток, на груди холодний компрес.

Удари живота: з пошкодженням органів черевної порожнини супроводжується значними болями, блюванням.

Допомога: хворого кладуть у напівлежаче положення, але ноги згинають в колінах. Потерпілого слід негайно відправити до лікарні.

Удари голови: при пошкодженні м’язних тканин голови, спостерігається припухлість, крововиливи та болі в місці удару.

Допомога: холод на місце удару, а в разі сильної кровотечі слід накласти бинт навколо голови.

Стискання м’яких тканин може стати причиною розвитку загального тяжкого стану потерпілого. Такі ушкодження трапляються в разі обвалів, снігових завалів, руйнування будівель.

Ознака: кінцівку, яку звільнили від стискання бліда, холодніша за здорову.

Допомога: кінцівку після звільнення потерпілого туго бинтують від пальців до верху і накладають транспортні шини. При можливості тримають в холоді і негайно доставляють до медичного закладу.

Вивих – це стійке зміщення суглобних кінцівок костей за межі їх нормальної рухомості, інколи з розривом суглобної сумки і зв’язок і виходом однієї з кісток із сумки.

Вивихи можливі внаслідок різких надмірних рухів у суглобі, у випадках падіння з висоти на витягнуту кінцівку.

Ознаки: біль в області ушкодженого суглоба, втрата звичайної рухливості в області суглоба.

Допомога: Потерпілого необхідно доставити до медичного закладу. Під час транспортування необхідно накласти шину. Для зменшення болю можна дати знеболююче.

Розтягування та розрив зв’язок найчастіше буває в області гомілкоовстопового суглоба.

Ознаки: різкий гострий біль в місці ушкодженої зв’язки, рухливість в цьому місці обмежена і супроводжується значними болями, припухлість в області суглоба.

Допомога: холод на місце ушкодження і припухлості, стискаюча пов’язка, повний спокій суглобу.

Перелом – це порушення цілісності кістки. Розрізняють закриті переломи, коли не відбувається пошкодження шкіри, та відкриті, коли кістка виходить назовні.

Ознаки: біль постійний чи такий, що викликає в разі навантаження, неможливість рухів в ушкодженій області, зміна форми частини тіла в області перелому опухлість, крововилив, ненормальна рухомість кістки в області перелому.

Допомога: повний спокій потерпілому та ушкодженої частини тіла та усунення рухомості уламків кісток у місці перелому. Для цього потрібно іммобілізувати пошкоджену частину тіла, тобто зробити її нерухомою. Це досягається накладанням тугої пов’язки чи транспортної шини.

Переохолодження – виникає при порушенні процесів терморегуляції при дії на організм низьких температур. Погіршення самопочуття спричиняє втома, малорухливість, алкогольне сп’яніння.

Ознаки: Прискорюється дихання і пульс, підвищується артеріальний тиск, настає переохолодження потім рідшає пульс і дихання, знижується температура тіла.

Допомога: При легкому переохолодженні розігріти тіло розтиранням, та випити кілька склянок теплого чаю.

При середньому і тяжкому ступенях, енергійно розтерти тіло вовняною тканиною до почервоніння шкіри, багато пити гарячого молока з цукром спирту-ректифікатору (горілки).

Відмороження – виникає при тривалій дії холоду.

Ознаки: є чотири ступені ознак: І – почервоніння і набряк; ІІ – утворення пухирів; ІІІ – омертвіння шкіри та утворення струпа; IV – омертвіння частини тіла.

Допомога: розтирання і зігрівання на місці події. Краще розтирати спиртом, горілкою, одеколоном. Одяг і взуття знімати дуже обережно, якщо не можна зняти краще розрізати ножицями.

Перегрівання – відбувається