Реферат
Лікарські рослини: фіалка триколірна і подібні види
Місце поширення
Фіалка триколірна – світлолюбива рослина відкритих місць поширення. Яка виносить лише слабку тінь. Проростає серед кущів, в світлих соснових дрібнолистяних, рідше широколистяних лісах. Надає перевагу помірно вологим ґрунтах, але зустрічається і на більш сухих і вологих місцях. Росте переважно на лугових, досить багатих, слабо кислих або навіть нейтральних ґрунтах (рН 6,0-7,5).
Рідко зустрічається на бідних, кислих (рН 5,0-5,5), лужних, піщаних і супіщаних ґрунтах. Не виносить конкуренції інших рослин.
У всіх типах лісу вона росте лише на окраїнах, полянах, галявинах.
В лісостеповій і степовій зоні фіалка росте на схилах балок, байрачних лісах і заростях кущів.
Хімічний склад: сировини
Трава фіалки трьохколірної містить каротиноїди (в-каротин, віолоксантин, зеаксантин, ауроксантин, флавоксантин), аскорбінову кислоту, 0,087% саліцилової кислоти, 9,5% слизів, 6,2% урсолової кислоти, флавоноїди (вітексин, ізовітексин, орієнтин, ізоорієнтин, віолантин, віцентин – 2 та ін.).
Листки містять 0,13% стебла – 0,08%, корені – 0,05% рутину (віолкверцитрина).
В квітах знайдено ефірну олію (що складається з метилового ефіру) і акнтоціанові глікозиди (віоланін, 3-глікозид дельфінідину і 3-глікози пеонідину); в коренях знайдені сліди алкалоїдів.
Застосування:
Препарати фіалки трьохколірної призначають для прийому всередину в якості відхаркуючого засобу при катарах дихальних шляхів. Під їх впливом спостерігається підсилення секреції бронхіальних залоз, розрідження мокроти і більш легке її виділення. Трава фіалки входить в склад відхаркуючих і сечогінних засобі. Використовують її також при лікуванні дитячих діатезів.
Фіалка має антисептичні, протизапальні, бронхолітичні, відхаркувальні, діуретичні, слабкі жовчогінні й спазмолітичні властивості. Настій трави фіалки призначають при гострих респіраторних захворюваннях, хронічних бронхітах і бронхопневмоніях, при коклюші, у разі запальних захворювань ШКТ, нирок, сечового міхура, при нирковокам'яній хво-робі, подагрі й поліартриті. У дерматологічній практиці фіалку застосовують як дермотонічний, гіпосенсибілізуючий, протизапальний, анти-мікробний, антисклеротичний, болезаспо-кійливий і протисвербіжний засіб. Пероральне застосування настою показане при свер-бежі, кропивниці, мляво гранулюючих ранах, трофічних виразках, вуграх, фурункулах, аві-тамінозах з висипами на шкірі, псоріазі та екземі. Для місцевого лікування гноячкових висипах при імпетиго, герпесних висипів та корості застосовують сік, видавлений із свіжозібраної трави фіалки. В акушерській прак-тиці настій фіалки дають усередину як засіб, що сприяє скороченню матки в післяродовий період.
Відмінні ознаки фіалки триколірної і подібних видів
Ознаки | Фіалка триколірна – Viola Tricolor | Фіалка польова
Viola arvensis | Фіалка двоквіткова
Viola biflora
Листки | До 6-7 см завдовжки з 3-6 зубцями з кожного боку; прилистки перистороздільні | До 2,5 см завдовжки з 2-5 зубцями з кожного боку, прилистки перистороздільні | Прилистки майже досередини з’єднані мі собою та з черешком, яйцевидні або яйцевидно-ланцетні. Листки серцtвидно-яйцевидні, голі.
Квіти | Поодинокі, на довгих квітконіжках, з двома невеликими приквітками, віночок довший, за чашечку (до 30 мм), фіолетово-жовтий | Поодинокі на довгих квітконіжках, з двома невеликими приквітками; віночок не довший за чашечку (6-14 мм); блідо-жовтий | Синьо-фіолетові, голубі або білі. Прилистки звичайно ланцетні, зазублені або торочкуваті. Виходять з пазух прикореневих листків.
Поширення | Зустрічається по всій Україні (за винятком Криму), частіше в лісових і лісостепових районах. Росте на лісових галявинах, у рідких лісах, по чагарниках, лісових ліках. Уздовж доріг, у парках, садах | Росте як бур’ян на полях та городах, зустрічається по всій території України | На гірських луках.
В Карпатах нерідко.
Ознаки | Фіалка багнова – Viola uliginosa | Фіалка біла
Viola alba | Фіалка приємна
Viola snavis
Листки | Вкриті дрібними білими щетинистими волосками, при основі серцевидні, в обрисі оркуглі, овальні або майже трикутні; прилистки лінійно-ланцетні, торочкуваті і війчасті. | Голі, або м’яковолосисті, овально-серцевидні (довжина пластинки перевищує ширину), верхівка пластинки гострокутня | Округло-серцевидні (довжина пластинки не перевищує глибину), верхівка плати стини округла, або тупотрикутна
Квіти | Квіти звичайно білі, запашні, Приймочка плоска, диско видна, нахилена. | Квіти запашні, від основи майже досередини білі, виїмчасті, цвіте IV-V | Квіти дуже запашні, фіолетові, пелюстки невиїмачасті. Цвіте IV-V
Поширення | На болотах, заболочених місцях – На Поліссі, в Лівобережному лісостепу дуже рідко | В лісах, по чагарниках. В Західному лісостепу рідко та в Криму | В лісах, по чагарниках, В лісостепу та степу звичайно
Ознаки | Фіалка запашна – Viola odorata | Фіалка двозначна
Viola ambigua | Фіалка шершава
Viola hirta
Листки | Нитковидні. Голі, блискучі. В числі 2-4. Прилистки яйцевидні. | Серце видно трикутні або яйцевидні. При основі з виїмкою. Обернено-серцевидні, опущені досить густими волосками. | З нитковидною боа округло-серцевидною основою, розсіяно волосисті або голі.
Квіти | Лілувато-фіолетові, 3-12 мм завод. Цвіте ІV-VІ | Блідо-фіолетові, запашні. Шпорка пряма, тупа, білувата. | Запашні. Звичайно неплідні.
Поширення | В лісах, по чагарниках. По всій Україні, на півдні значно рідше. В гірському Криму. | На степових схилах, відслоненнях, узліссях, по чагарниках. В лісостепу, степу та в Криму | В лісах, по чагарниках, на схилах. По всіх Україні, крім степових районів Криму.
Ознаки | Фіалка дивна – Viola mirabilis | Фіалка ліскова
Viola arenaria | Фіалка донська
Viola tanaitica Giosset
Листки | Дрібні 5-120 см заввишки, прикореневі – 1-2 см завдовжки | Серце видно трикутні або яйцевидні. При основі з виїмкою. Обернено-серцевидні, опущені досить густими волосками. | Ясно-зелені, нерідко лілуваті, голі або ледве волосисті
Квіти | Розвиваються тільки в пазухах стеблових листків. Лілово-фіолетові, дрібні, без запаху | Блідо-фіолетові, запашні. Шпорка пряма, тупа, білувата. | 15-20 мм, світло-фіолетові
Поширення | В лісах, по чагарниках. На Поліссі, в лісостепу, гірському Криму звичайно, в степових районах