Зменшення діаметра еритроцитів — мікроцитоз (менше 7 мкм).

Анізо- та пойкілоцитоз.

Кількість ретикулоцитів може значно змінюватися, наприклад, після крововтрати їх кількість зростає. При тривалому дефіциті заліза можливий перехід у гіпоплазію: кількість ретикулоцитів знижується (менше 0,5%), відзначається схильність до лейкопенії з відносним лімфоцитозом, тромбоцитопенії.

Диференціальна діагностика. Основною ознакою ЗДА є гіпохромія еритроцитів із зни-женням колірного показника менше 0.85. Тому диференціальний діагноз передусім застосовують щодо інших типів гіпохромних анемій — станів, при яких порушення синтезу гемоглобіну не зумов-лені не дефіцитом заліза. До цієї групи вхо-дять спадкові та набуті анемії, пов'язані з порушенням синтезу порфіринів, гему.

Спадковою анемією з порушенням синтезу порфіринів хворі-ють чоловіки одного покоління або кожних одне-два покоління (передається через Х-хромосому). Захворювання виявляють, як правило, у дитинстві. Сонячні промені викликають у хворих появу опіків, пухирів на відкритих ділянках шкіри, сеча бурого або червоного кольору. Характерною ознакою еритропоетичної порфирії є також збільшення селезінки. Спадкова анемія характеризується значним вмістом заліза у сироватці — залізонасичена, сидероахрестична, залізорефрактерна. У кіст-ковому мозку спостерігається різке подразнення червоного ростка, велика кількість сидеробластів — еритрокаріоцитів, які містять гранули із залізом у еритроцитах, калових масах збільшена концентрація протопорфіринів.

Основною причиною набутої анемії, пов'язаної з порушеннями синтезу порфіринів, є інтоксикація свинцем. Для диференціально-го діагнозу важливе значення має професійний анамнез: кон-такт зі свинцем на підприємстві, при добуванні руди, застосуванні фарби, виготовленні акумуляторів, білил, сурику і т. ін. Побутові отруєння свинцем відзначаються при зберіганні їжі в глиняному посуді із поливою. При огляді звертають увагу на землисте забарвлення шкіри, «свинцеву облямівку» у вигляді вузької лілової смужки по краях ясен передніх зубів.

Характерний синдром - ураження нервової системи: від асте-нії, погіршення пам'яті до енцефалопатії, набряку мозку, коми. Типовими є рухові поліневрити, тетрапарези. Виникають порушен-ня діяльності шлунково-кишкового тракту: погіршення апетиту, біль у животі («свинцеві кольки»), запори.

У крові виявляють базофільну пунктацію еритроцитів, вміст заліза у сироватці збільшений при гіпохромії еритроцитів. Найбільш характерно збільшення в сечі свинця і дельта-аміновулінової кислоти (у десятки разів перевищує норму). Гіпохромія еритроцитів може відмічатися також при таласемії – спадкової гемолітичної анемії, яка пов’язана з дефектом синтезу глобіну. Відмінні ознаки: жовтяниця, гепатолієнальний синдром, підвищення непрямого білірубіну, ретикулоцитоз, мішенеподібна форма еритроцитів.

Диференційний діагноз ЗДА проводиться також з анеміями хронічного захворювання (АХЗ). Цим терміном позначаються анемії, які виникають на фоні різноманітних захворювань запального і незапального характеру: при нагнійних процесах в легенях, черевній порожнині, остеомієліті, сепсисі, туберкульозі, інфекційних ендокардитах, ревматоїдному артриті, хронічній нирковій недостатності та ін.

При цих патологічних станах має місце перерозподіл заліза в клітинах макрофагальної системи -“залізоперерозподільні” анемії. Вони носять помірний гіпохромний характер, вміст заліза в сироватці може бути незначно пониженим, підвищений рівень феритину крові, що відрізняє їх від залізодефіцитних анемій.

Лікування. Основний метод лікування ЗДА — прийом препаратів заліза всередину. При цьому необ-хідно призначати дози, які перевищують у десятки разів вміст за-ліза в їжі — лише при створенні високої концентрації заліза у просвіті тонкої кишки збільшується її всмоктувальна активність щодо іонізованого двовалентного заліза. Тривалентне залізо слизовою оболонкою кишок не всмоктується ні у фізіологічних, ні в надмір-них концентраціях і має подразнювальну дію.

Лікувальна добова доза складає 100-120мг елементарного двохвалентного заліза.

Основні медикаментозні препарати заліза для лікування залізодефіцитної анемії наведені в таблиці 7.3.

Препарати заліза слід приймати за 1 годину до-, або через 2 години після їжі.

Одночасно хворі повинні отримувати повноцінне харчування, тваринні білки у вигляді м'ясних продуктів, оскільки в них міс-титься залізо у формі гему. Не можна вважати правильними ре-комендації вживати сиру або смажену печінку, тому що в цьому продукті менша частина заліза утримується у формі гему, а ос-новна — у вигляді феритину і гемосидерину, з яких всмоктування заліза сповільнене. Тривалість лікування ЗДА від 2-3 місяців до 1 року для поповнення запасів заліза. Критерії ефективності лікування: підняття рівня ретикулоцитів на 8-12-й день і нормалізація рівня сироваткового заліза на 4-5-й тиждень від початку лікування. Проте клінічні ознаки поліпшення стану хворих спостеріга-ються набагато раніше, ніж нормалізація вмісту гемоглобіну, що пов'язане із заповненням передусім запасів тканинного (целюляр-ного) заліза.

Таблиця 7.3.

Основні лікарські препарати заліза для прийому всередину.

Назва препарату | Доповнюючі компоненти | Кількість заліза, мг | Лікарська форма | Добова доза

Загальн. | Елемен.

Актиферин | Д,L -серин | 113,8 | 34,5 | Капсули

Сироп | 2-3

1ч.л. на 12кг ваги

Гемофер пролонгатум | 325,0 | 105,0 | Драже | 1-2

Іровіт | Аскорбінова кислота, фолієва кислота, ціанокобаламін L -лізин, янтарна кислота | 300,0 | 100,0 | Капсули | 1-2

Конферон | Янтарна кислота | 50,0 | 25,0 | Табл. | 3-4

Сорбіфер-Дурулес | Аскорбінова кислота | 320,0 | 100,0 | Табл. | 1-2

Ранферон-12 | Аскорбінова кислота, фолієва кислота,В12, цинка сульфат | 300,0 | 100,0 | Капсули

Еліксир | 1-2

5мл/41мг

Тардиферон-ретард | Аскорбінова кислота мукопротеаза | 256,3 | 80 | Табл. | 1-2

Фенюльс | Аскорбінова кислота, нікотінамід, вітаміни групи В | 50,0 | Капсули | 3-4

Ферро-градумент | Пластична матриця-градумент | 105,0 | Табл | 1-2

Ферроплекс | Аскорбінова кислота | 50,0 | 10,0 | Драже | 8-10

Парентерально препарати заліза (феррум-лек, ектофер, фербітол) вводять тільки при порушеннях кишкового всмоктування (ентерити, резекція тонкої кишки, загострення виразкового захворювання, непереносимість препаратів заліза при вживанні всередину, при підготовці і оперативному втручанню), так, як при цьому рівень гемоглобіну збільшується на 4-6 днів швидше, ніж при вживанні заліза всередину. Певні дози парентерального заліза визначають за формулою: