глікогена;

використання жирів,

ємність

окислювальної

системи | Я.М. Коц, 1986

Алактатнии

енергетичний

резерв | Лактатний

енергетичний

резерв | Резерви аеробно-

анаеробного обміну | Резерви

окислювального

фосфориллювання, використання жирів | В.М. Калінін,

1992

Апарат кровообігу займає особливе місце, оскільки являється основною лімітуючою ланкою транспортування кисню. Крім цього, серцево-судинна система служить таким індикатором ціни адаптації організму до різних факторів зовнішнього середовища до фізичних навантажень. Про цю ж її роль свідчить формування так званого “спортивного серця” і перед патологічні і патологічні зміни функції серця при високих спортивних навантаженнях. До числа таких змін можна віднести порушення серцевого ритму, виникнення синдрому дистрофії міокарда внаслідок фізичної пере напруженості та інші впливи. [15]

Серед всіх органів і тканин м'язи займають головне місце за своїм впливом на центральну гемодинаміку. Це пояснюється великою масою скелетних м'язів (біля 40% маси тіла) та їх здатністю до швидкої зміни рівня функціональної активності у широких межах: у стані спокою кровотік у поперечно-смугастих м'язах складає 15-20% від хвилинного об'єму крові (ХОК), а при важкій роботі він може досягати 80-85% від ХОК. [67]

Але є два біохімічних аспекти, без яких неможливо розглядати фізіологічні резерви працездатності людини. По-перше, це біоенергетичне забезпечення м'язевих скорочень, яке виступає в ролі резервного фактора при навантаженні різної потужності і направленості фізичної роботи. Другий аспект — регулююча роль метаболітів, які утворюються при м'язевій діяльності, і являються пусковою ланкою (через хеморецептори) централізації кровообігу, запобігаючи порушенню тонусу судин. Зсуви біохімічних констант при напруженій м'язевій роботі (метаболічний ацидоз, гіпоксія і гіпоксемія, гіперкапнія) є також важливими факторами рефлекторної та гуморальної регуляції різних ланок кардіо-респіраторної системи, включаючи дихальний і судинноруховий центри. [6]

Здатність людини розвивати максимум енергії і, економко витрачаючи її, досягати поставленої мети при якісному виконанні фізичної чи розумової роботи Це забезпечується оптимальним станом різних фізіологічних систем організму при їх синхронній, зкоординованій роботі. Розумова і м’язова (фізична) працездатність тісно пов’язана з віком: всі показники розумової працездатності збільшуються з віком і розвитком дітей. За однаковий час роботи діти 6-8 років можуть виконати 39-53% общему завдань, що виконуються 15-16 ти річними учнями. При цьому і якість роботи в перших на 45-64% нижче ніж у других. [12]

Темп приросту швидкості і точності розумової роботи з віком наростає нерівномірно і гетерохронно, подібно до зміни інших кількісних і якісних при знаків, що відзеркалюють ріст і розвиток організму. Щорічні темпи наростання показників розумової працездатності від 6 до 15 років, коливаються в межах від 2 до 53%. [38]

Швидкість та продуктивність роботи за перші три роки навчання зростають однаково на 37-42% в порівнянні з рівнем цих показників при вступі дітей до школи. За період від 10-11 до 12-13 років продуктивність зростає на 63%, а її якість та точність тільки на 9%. В 11-12 років спостерігається не тільки мінімальний темп приросту якісного показника (на 2%), але й погіршення його в значній частині випадків в порівнянні з попередніми віковими категоріями. В 13-14 років (дівчата) та в 14-15 років (юнаки) темп наростання швидкості та продуктивності роботи зменшується і не перевищує 6%, в той час як приріст якості роботи збільшується до 12%. В 15-16 і 16-17 років продуктивність і точність роботи виростає на 14-26%. [33]

У всіх вікових категоріях учням з відхиленнями по стану здоров'я притаманний більш низький рівень розумової працездатності в порівнянні зі здоровими дітьми і колективом класу в цілому.

У здорових дітей 6-7 років, що вступають до школи з недостатньою

підготовленістю організму до систематичного навчання по ряду морфофункціональних показників, працездатність також виявляється нижчою і є менш стійкою в порівнянні з дітьми, підготовленими до навчання, що швидко до нього адаптувалися і такими що успішно справляються з труднощами, які можуть виникнути. Однак, стійкість працездатності в цих дітей, на відміну від ослаблених школярів, підвищується переважно наприкінці першого півріччя.

До будь-якої роботи, в тому числі і розумової, організм людини і

особливо дитини, включається не одразу. Потрібен деякий час входження в роботу. Це перша фаза працездатності. В цій фазі кількісні (об’єм роботи, швидкість) та якісні (кількість помилок - точність) показники роботи часто асинхронно то покращуються, то погіршуються, перш ніж кожен з них не досягне свого оптимального значення. Подібні коливання - пошук організмом найбільш економного для роботи (розумової) рівня - проявлення саме регульованої системи. [37]

За фазою входження в роботу слідує фаза оптимальної працездатності, коли відносно високі рівні кількісних та якісних показників взаємодіють між собою і змінюються синхронно. Позитивні зміни вищої нервової діяльності корелюють з показниками, що відображають сприятливий функціональний стан інших фізіологічних систем.

Через деякий час, менший в школярів 6-10 років і більший в підлітків,

починає розвиватися втома і проявляється третя фаза працездатності. Втома проявляється спочатку в незначному, а пізніше в різкому зниженні працездатності. Цей скачок в падінні працездатності вказує на межу ефективної роботи і є сигналом до її завершення. Падіння працездатності на першому її етапі виражається знову в розходженні кількісного та якісного показників: об’єм роботи виявляється великим, а точність - низькою. На другому етапі працездатності знижуються обидва показника. На першому етапі зниження працездатності реєструється дисбаланс між процесами збудження та гальмування в бік першого (руховий неспокій) над активним внутрішнім гальмуванням. [79]

На етапі різкого зниження працездатності, ще стрімкіше погіршується функціональний стан центральної нервової системи: розвивається охоронне гальмування, яке зовні проявляється в дітей, підлітків у вигляді сонливості, в'ялості, втраті