ПДМ при опіках, відмороженнях та ураженням електрострумом Накладання операційних повґязок на опік ділянки, які відморозились і уражені електрострумом

Відмороженя

І ст. – шкіра бліда на шкодженій поверхні – відшаруцванян епідермісу втраиа чутливості.

ІІ ст. – наявність пухирів, наповнених прозорою рідиною з кров’ю, шкіра навколо пухирів синюшна та набрякла.

ІІІ ст. - змертвіння шкіри

IV ст. – некроз мяких тканин та кісток.

Допомога:

Поступове зігрівання потерпілого, якщо є можливість – у ванні, потрібно поступово підвищувати температуру води від 18 оС до 37 оС протягом 20-30 хв.

Накласти суху асептичну повязку, зверху – шар вати.

Спазмолітичні та антикоагулентні засоби

У разі відморожень ІІІ–IV ст. – протишокова терапія

Госпіталізація з хірургічного відділення

Опіки

Опіки поділяються на термічні, хімічні ...

Причиною рани може бути не тільки механічний вплив, але й термічний, електричний, хімічний, світловий фактор тобто травмуючий агент іншої природи. Опік може бути викликаний горючими та кипячими речовинами, горячими твердими предметами, газами.

Опіки від світлового випромінювання, полумя, кипятку, гарячої пари називається термічними. Термічні опіки є одними з масових видів ураження.

Хімічні опіки виникають внаслідок дії на шкіру сильних кислот, які спричиняють не тільки місцеве ураження, а й загальне отруєння організму.

Залежно від глибини ураження існує 4 ступені опіків:

І ступінь – легкий – почервоніння шкіри, опіковий шок

ІІ ступінь – середньої тяжкості – гостра токсинія. Цей період триває 4-5, іноді 10-12 днів

ІІІ ступінь – тяжкий. Це період раневої інтоксикації, змертвіння всієї товщини шкіри

ІV ступінь – надзвичайно тяжкий. Обуглювання тканини шкіри

При великих (10-15 %) опіках виникає опікова хвороба. При опіковій хворобі лікування має бути направлено перш за все на :

боротьбу з нервово-рефлекторним шоком;

ліквідацією лімфо- і крововтрати, а також гемоконцентрації;

попередження токсинії

Перша допомога полягає в негайному погашенні горячого одягу. Потепілого можна облити водою, закутати брезентом, закидати снігом. Потерпілому даюбть випити теплу підсолену воду. Знімати одяг не можна, його треба обрізати, поступово звільняючи тіло від обгорілих залишків. На опікову поверхню накладають асептичну повґязку.

Електроопіки

Існує два типи дії електричного струму на людину – пряма і непряма. Непряма дія викликає термічний опік вольтовою дугою. Тяжкість електротравми поділяють на 4 ступеня:

І ст. – судорожне скорочення мґязів без втрати свідомості

ІІ ст – судорожне скорочення мґязів і втрата свідомості

ІІІ ст. – втрата свідомості і порушення функцій сердечно-судинної системи і дихання

ІV ст. – клінічна смерть

Саме слабкий опір електричного струму – головний і спинний мозок.

У потерпілих часто буває електрошок. Він проявляється дипресією і поверхневим диханням. Іноді пульс і дихання незамітні. Смерть наступає від фибриляції шлунків серця. Треба негайно почати штучну вентиляцію легень методом рот в рот, або апаратом для штучного дихання, одночасно проводити масаж серця, частіше закритий.

Електротравма

ПМД:

припинити дію електричного струму

якщо є ознаки клінічної смерті – реанімаційні заходи

після відновнення серцевої діяльнеості – інфузійно-дегідратаційна терапія

на опікову поверхню накласти суху асептичну повґязку

госпіталізація до реанімаційного відділення