Використання активованого волокнистого вуглецевого сорбенту “Днепр-2” (Карбосеркіс) при лікуванні перикоронаритів
Винахід відноситься до медицини, зокрема до стоматології, і може бути використаний при лікуванні хворих з затрудненим прорізуванням зуба мудрості (перикоронаритом).
Відомий спосіб лікування перикоронаритів поляє в наступному:
І етап включає вирішення запитання про необхідність видалення зуба мудрості (так як в більшості випадків ця операція може бути основним лікувальним заходом).
ІІ етап – операція розсічення капюшона з наступним орошуванням та промиванням рани антисептичними розчинами (“Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии” А. А. Тимофеев, Киев “Червона рута”, 2002 с).
Недоліком даного методу є тривалість лікування (впродовж 3-4 днів) та необхідність оперативного втручання – розсічення капюшона.
Найближчою по технічній сутності є вищевказана методика лікування перикоронариту. Недоліки прототипу є зазначені вище. Тенічне завдання – створити спосіб лікування перикоронаритів, що забезпечують найшвидший кінцевий результат, який досягається шляхом застосування активованого волокнистого вуглецевого сорбенту “Днепр-2”.
Спосіб здійснюється таким чином:
Лікування розпочинають з вирішення запитання про необхідність видалення зуба мудрості. Це буде залежати від розташування третього моляра в зубній дузі, від наявності патологічних змін в оточуючій кістковій тканині та виду ускладнень. Розташування нижнього зуба мудрості в зубній дузі може бути вертикальним, горизонтальним, язиковим, щічним, медіально-косим (вісь зуба нахилена до другого моляра), дистально-косим (вісь зуба напрямлена до гілки щелепи), комбінованим. При вертикальному розташуванні зуба необхідно визначити, чи достатньо місця для його прорізування. Якщо відстань від дистальної поверхні коронки другого моляра до передньої поверхні гілки нижньої щелепи (що визначається при рентгенологічному дослідженні) на 4-5 мм ширша коронки зуба мудрості, то місце для прорізування достатньо. Слід мати на увазі, що робити висновки про наявність місця для прорізування зуба тільки по даних рентгенограми не варто. Рентгенографічні дані повинні бути співставлені із клінічними. При цьому необхідно, щоб розташування зуба було вертикальним, не було вогнища деструкції в оточуючій кістковій тканині, не спостерігались рецидиви запального процесу. При вертикальному розташуванні нижнього зуба мудрості, наявності місця для прорізування, відсутності патологічних змін у кістці та хронічного рецидивуючого перикоронариту можна прийняти рішення про збереження зуба.
Якщо зуб-антагоніст травмує слизову оболонку (що покриває вертикально розташований непрорізаний зуб), то для створення спокою запаленим тканинам необхідно розімкнути прикус (цього досягать шляхом застосування гумової прокладки, стенсу чи каппи із швидкотвердіючої пластмаси).
При наявності гострого гнійного перикоронариту здійснюють промивання підкапюшонного простору теплим розчином фурациліну, а потім туди вводять смужку активованого волокнистого вуглецевого матеріалу “Днепр-2” (на 24 години).
Через добу смужку видаляють; явища запалення ліквідуються. При необхідності проводять повне висічення капюшона над зубом мудрості.
Таким чином немає потреби проводити операцію розсічення капюшона та чекати 3-4 дні, для ліквідації запальних явищ.
Приклади конкретного виконання.
Приклад 1. Хворий С., 22 роки, діагноз: гострий гнійний перикоронарит від 48 зуба. Діагноз встановлено на основі:
Клініко-анамнестичних даних – скарги на біль, який іррадіює по ходу гілок трійчастого нерва, набряк ясен в ділянці нижньої щелепи справа, болючість при ковтанні, відкриванні рота, головний біль, безсоння, втрату апетиту та підвищення температури тіла до 38оС. Ці ознаки зявились приблизно 3 дні тому. До лікаря хворий не звертався.
Дані об’єктивного обстеження – обличчя симетричне, пропорційне, добре виражені носогубні та підборідочна складки. Відкривання рота обмежене до 2,5 см. Регіонарні лімфовузли збільшенні, рухомі, болючі при пальпації, не спаяні з оточуючими тканинами. Спостерігається набряк, гіперемія та інфільтрація слизової оболонки ретромолярної ділянки справа, при пальпації – різка болючість, з-під капюшона виділяється гній.
Даних рентгенологічного та лабораторного обстеження – на внутрішньоротовій контактній рентгенограмі нижньої щелепи справа спостерігається вертикальне положення зуба мудрості, кісткова тканина без видимих патологічних змін.
Заг. ан. крові – нв – 120 г/л, er – 3,5·10 12/л, б – 10·109/л, ШОЕ – 20 мм/год, КП – 0,9, п – 4, е – 73, л – 12, м – 11.
Заг. ан. сечі – с/ж., прозора, пит. вага – 1025, рН – 5,0, білок – 0,099 г/л, er – 0-1 в п. з., б –1-3-5 в п. з., солі – оксалати.
Після промивання підкапюшонного простору теплим розчином фурациліну, туди введено смужку активованого волокнистого вуглецевого матеріалу “Днепр-2”. Через 24 години: гіперемія, інфільтрація та набряк слизової оболонки ретромолярної ділянки зникли, пальпація капюшона не болюча, відкривання рота вільне.
Заг. ан. крові – нв – 120 г/л, er – 3,5·1012/л, б – 8,0·109/л, КП – 0,9, ШОЕ – 10 мм/год, п – 4, е – 72, л – 25, м – 10, б. о.
Заг. ан. сечі – с/ж., прозора, пит. вага – 1025, рН – 5,0, білок – 0 г/л, er – 0-1 в п. з., б –0-1 в п. з.
Вивчення клітинного складу мазків (з-під капюшонного простору) показує наявність моноцитів (полібластів, макрофагів), що свідчить про пробудження ретикулоендотеліальної системи, а кількість фагоцитуючих нейтрофілів відповідно зменшилась. Отже, ми досягли результату – ліквідували запалення.
Приклад 2. Хвора М., 20 років, діагноз: гострий гнійний перикоронарит від 38 зуба. Діагноз встановелно на основі:
Клініко-анамнестичних даних – скарги на біль, який іррадіює по ходу гілок трічастого нерва, набряк ясен в ділянці нижньої щелепи зліва, болючість при ковтанні, відкриванні рота, головний біль, безсоння, втрату апетиту, підвищення температури тіла до 37,5 оС. Ці ознаки з’явились приблизно 5-6 днів тому. До лікаря пацієнтка не зверталась.
Дані об’єктивного обстеження – обличчя симетричне, пропорційне, добре виражені носогубні складки. Відкривання рота обмежене до 2,5 см. Регіонарні лімфовузли збільшені, болючі,
