Гіпокамп розташований у скроневій частці мозку. Згідно із деякими даними, гіпокамп і медіальна частина скроневої ча-стки відіграють певну роль у процесі закріплення, або консолідації, слідів пам'яті. Маються на увазі ті зміни, фізичні й психологічні, котрі повинні виникнути в мозку, для того щоб отримана ним інформація могла перейти в постійну пам'ять. Навіть після того, як інформація вже надійшла в довгостроко-ву пам'ять, деякі її частини можуть зазнавати перетворення і навіть забуватися, і тільки після цього реорганізований матеріал відправляється на постійне зберігання. Відомо, що наш мозок зберігає набагато більше інформації, ніж ми потребує-мо. А найголовніші труднощі полягають у тому, щоб витягти потрібну інформацію з пам'яті. У зв'язку з цим люди, які зви-кли до читання, ніколи не читають по буквах і навіть не чита-ють окремі слова; їм зручніше читати групами слів. Цілком-імовірно, гіпокамп і медіальна скронева ділянка беруть участь у формуванні й організації слідів пам'яті. Тому вони не мо-жуть бути місцем постійного зберігання інформації. Хворий H. M., який втратив цю ділянку мозку, прекрасно міг відтво-рити події, що відбулися1 з ним більш ніж за 3 роки до операції. Це підтвердило, що скронева ділянка не є місцем тривалого збереження слідів. Але одночасно вона допомагає в їхньому формуванні, що підтверджує втрата в H. M. пам'яті на ті події, які відбувалися в останні 3 роки до операції.

Такі ж самі дані були отримані, коли досліджували хво-рих, яких лікували електрошоковою терапією. Доведено, що електрошок характеризується руйнівною дією, і особливо на гіпокамп. Після цієї процедури хворі, за невеликим винятком, не можуть згадати ті події, які передували їхньому лікуванню. Зате пам'ять про більш ранні події повністю зберігається. Леррі Сквайр висловив гіпотезу, що в процесі засвоєння яких-небудь знань скронева ділянка установлює зв'язок із місцями збереження слідів пам'яті в інших частинах мозку, насамперед у корі. Потреба в таких взаємодіях може зберігатися досить довго — протягом декількох років, поки йде процес реоргані-зації матеріалу пам'яті. Сквайр припускав, що ця реорганіза-ція безпосередньо залежить від фізичної перебудови нервової сітки. У той момент, коли перебудова й реорганізація закінче-ні, а інформація стабільно зберігається в корі мозку, участь скроневої ділянки в її закріпленні й відновленні стає непотрі-бною.