в ділянці суглоба, п'яткової кістки,, підошовної поверхні стопи і т.д. Методика лабільна. Контактним середовищем може бути вазелінова олія, анальгін або гідрокортизонова мазь. Режим безперервний. Інтенсивність ультразвуку в разі дії на ділянку плечового суглоба становить 0,2—0,4 Вт/см2, ліктьового суглоба і кисті — 0,2—0,6 Вт/см2, на коліно — 0,4—0,6 Вт/см2, на ділянку тазових кісток і стегна — 0,4—0,6 Вт/см2,- п'яткових кісток — 0,4—0,6—0,8 Вт/см2. Тривалість процедури 3—5 хв. на кожну зону, щоденно або через день. На курс лікування 8—10—15 процедур. На дрібні суглоби можна діяти безпосередньо через воду.
Дія на ділянку хребта. Хворий може сидіти або лежати. Дія ультразвуком на паравертебральні зони виконується на 2—3 див вправо і уліво від остистих відростків хребти. Інтенсивність має бути 0,2—0,4 Вт/см2, тривалість процедури 3—5 хв. на поле, якщо режим безперервний, і 6—8 хв, якщо імпульсний.
Дія при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. Перед процедурою хворий випиває 1 — 2 склянки рідини (кип'яченої води, чаю) для витиснення газового міхура у верхні відділи шлунка. Діють ультразвуком на епігастральну ділянку і паравертебральні на рівні . Хворий лежить спочатку на спині, потім на животі. Режим роботи на епігастральну ділянку — безперервний, паравертебрально — імпульсний: Контактним середовищем має бути вазелін або вазелінова олія. Інтенсивність складає 0,2—0,4 Вт/см2. Методика лабільна. Тривалість процедури 3—5 хв. на поле, 4—5 процедур проводять через день, потім щоденно. На курс лікування 10— 12—15 процедур.
Ультрафонофорез гідрокортизону при хворобах статевих органів. Шкіру проекції внутрішніх статевих органів змащують гідрокортизоновою маззю. Озвучування проводять коловими рухами голівки ультразвукового опромінювача при інтенсивності 0,6—0,8 Вт/см2. Година процедур поступово збільшується від 5 до 10 хв. Сегментарне (паравертебральне) озвучування триває 3—5 хв. при інтенсивності 0,2—0,4 Вт/см2. На курс лікування 15—20 процедур.
Лікування аденоми простати. Після випорожнення кишок у пряму кишку через катетер уводять 2 мол олійної емульсії, у якій міститься 0,25 м 12,5% розчину оксипрогестерону капронату. Ультразвукову голівку розташовують над проекцією простати. Режим Імпульсний, інтенсивність 0,4 Вт/см2, тривалість 5—8 хв, щоденно. На курс 8—10 процедур.
Лікування псоріазу. Місце локалізації псоріатичних бляшок змащують гідрокортизоном і лабільно озвучують у безперервному режимі, інтенсивність 0,6—0,8 Вт/см2, тривалість 6—10 хв. За цей година озвучують 2—3 полючи, залежно від зони ураження. Потім проводять паравертебральне озвучування відповідних вогнищу ураження сегментів спинного мозку: якщо псоріатичний процес локалізується на верхніх кінцівках, те діють на С111—D11, на нижніх — на L1-С111. Інтенсивність 0,2—0,4 Вт/см2, тривалість 3—5 хв. на поле. Контактне середовище — вазелінова олія (у разі дії на сегменти спинного мозку). На курс лікування 10—15 процедур.
2. Апаратура
В даний час у фізіотерапевтичної практиці застосовують кілька видів ультразвукових апаратів: ультразвукові терапевтичні стаціонарні (УТС-1, УТС-1М) й портативні (УТП-1, УТП-ЗМ, УЗ-Т5, УЗТ-101, УЗТ-102, УЗТ-103, УЗТ-104, УЗТ-31, ЛОР-1А, ЛОР-2, ЛОР-3).
Ультразвукові апарати серії УЗТ мають різновидні за формою й площею випромінювачі (ІУТ — випромінювач ультразвуковий терапевтичний), застосовується в залежності від призначення. Із моделей цієї серії апарат УЗТ-101 застосовують для лікування захворювань внутрішніх органів, кістково-м’язової й нервової системи, УЗТ-102 — для лікування стоматологічних захворювань, УЗТ-103—для лікування урологічних захворювань, УЗТ-104 — для лікування очних захворювань, УЗТ-31 — у гінекології.
Апарати. Для лікування ультразвуком використовують ультразвуковий терапевтичний портативний Утп-1-апарат; ультразвуковий терапевтичний стаціонарний Утс-1-апарат; апарати для дерматологічної практики УТП-3, УТП-3 М та ультразвукові апарати вдосконаленої конструкції менших габаритних розмірів УТ-5, УЗТ-101 та ін. До всіх апаратів додаються різні комплекти аплікаторів.
3. Техніка і методика проведення процедур. Періодично слід контролювати потужність ультразвуку вимірювачем потужності ВПУ-3. Положення пацієнта під година процедури залежить від захворювання та ділянки, на яку спрямовується дія.
Розрізняють такі методики впливу ультразвуком: контактну, коли вібратор безпосередньо торкається поверхні, та підводну. Кожну з їх можна проводити з використанням рухомої (лабільної) або нерухомої (стабільної) методики.
Оскільки повітря створює перешкоду для поширення звукових коливань, те для хорошого їх проникнення при контактній методиці шкіру всієї ділянки впливу змащують гліцерином з водою, вазеліновою або парафіновою олією.
У разі використання рухомої методики аплікатором спочатку виконують повільні погладжуючі лінійні рухи, а потім колові. Поверхня аплікатора має щільно прилягати до шкіри.
У разі застосування нерухомої методики аплікатор під година процедури перебуває вся година в одній ділянці. Тривалість та інтенсивність впливу мають бути меншими, ніж у разі застосування рухомої методики. Нерухомою методикою користуються рідко, щоб уникнути перегрівання тканин та появи болю.
Використовуючи підводну методику, відповідну кінцівку та вібратор занурюють у ванночку з підігрітою до +32...+36° С прісною водою (така вода містить менше бульбашок газу). Вібратор установлюють нерухомо або переміщують його під водою вздовж ділянки впливу на відстані 1—2 див від неї.
Вплив може бути прямий або непрямий. У першому випадку впливають безпосередньо на відповідні органи і тканини (м'язи, суглоби тощо), в іншому— на уражений орган через відповідні рефлекторні зони (корінці спинного мозку та симпатичні вузли — сегментарний вплив).
Для дії на окремі ділянки тіла (око, верхньощелепна пазуха, ніс тощо) застосовують додаткові насадки, або тубуси, прикріплені до вібратора і наповнені водою.
Процедури ультразвуку виконують на обмежених ділянках тіла, що мають площу в середньому 150—200 см2. Якщо виникає необхідність впливу на велику поверхню, її поділяють на окремі полючи, впливаючи по черзі на 2—3 поля.
Процедури дозують за інтенсивністю ультразвуку та їх тривалістю. Інтенсивність вимірюють у ватах на 1 см2 поверхні аплікатора (Вт/см2). Слабкою звичайно вважають інтенсивність 0,2—0,4 Вт/см2, середньою — 0,6 — 0,8 Вт/см2, сильною — 0,9—1,2 Вт/см2.