робота на тему:

“Профілактика повітряної емболії при пораненнях вен шиї”

Відкриті ушкодження поділяються на вогнестрільні і невогнестрільні. Серед останніх розрізняють рани різані, колоті, рвані, укушені.

Розрізняють поверхневі, глибокі, сліпі, наскрізні поранення. Останні поділяються на солітальні (передньо-задні), косі і фронтальні (поперечні) поранення.

При поверхневих пораненнях ушкоджується шкіра, поверхневі судини і фасції шиї. Глибокі поранення небезпечні внаслідок можливості ушкодження великих кровоносних судин (сонних артерій, яремної вени та ін.), блукаючого нерва, глотки, стравоходу, трахеї, щитовидної залози і т.д.

Ушкодження сонних артерій супроводиться сильною кровотечею і дуже часто є смертельним. При вузьких ранових каналах після поранень сонних артерій виникають пульсуючі гематоми, в дальшому утворюються травматичні аневризми.

В результаті інфікування ранового каналу часто розвиваються гнійні медіастеніти, флегмони і абсцеси шиї.

Широкі і глибокі різані рани шиї з порушенням цілості глотки можна іноді спостерігати у осіб, які роблять спробу покінчити життя самогубством.

Сильні кровотечі виникають при пораненнях щитовидної залози. Треба пам’ятати, що будь-яке ушкодження м’яких тканин шиї може супроводжуватися пошкодженням її органів і сусідніх ділянок. При пораненнях трахеї дихання здійснюється через рановий отвір і частково через дихальні шляхи. Такі пошкодження часто супроводжуються кровотечами, при цьому кров може попадати в дихальні шляхи і викликати асфіксію. Поряд із цим можуть спостерігатися пошкодження стравоходу. Хворі скаржаться на болючі ковтання, вода або їжа при цьому виходить через рану. При пораненнях вен шиї внаслідок від’ємного тиску в них може засмоктуватися повітря і настати повітряна емболія.

Лікування

Перша допомога і лікування спрямовані на зупинку кровотечі. З цією метою проводять притискання місця кровотечі пальцем, інколи це треба робити, не зважаючи на асептику. Можна використати спеціальну пов’язку на шию. При цьому на рану накладають стерильну пов’язку, яку притискають до поперечних відростків шийних хребців за допомогою джгута, накладеного через підпахвинну ділянку, або шини на протилежному боці шиї. Зупинку кровотечі можна здійснити за допомогою кровозупинних затискачів. Усі вогнепальні поранення, як правило, поєднуються з пораненнями судин, нервів і органів шиї. Таких хворих після накладання асептичної пов’язки терміново госпіталізують в хірургічне відділення. У стаціонарі при пораненнях трахеї рану зашивають. При пораненні стравоходу проводять відновлення його стінки і дренування раневого каналу, в окремих випадках накладають гастростому. При всіх видах ран шиї необхідно проводити профілактики правця за методом Безредьки. Для запобігання нагноєння призначають антибіотики, сульфаніламідні препарати.

При пораненнях трахеї і гортані, що супроводжується утрудненням дихання і розвитком асфіксії, необхідно терміново провести трахеотомію. При зяючих ранах можна ввести трахеостомічну трубку в гортань або трахею через рану.

Рани глотки заживають, при порушеннях цілості стравоходу пораненим забороняється пити і приймати їжу. Таких поранених годують через постійний дуоденальний зонд, введений у шлунок через нижній носовий хід.

Поранені з ушкодженнями шиї потребують особливого, старанного догляду. Їх розміщують в палаті на функціональних ліжках у напівсидячому положенні. Необхідно постійно подавати зволожений кисень тяжкохворим при пораненні трахеї і гортані, розвитку пневмонії і серцево-судинної недостатності.

Середній медичний персонал повинен стежити за прохідністю і положенням трахеостомічної трубки, періодично виймати внутрішню трубку і очищати її від слизу. При пораненнях глотки і стравоходу треба стежити за тим, щоб хворі не приймали їжу через рот, своєчасно забезпечувати їх легко засвоєнню і висококалорійною рідкою їжею.

Література:

Ж.М. Ваврик “Хірургія”

Д.Ф. Скрипниченко “Хірургія”