Дуже часто падіння працездатності до середини тижня і пошук організмом ресурсів для її вирівнювання затягується в старшокласників до п'ятниці. Тоді тільки в п'ятницю відбувається відносний підйом працездатності, проте при низькій її стійкості. В цих випадках (підйом в четвер і п'ятницю) тижнева крива працездатності учнів має дві вершини і відповідно два спади.

В першій половині учбових занять у більшості учнів молодших класів працездатність зберігалася на досить високому рівні, при її підйомі після першого уроку. До кінця третього уроку показники працездатності погіршуються і ще більше знижуються до кінця четвертого уроку.

Злагоджено з динамікою показників працездатності змінюється поведінка учнів протягом учбового дня. На початку третього уроку спостерігається зниження уваги учнів. Вони дивляться в вікно, розсіяно слухаючи пояснення вчителя, часто змінюють положення тіла, розмовляють і навіть встають з місця. Короткий період збудження в більшості дітей після другої половини третього уроку змінюється в'ялістю; діти потягуються, зівають, погано слідкують за поясненнями вчителя, з важкістю зберігають правильну позу. Від початку уроків до їх закінчення рухова тривога наростає. [53]

В учнів середнього та старшого віку за однаковий період часу виявлені менш глибокі зрушення функціонального стану нервової системи, ніж у школярів початкових класів. Тим не менш по закінченню п'ятої години занять у представників середнього та старшого віку зміна функціонального стану нервової системи виявляються значно вираженими. Помітна зміна середніх показників розумової працездатності, зорово - моторних реакцій, координації рухів в сторону гіршу в порівнянні з початком занять і особливо з даними після першого уроку проявляється до кінця третьої години занять.

Найбільш різкі зміни функціонального стану ЦНС в учнів середнього та старшого віку відбуваються після п'ятої години навчання.

Особливо великі зміни показників працездатності при заняттях старшокласників в другу зміну. Коротка перерва між підготовкою уроків і початком занять в школі не забезпечує відновлення негативних змін в функціональному стані ЦНС. Працездатність різко знижується вже на перших годинах занять, що особливо чітко видно з поведінки учнів. [26]

Таким чином цілісні зрушення працездатності проявляються в учнів в початкових класах на перших трьох уроках, а середніх та старших класів - на четвертих, п'ятих уроках. Шоста година навчання проходить при зниженій працездатності.

У відповідності з положеннями, що розкривають основні напрямки реформи загальноосвітньої і професіональної школи, передбачена строго визначена кількість учбового часу в тиждень: в І класі - 20 годин, II - 22 год., III-IV - 24год., V-VIII - 30 год., і в ІХ-ХІ - 31 год.

Для школярів, що бажають поглибити свої знання з окремих предметів фізико-математичного, хіміко-біологічного, загально-гуманітарного і технічного циклів з допомогою факультативних занять, в VII-IX класах виділено 2 години і в ІХ-ХІ - 4 години на тиждень понад типового учбового плану. [19]

2.2. Організація та хід експерименту

Гарвардський степ-тест полягяє у підйомах на сходинку висотою для дітей до 8 років – 35 см із частотою 30 раз на хвилину. Кожний підйом виконується на 4 рахунки під метроном: раз – однією ногою на сходинку; два – іншою; три – однією ногою на підлогу; чотири – другою. У віці 8 років величину поверхні тіла не враховують. Тривалість навантаження 2 хв.

Якщо досліджуваний втомиться і не зможе підтримувати заданий темп, підйоми припиняються і тоді фіксується тривалість роботи в секундах до моменту зниження темпу. Відразу після припинення вправи у досліджуваного у положенні сидячи заміряють частоту серцевих скорочень в інтервалах між першою хвилиною і 1 хв. 30 сек. (Р1), між другою хвилиною і 2 хв. 30 сек (Р2) і між третьою хвилиною і 3 хв. 30 сек. (Р3) відновного періоду.

За тривалістю виконаної роботи і кількості пульсових ударів обчислюють індекс цього тесту (ІГСТ), який дозволяє судити про функціональний стан серцево-судинної системи.

ІГСТ розраховують за повною чи скороченою формулою:

ІГСТ = t x 100 /(P1+P2+P3) x 2

ІГСТ = t x 100/P1 x 5,5, де t - час сходження (сек); Р1, Р2,Р3 – частота пульсу за 1-у, 2-у і 3-ю хвилини відновлення.

Методика визначення PWC170 за допомогою велоергометрії.

При постійній частоті педалювання (60 обертів за хвилину) навантаження дозується індивідуально в залежності від ваги тіла дитини. Потужність першого навантаження складає 1 Вт/кг, потужність другого навантаження – 2 Вт/кг. Якщо після другого навантаження ЧСС не досягає 150 за хвилину, тоді визначається третє навантаження потужністю 2,5 – 3 Вт/кг. Тривалість кожного навантаження складала 3 хвилини із однохвилинною перервою для відпочинку. Під час педалювання фіксується ЕКГ на 12-ти канальній комп”ютерній приставці “CardioLab-2000”.

Після досягнення ЧСС 170 ударів за хвилину відмічають досягнуту потужність фізичного навантаження і підраховується сумарна робота, яку виконала дитина на даний момент у ватах (Вт) або кілограмометрах (кгм).

2.3. Аналіз отриманих результатів.

Проведені нами дослідження показали, що в понеділок на першому уроці працездатність дітей становить 48,3 % (Р < 0,05) в порівнянні з контрольними даними,на другому уроці – 61,4 % (Р < 0,05), на третьому – 65,5 % (Р < 0,05 ), на четвертому уроці – працездатність знижується до 49,3 % в порівнянні з контрольними показниками.

У вівторок на першому уроці працездатність дітей становить 63,5 % (Р < 0,05) , на другому – 81,4 % ( P< 0,05), на третьому – 91,7 % (P< 0,05), на четвертому - 75,9