С) Просять пацієнта (або допомагають йому) лягти на край кушетки на лівий бік та попросіть зігнути ноги в колінах, підтягнувши до живота;

Підкладають клейонку під сідниці так, щоб вона звисала в таз, який знаходиться біля кушетки;

Нагадують пацієнту про необхідність затримувати воду в кишках протягом 5-10 хв.;

ІІ. Виконання процедури.

розсувати сідниці І і ІІ пальцями лівої руки, правою рукою обережно вводять наконечник у анальний отвір легкими обертальними рухами. Спочатку вводять наконечник у напрямку до шлунка (3-4 см), а потім паралельно хребту на глибину 8-10 см;

Відкривають кран і повільно вводять до 1,5 л. води. При зупинці рідини слід трохи змінити положення трубки або підтягнути її. Якщо турбує біль, слід зменшити тиск води, опускають кухоль Есмарха нижче або зовсім припиняють введення води;

На дні кухля залишають трохи води, щоб у кишку не потрапило повітря і закривають кран. Обережно виводять наконечник з прямої кишки;

Допомогти пацієнту підвестися з кушетки і дійти до туалету, якщо з’явились позови на дефекацію (або запропонувати судно);

Переконатися, що процедура пройшла ефективно (у воді повинні бути фікалії);

ІІІ. Закінчення процедури.

К) Від’єднати наконечник і покласти його в дезинфікуючийй розчин;

L) Зняти рукавички і помити руки.

7.2 Методика постановки гіпертонічної клізми.

Оснащення: грушоподібний балон або шприц Жоне, газовідвідна трубка, шпатель, вазелін, 100 мл гіпертонічного розчину (10 % розчин натрію хлориду або 25 % розчин магнію сульфату), підігрітого до температури 37-38С, рукавички, клейонка, пелюшки, судно, лоток.

Етапи проведення:

І. Підготовка до процедури.

А) Пацієнту пояснюють суть і хід майбутньої процедури, Ію розчину, що буде введено, отримують згоду на її проведення;

В) Набирають в грушоподібний балон 50-150 мл одного із зазначених теплих розчинів, одягають рукавички;

С) Пацієнта просять лягти на кушетку, покриту клейонкою (якщо неможливо, то процедура проводиться в положенні лежачи на спині), на лівий бік, зігнути ноги в колінах і підтягнути до живота;

ІІ. Виконання процедури.

Змазують газовідвідну трубку вазеліном і вводять її в анальний отвір, попередньо розвівши сідниці на 20 см;

Під’єднують до трубки грушоподібний балон і повільно вводять розчин;

Затиснути газовідвідну трубку затискачем або перегнути її;

Не розмикаючи грушоподібний балон від’єднують його від газовивідної трубки. Витиснути газовивідну трубку;

Використані предмети помістити в лоток. Зняти рукавички і помістити в той же лоток;

Нагадати пацієнту, що він повинен затримати розчин у кишках протягом 20-30 хвилин;

Допомогти пацієнту підвестися з кушетки (ліжка) і дійти до туалету (або запропонувати судно);

Переконатися, що процедура пройшла успішно (у воді повинні бути фекалії).

ІІІ. Закінчення процедури.

Якщо пацієнт безпомічний, надіти рукавички і витерти туалетним папером шкіру в ділянці анального отвору (у жінок – спереду назад);

Продезинфікувати використане обладнання;

При потребі допомогти пацієнту набути зручного положення в постелі.

7.3 Клізма лікувальна (введення лікарського

засобу в пряму кишку).

Оснащення: грушоподібний балон або шприц Жане, газовивідна трубка, шпатель, вазелін, лікарський засіб (50-100 мл), підігрітий до 37-38С, рукавички, клейонка, пелюшка, туалетний папір.

Етапи проведення:

І. Підготовка до процедури.

А) Пацієнту пояснюють суть і хід майбутньої процедури, отримують згоду на її проведення;

В) За 20-30 хв. до постановки лікувальної клізми пацієнту проводять очисну клізму (див. вище);

С) Одягнути рукавички. Набрати в грушоподібний балон 50-100 мл теплого лікарського препарату.

ІІ. Виконання процедури

Вводять газовивідну трубку. У випадку неможливості укласти пацієнта на лівий бік, процедуру проводять в положенні пацієнта лежачи на спині;

Приєднують до трубки грушоподібний балон, повільно вводять лікарський препарат;

Не розтискаючи грушоподібного балону від’єднати його від газовивідної трубки, витягти трубку і скласти разом з балоном у лоток.

ІІІ. Закінчення процедури

Якщо пацієнт безпомічний, витерти туалетним папером шкіру в ділянці анального отвору в напрямку спереду назад (у жінок);

Забрати пелюшку і клейонку, зняти рукавички. Занурити їх в посудину з дезинфікуючим розчином;

Накрити пацієнта ковдрою, допомогти йому набути зручного положення.

8.3.1 Інгаляція кисню через носову канюлю.

Оснащення: носова канюля, трубка для подачі кисню, посудина з стерильною дистильованою водою, джерело кисню з витратоміром, фіксатор канюлі.

Етапи проведення:

А) Пацієнту і (або) його близьким слід пояснити мету оксигенотерапії, наслідки процедури і отримати їх згоду на проведення процедури;

В) Вимити і висушити руки;

С) Вставити кінці канюлі в ніздрі пацієнта;

За допомогою фіксатора або еластичної пов’язки зафіксувати канюлю, щоб вона не викликала у пацієнта відчуття дискомфорту;

Носову канюлю з’єднують з джерелом зволоженого кисню (попередньо встановлюють необхідну концентрацію, швидкість подачі кисню);

Забезпечують достатню довжину і свободу рухів кисневих трубок і прикріплюють їх до одягу.

Кожні 4-8 годин слід перевіряти стан канюлі, швидкість подачі кисню та його концентрацію, наповнення зволожуючої посудини водою, оглянути слизову оболонку носа і вушні раковини на предмет їх подразнення.

По закінченню процедури необхідно оцінити стан пацієнта, його реакцію, результати процедури і записати у відповідній документації.

8.3.2 Інгаляція через пововий катетер.

Оснащення: стерильний катетер, зволожувач, стерильниа дистильована вода, лейкопластир, джерело кисню з витратоміром, стерильний гліцерин.

Етапи проведення:

А) Слід пояснити пацієнту і (або) його родичам мету процедури, її наслідки і отримати згоду на її проведення;

В) Вимити і висушити руки;

С) Розкрити упаковку, вийняти катетер. Змочити його стерильним гліцерином.

Ввести катетер в нижній носовий хід на глибину, що відповідає відстані від мочки вуха до крила носа;

Фіксують катетер лейкопластиром так, щоб він не випав з носа і не створював незручностей;

Прикріплюють катетер до джерела зволоження кисню (попередньо встановлюють концентрацію і швидкість подачі кисню);

Забезпечують достатню свободу рухів катетера і кисневих трубок і фіксують їх до одягу безпечною шпилькою;

Кожні 4-8 годин перевіряють стан катетера, швидкість подачі