Величина МВЛ досягає в молодшому шкільному віці всього 50-60 л/хв (у нетренованих дорослих людей вона порядку 100-140 л/хв, а у спортсменів - 200 л/хв і більше).

На протязі першого року життя у дітей домінує брюшний тип дихання, а у 3-7 років починає формуватися брюшний тип. Уже з 7-8 років починають проявлятися статеві відмінності в показниках зовнішнього дихання: у хлопчиків нижча частота дихання, більша глибина дихання, ЖЕЛ, ХОД, дихання більш економічне. [36]

Особливості травлення, обміну речовин і енергії. В шкільному віці у дитини сформовані молочні зуби, які дозволяють їй перейти від молочної до більш грубої їжі. 3 5-6 років починається зміна молочних зубів на постійні, яка в основному закінчується до періоду статевого дозрівання, і тільки треті великі корінні зуби (зуби "мудрості") формуються аж до дорослого віку. [67]

З появою молочних зубів у дитини починається виражене слюновиділення. Воно посилюється на протязі першого року життя і продовжує удосконалюватись по кількості і складу слюни із збільшенням різномаїття їжі. [35]

Розміри шлунку поступово збільшуються, до 6-7 років він приймає форму, характерну для дорослого організму. До цього віку замітно розвиваються м'язи, які забезпечують рух шлунку і перестальтику кишечника. У дітей дошкільного і молодшого шкільного віку ще малочисельні і недорозвинуті залози травлення. Шлунковий сік бідніший ферментами, їх активність ще мала. Це затруднює процес перетравлення їжі. Низький вміст соляної кислоти знижує бактерицидні властивості шлункового соку, що приводить до частих шлунково-кишечних захворювань дітей. [46]

В дошкільному віці інтенсивно розвиваються функції підшлункової залози і печінки дитини. У віці 6-9 років активність залоз травленнєвого тракту значно посилюється, травленнєві функції удосконалюються. Однак, принципова відмінність травлення в дитячому організмі від дорослого заключається в тому, що у них представлено тільки пристінкове травлення і відсутнє внутрішньо-шарове переварювання їжі.

Недостатність процесів всмоктування в тонкому кишечнику в деякій мірі компенсується можливістю всмоктування в шлунку, яка зберігається у дітей до 10-річного віку.

Особливістю обмінних процесів в дитячому організмі являється перевага анаболічних процесів (асиміляції) над катаболічними (дисиміляції). Підростаючому організму потрібні підвищені норми поживних речовин, особливо білків. Для дітей характерний позитивний азотистий баланс, тобто поступлення азоту в організм перевищує його виведення. [3]

Використання поживних продуктів іде в двох напрямках:*

для забезпечення росту і розвитку організму (пластична функція);*

для забезпечення рухової активності (енергетична функція.)

Для дітей, в зв'язку з великою інтенсивністю обмінних процесів характерна більш висока ніж у дорослих, потреба у воді та вітамінах. Відносна потреба в воді (на 1кг маси тіла) з віком знижується, а абсолютна добова величина споживання і води зростає: у віці 1-го року треба 0,8л, у 4 роки - 1л, у 7-10 років 1,4л. [48]

В дитячому віці також необхідне постійне надходження в організм мінеральних речовин: для росту кісток (кальцій, фосфор), для забезпечення процесів збудження в нервовій і м'язовій тканині (натрій і калій), для утворення гемоглобіну (залізо) і ін. [59]

Енергетичний обмін у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку значно (майже в два рази) перевищує рівень обміну у дорослих, знижуючись найбільш різко в перші 5 років і менш замітно - на протязі всього життя. Добовий розхід енергії росте з віком: в 4 роки - 2000 ккал, в 7 років - 2400 ккал.

Особливості терморегуляції, процесів виділення і діяльності залоз внутрішньої секреції. Діти відрізняються недостатньо належними механізмами теплообміну. Вони легко перегріваються і легко втрачають тепло. Грудні діти реагують на охолодження бурними хаотичними рухами, які їх зігрівають. В них велика в тепловіддачі роль процесів випаровування водяних парів при диханні. [7]

В перші роки життя в організмі дитини переважають процеси хімічної терморегуляції. Завдяки високому рівню обмінних процесів організм дитини швидко нагрівається . Температура шкіри і внутрішня температура тіла дошкільників (37,4-37,6 о С) вище, ніж у дорослих.

Велика кількість кровоносних судин на шкірі обумовлює швидкий перенос тепла від температурного ядра тіла до його оболонки, а недостатня рефлекторна регуляція просвіту шкіряних судин не забезпечує захист від великих теплових втрат. При невеликій м’язовій масі діти мають низьку теплоізоляцію покровних тканин. Високі тепловитрати обумовлені також і відносно великою поверхнею маленького тіла. Все це викликає швидке охолодження тіла дитини і потребує особливої уваги до його загартування. [12]

З переходом до молодшого шкільного віку границі терморегуляції розширюються, а механізм теплообміну вдосконалюється . Наростання м’язевої маси покращує тепло ізолюючі властивості покровів тіла, удосконалення судинних реакцій полегшує регуляцію теплообміну на поверхні шкіри. Покращується регуляція потовиділення, уточнюється інформація від терморецепторів тіла і діяльність центрів терморегуляції. Все це дозволяє краще підтримувати постійність температури тіла в різних умовах середовища і при різних формах діяльності. Діти молодшого шкільного віку менше прогріваються і переохолоджуються, однак їх стійкість до змін температурних режимів ще не достатньо досконала. [75]

Однак функції нирок у дошкільників все ще не досконалі. У віці 4-5 років в діяльності нирок переважають процеси фільтрації, і лише в 10-11 років досягають дорослого рівня процеси зворотнього всмоктування (реабсорбції). В складі сечі з віком збільшується