інтересу до роботи і відмові її продовжувати, часто в неадекватній поведінці.
Втома - звичайна реакція організму на більш-менш інтенсивне довготривале навантаження. Навантаження, яке викликає втому є необхідним. Без цього немислимий розвиток дітей, підлітків, їх тренування, адаптація до розумових та фізичних навантажень. Але планування та розподіл цих навантажень необхідно проводити кваліфіковано, з врахуванням статево-вікових, морфофункціональних особливостей школярів. [43]
Під час організованого активного відпочинку відновлювальні процеси не тільки забезпечують повернення показників працездатності в початковий стан, але можуть і підняти - працездатності вище початкового рівня. Разом з тим тренованість виникає тоді, коли чергове навантаження слідує за відновленням і зміцненням показників після попередньої роботи, хронічне ж виснаження - коли чергове навантаження відбувається до того як відновлення працездатності досягло свого початкового рівня. Чергування розумової діяльності з фізичною, переключення з одного виду діяльності на інший, завершення розумової роботи дітей і підлітків в момент зниження їхньої працездатності (ще не розвинутій стадії втоми) і подальша організація активного відпочинку сприяють відновленню функціонального стану центральної нервової системи. [4]
Систематичним виконанням роботи (учбових завдань, трудової діяльності) в межах вікових нормативних границь тривалості досягається вдосконалення розумової працездатності. [38]
У більшості дітей і підлітків активність фізіологічних систем підвищується з моменту пробудження і досягає оптимуму між 11 і 13 годиною, потім слідує спад активності з наступним менш тривалим і виразним її підйомом в проміжку від 16 до 18 годиною. Такі закономірні циклічні зміни активності фізіологічних систем знаходять відображення в денній і добовій динаміці розумової працездатності, температурі тіла, частоті серцевих скорочень і диханні, а також в інших фізіологічних та психофізіологічних показниках.
Добова періодичність фізіологічних функцій, розумової та м'язової працездатності має постійний характер. Однак під впливом режиму учбової та трудової діяльності зміни функціонального стану організму, перш за все ЦНС, можуть визвати підвищення або зниження рівня, на якому розгортається добова динаміка працездатності і вегетативних показників.
Велике учбове навантаження, нераціональний режим розумової та трудової діяльності або неправильне їх чергування на протязі дня, тижня викликають різко виражену втому організму. На фоні цієї втоми виникають відхилення в закономірній добовій періодиці фізіологічних функцій. Так, у випадку завищеного трудового та учбового навантаження майже у половини учнів ПТУ були діагностовані не тільки відхилення в денній динаміці працездатності, а й невпорядковании характер зміни температури тіла і ритму серцевих скорочувань.
Оптимальний стан працездатності в ранковий час, спади робото здатності в другій половині дня характерні для більшості здорових учнів-відмінників в усіх класах. За час до сну (з 7 до 21-22 години) криві періодики робеть здатності і фізіологічних функції в 80% являють собою двовершинний чи одновершинний тип коливань. [8]
Крім добової періодики фізіологічних показників, в тому числі і працездатності, чітко виражена їх потижнева зміна. Найвищою працездатність буває до середини тижня - в середу, до суботи спостерігається її падіння. В понеділок людина втягується в роботу, з вівторка по четвер працює з повною віддачею, а в п'ятницю відбувається різкий спад працездатності.
В понеділок в учнів загальноосвітніх шкіл та ПТУ спостерігаються низькі показники розумової працездатності, збільшений латентний період зорово- та слухомоторних реакцій, велика кількість зривів диференційоровочних реакцій.
Майже в половини учнів бувають зміни добових кривих вегетативних функцій. У вівторок та середу учням притаманний не тільки вищий рівень показників розумової та м'язової працездатності, але й більша їх стійкість. Четвер та п'ятниця в більшості випадків виявляються днями заниженої працездатності і найменшої її стійкості. [11]
Субота найбільш несприятливий для навчання день. Працездатність дітей та підлітків буває низькою. Проте в суботу спостерігається деяке моральне піднесення учнів перед днем відпочинку. Організм, не дивлячись на втому, мобілізує всі наявні в нього ресурси, що виражається в відносному підйомі розумової працездатності, - явище так званого кінцевого прориву.
Зміна положення тіла - рухоме переживання, виявлене в учнів під час уроків - захисна реакція організму. Кількість рухів, тривалість збереження відносної постійності пози, частота використання кришки стола (парти), як допоміжної опори для тіла також об'єктивно виражають наростання втоми учнів і зниження їх працездатності. Наприклад, від понеділка до суботи загальна кількість рухів на уроках у дітей 7-8 років збільшується на 32%, тривалість збереження одної пози зменшується на 65%, падає і стійкість прямостояння. Статичний компонент процесу навчання (збереження заданого положення тіла) інтенсифікує втому і зниження працездатності в більшій мірі наприкінці роботи, ніж на її початку. [53]
Нерідко спостерігається двовершинна тижнева крива працездатності. Крім вівторка та середи відносне підвищення роботе здатності проявляється в четвер чи п'ятницю. [8]
У дітей 6 і 7 років, що приступають до систематичного навчання, в період адаптації до учбових навантажень, нових умов навчання і вимог дисципліни в перші 6-9 тижнів дні оптимальної працездатності, коли відносно високі показники швидкості та точності роботи, змішуються від вівторка до четверга. Тільки через деякий час встановлюється постійний день найкращої працездатності в першокласників - вівторок.
В учнів 6-7 класів і старшокласників оптимум працездатності в більшості випадків припадає на вівторок. В середу ж спостерігається різке падіння працездатності, а в четвер - різке збільшення швидкості та точності роботи. Падіння працездатності в середу вказує на прихід втоми, значне напруження механізмів регуляції функціонального стану фізіологічних систем і пошук ресурсів для вирівнювання працездатності. В результаті відбувається відносно великий, але одноденний (четвер) підйом рівнів всіх показників працездатності. Але закріплення рівнів відсутнє, і в п'ятницю спостерігається погіршення працездатності, що виражається