Грип (Grippus)

Грип (син.: інфлюенца) — гостра інфекційна висококонтагіозна хвороба, спричиняється вірусами грипу, передається повітряно-краплинним шляхом, характеризується гострим початком, корот-ким гарячковим періодом, значною інтоксикацією, симптомами ураження слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і частими ускладненнями, переважно з боку органів дихання.

Етіологія. Віруси грипу (А. В, С) належать до родини Ortho-myxoviridae, містять однониткову РНК. Фрагментованість геному призводить до високої частоти і ефективності рекомбінацій, тобто значної зміни антигенних і біологічних властивостей збудника. Віріони середніх розмірів (80—120 нм), переважно сферичної фор-ми. Вірус грипу А має два основних типи антигенів — гемаглюти-нін (Н, 11 підтипів) і нейрамінідазу (N, 8 підтипів). Вірус добре культивується в курячих ембріонах. З експериментальних тварин до нього чутливі примати, хом'ячки, миші. Крім того, для культи-вування застосовується великий набір культур клітин. Здатний аг-лютинувати еритроцити людини (особливо О (І) групи), курки та інших хребетних. Малостійкий щодо факторів зовнішнього середо-вища. Висушування, різкі зміни температури, вологості згубно впливають на його вірулентність. Високочутливий до дезинфікую-чих засобів, УФ-випромінювання, ефіру. Віруси грипу В і С не відзначаються суттєвою антигенною мінливістю, мають менше значення у виникненні епідемій.

Епідеміологія. Основне джерело інфекції — хвора людина. Се-рологічні і вірусологічні дослідження, спостереження епізоотій на тваринницьких фермах, птахофермах тощо не заперечує можливої ролі тварин як резервуара інфекції.

Механізм передачі інфекції — повітряно-краплинний. Хвора лю-дина вже в останні години інкубаційного періоду і в перші 2—3 до-би хвороби виділяє величезну кількість вірусу в аерозолі під час дихання, кашлю, чхання. На 4—7-й день від початку грипу хворі (реконвалесценти) вже незаразні. Зростання захворюваності в ра-йонах помірного і холодного клімату припадає на зиму. Це пов'я-зане якоюсь мірою з переважним перебуванням у закритих примі-щеннях, меншою відносною вологістю повітря, що сприяє збере-женню інфекту в аерозолі тощо. Епідемії грипу А мають бурхли-вий розвиток, протягом 1—2 місяців хворіє ЗО—50 % населення, грипу В — розвиваються повільніше, хворіє за 2—4 місяці не більш як ЗО % населення, вірус типу G спричиняє лише спорадич-ні випадки захворювання. Значення переохолодження та інших стресових факторів у виникненні хвороби не доведено.

Грип — одна з найскладніших проблем медицини. Вплив його на здоров'я людини неможливо врахувати, а соціально-економічні збитки від епідемій величезні. Виникнення епідемій-пандемій по-в'язане з урбанізацією. Численні контакти в процесі трудової, гро-мадської діяльності і відпочинку, можливість швидкого пересуван-ня значних мас людей транспортом, особливо міським, призводять до швидкого поширення хвороби. Цьому сприяє велика кількість летких (стертих) форм грипу, що, як правило, переносяться на но-гах. Друга причина потенційної пандемічності грипу — можливість повної (шифт) і часткової (дрейф) зміни антигенної структури ві-русу. Поява нових підтипів вірусу зумовлює пандемії. У осіб, що перехворіли на грип, антитіла до вірусу типу А зберігаються про-тягом 1—3 років, до вірусу типу В — 3—6 років.

Патогенез і патоморфологія. У вигляді аерозолю вірус попадає на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. Вже через З— 5 год спостерігається масивна репродукція і вихід віріонів із зруй-нованих клітин. Процес зростає в геометричній прогресії. Внаслі-док цитопатогенної дії вірусу виникає деструкція і десквамація епі-теліальних клітин із захопленням інтерстиціальної тканини і капі-лярів, що сприяє проникненню збудника в кров. Далі починається фаза вірусемії, яка охоплює прямий вплив віріонів, дію преформованих дериватів зруйнованих клітин, що супроводжується знач-ним токсикозом і складною імуно-алергічною реакцією. Як наслі-док бурхливо наростаючого токсикозу, капіляротоксичного ефекту спостерігаються функціональні порушення діяльності нервової си-стеми й органів кровообігу. Є багато підтверджень прямої пошко-джуючої дії віріонів, що входять до складу імунних комплексів, а також дефектних віріонів на тканини мозку, серця, судин, нирок, легень. У цій фазі діють специфічні і неспецифічні фактори захис-ту. На 2—3-ю добу від початку хвороби настає фаза переважаючо-го ураження дихальних шляхів, яка супроводжується секреторною реакцією та інтенсивною десквамацією епітелію.

Останнім часом з'явились дані щодо можливості тривалої персистенції вірусу грипу у вигляді імунних комплексів і дефектних віріонів, що відкриває нові, ще незнані аспекти проблеми грипу.

Слизова оболонка верхніх дихальних шляхів і бронхів гіперемійована (вогняно-червона), набрякла, з крововиливами, іноді вкрита фібринозними плівками. Гістологічні зміни — десквамація епітелію, розлади кровообігу, повнокрів'я капілярів, периваскуляр-ний набряк, дистрофічні зміни кори великого мозку, підкоркових ядер, грушоподібних нейронів (клітин Пуркине). Дистрофічні змі-ни в інших органах не мають характерних для грипу ознак.

Клініка. Інкубаційний період триває від кількох годин до 2—3 діб. Початкові ознаки грипу — загальний дискомфорт, лег-кий озноб, закладеність носа, сухість і перхота в горлі. Вже через кілька годин з'являється гарячка (38—40 °С), що супроводжується інтенсивним головним болем, особливо в лобній, скроневій і над-брівній ділянках. Характерний біль в очах, що посилюється під час їх рухів і при яскравому освітленні. Наростає загальна сла-бість, біль у м'язах і суглобах, який іноді через більші очах і го-лові не привертає увагу хворого. У цей період хвороби (1,5—2 до-би) можливі значні порушення загального стану — запаморочен-ня, нетривала непритомність, нудота, блювання, зниження арте-ріального тиску. У дітей дошкільного віку на висоті гарячки іноді виникають судороги із втратою свідомості.

Характерною ознакою є гіперемія і набряк лиця, ін'єкція су-дин склер. Шкіра кінцівок, тулуба, як правило, незначно гіперемійована, при тяжких формах спостерігається блідість, іноді за-гальний ціаноз. Слизова оболонка м'якого піднебіння, задньої стін-ки глотки характеризується яскравою гіперемією і точковими крововиливами, розширенням судин задньої стінки глотки, гіпер-трофією фолікулів. Звертає увагу сухість і зернистість слизової оболонки, грипозний язик — при незміненій формі і розмірах воло-га слизова