мл. – 2р., більше 1500 мл – 2,5р. Бажано, щоб у перші 1-2 год було відновлено близько 70% утраченого ОЦК.
Зважаючи на величезне значення чинника часу для ефективного лікування, спочатку треба використовувати колоїдні розчини (рефортан, стабізол, неогемодез, гемодез-Н, поліглюкін, реполіглюкін), які мають бути завжди напоготові, комбінуючи їх з кристалоїдними кровозамінниками (дисіль, трисіль, лактосіль і т.д.). Далі потрібно вводити консервовані компоненти крові (еритроцитарна маса, відмиті заморожені еритроцити, свіжозаморожена і нативна плазма і т.д.). Для дотримання режиму керованої гемодилюції переливання крові треба поєднувати із введенням колоїдних і кристалоїдних розчинів у співвідношенні 1:1 або 2:1, що пояснюється адаптаційними особливостями осморегуляції у вагітної. Якщо стан хворої важкий, об’ємна швидкість введення розчину має становити 250-500 мл/хв.; при ІІ стадії шоку – 100-200 мл/хв. Щоб виграти час, раціонально починати вливання шляхом пункції ліктьової вени і відразу ж вдаватися до катетеризації підключичної вени. Все це проводиться під постійним контролем загального стану хворої, гематокритного числа, ЦВТ, АТ, КОС, ЕКГ.
Якщо стан хворої стабілізувався (АТ не нижче 90 мм. рт. ст. в нормі, немає задишки, погодинний діурез не менше 30-50 мл, гематокритне число до 0,3), то можна переходити до краплинного введення препаратів: 150-200 мл 4% розчину натрію бікарбонату (корекція метаболічного ацитозу); 200-300 мл 10% розчину глюкози з адекватною кількістю інсуліну, кокарбоксилази, вітамінів групи В і аскорбінової кислоти.
Для усунення спазму судин: спазмолітики (папаверин, но-шпа, еуфілін) або гангліоблокатори (0,5-1 мл 0,5% пентаміну в/в краплинно в 0,9% NaCl, бензогексоній 3 мл 2,5% розчин краплинно).
Ефективним є введення глюкозо-новокаїнової суміші (150-200 мл 0,5% новокаїну з 20% глюкозою у співвідношенні 1:1 чи 2:1). Для покращення ниркового кровообігу рекомендується введення 1450-200 мл 10% маніту (лазикс 1%). Введення антигістимінних препаратів (димедрол, депразин, супрастин) сприяє нормалізації порушень мікроциркуляції, метаболізму. Для покращення функцій міокарду вводять серцеві глікозиди, кортикостероїди (разова доза гідрокортизону – 125-250 мл, добова – 1-1,5 г).
Для стабілізації факторів коагуляції рекомендують використовувати транексомову кислоту дозою 500-750 мл в 0,9% NaCl, для зменшення фібринозу-інібітори протеолітичних ферментів (контрикал, гордокс).
Профілактика акушерської кровотечі
Тільки чітка організація заходів щодо профілактики маткової кровотечі під час вагітності, а також при пологах і в післяпологовому періоді може стати реальною основою для зниження материнської та перинатальної смертності. Важливу роль відіграє виділення вагітних груп високого ризику розвитку кровотечі, їх своєчасне обстеження та госпіталізація, раціональне ведення пологів, адекватне знеболювання, негайне надання акушерської допомоги під час розвитку ускладнень.
Основні положення невідкладної допомоги
При підозрі на передчасне відшарування плаценти (постійний біль внизу живота, при пологах – між переймами, локальна болісність і випинання в одній з ділянок матки, порушення або відсутність серцебиття плоду, симптоми кровотечі або кров’янисті виділення із піхви), необхідно негайно викликати акушерську бригаду. До її приїзду слід:
налагодити в/в вливання 5% ЕАКК, желатинолю, 5% глюкози;
ввести 2 мл 1% розчину вікасолу;
ввести 2 мл 50% анальгіну, 1 мл 2% димедролу;
визначити групу крові;
викликати донорів.
Транспортування вагітної до приїзду лікарської бригади протипоказане. Лікарська допомога на місці залежить від загального стану жінки і акушерської ситуації.
Якщо загальний стан жінки не тяжкий, необхідно розкрити плодовий міхур, спостерігати за динамікою пологів та станом жінки.
При важкому стані жінки за життєвими показниками слід негайно зробити кесарський розтин (у пристосованому приміщенні або у найближчій дільничній лікарні).
Якщо з’явилися ознаки ДВЗ-синдрому, необхідно зробити екстирпацію матки з одночасним вливанням теплої донорської крові, сухої чи замороженої плазми, кріопреципітату, контрикалу чи трасилолу.
Якщо виникає кровотеча, пов’язана з передлежанням плаценти (на тлі повного благополуччя, без пологової діяльності, нерідко вночі), необхідно:
Негайно викликати лікарську акушерську бригаду;
Забезпечити строгий ліжковий режим;
Налагодити в/в введення 5% розчину ЕАКК, 5% глюкози, желатинолю. Ввести 2 мл 1% вікасолу.
Визначити групу крові і викликати донорів.
Транспортування вагітної протипоказане.
Після приїзду лікарської бригади тактика залежить від різновидності перед лежань, інтенсивності кровотечі і стану жінки.
Незалежно від різновиду перед лежань кесарський розтин роблять при крововтраті 400 мл і більше, а також при менше значних крововтратах, якщо вони повторюються 2-3 рази і більше.
Література
В.М. Запорожан “Акушерство і гінекологія”
Л.В. Ксенко “Анестезіологія і реанімація”
Стефан Хміль “Акушерство”.