РЕФЕРАТ

на тему:

Андреас Везалій – засновник сучасної анатомії

Везалиев. У будинку батьків на одній з окраїнних вулиць Брюсселя, де пройшло дитинство Андрія, усе нагадувало про життя славетних предків. У бібліотеці зберігалися товсті рукописи, що залишилися ще від прапрадіда. Постійною темою розмов були події з медичного життя. Батько часто виїжджав по справах і після повернення розповідав про свої зустрічі з високопоставленими клієнтами. Матір, що оточувала Андрія турботою й пещенням, рано початку читати синові медичні трактати. Будучи культурною жінкою, вона завжди намагалася поважати медичні традиції будинку. Дуже рано Андрій перейнявся повагою до сімейних реліквій і любов'ю до медичної професії. Дитячі роки багато в чому визначили напрямок думки Андрія Везалия. Враження, почерпнуті із книг, тягли хлопчика на шлях самостійного вивчення природи. Інтерес до дослідження будови тіла свійських тварин наштовхнув його на рішення займатися розсіченням трупів мишей, птахів, собак.

Елементарне домашнє навчання не могло бути ґрунтовним. В 1528 р. Везалия влаштовують учитися в колегіум у Лувене. Там він пройшов курс натуральної філософії. Потім він перемкнувся на вивчення грецької, арабської і єврейської мов у спеціальному колегіумі. Але лише грецька й латинська мови по-справжньому захоплюють його. Тут він домагається великих успіхів.

Не підлягає сумніву, що на Везалия в цей період вплинув його вчитель Гунтер з Андернаха (він же Гонтье по французьких джерелах) -- великий знавець латинської й грецької мов. Цей учений медик і філолог незабаром покинув Лувен і переїхав у Париж, обійнявши посаду професора медицини в університеті. Може бути ця обставина й зіграло свою роль у рішенні Везалия направитися для продовження утворення в Париж.

З 1533 по 1536 р. Везалий проходить курс навчання в медичному факультеті Паризького університету, репутацію якого затверджували такі професори, як Сильвий (Жак Дюбуа, 1478-1555), , як професор медицини Фериель (1447-1555), що займався до цього математикою й астрономією. Гунтер з Андернаха (1487-1574) не упустив престижу Паризького університету й незабаром видав переклад книги Галена по анатомії. Саме йому ми зобов'язані введенням термінів «фізіологія» й «патологія».

Поставивши своєю метою ґрунтовне вивчення анатомії людини, Везалий тим часом випробовував гіркоту розчарування від того, що заняття на трупі були поставлені дуже погано. Курс анатомії вів Сильвий, що вважався видатним знавцем цього предмета. Переконаний шанувальник Галена Сильвий добре знав анатомію мозку, розробив наливати кровоносні судини й самостійно вивчав кості кістяка. Лекції Сильвия залучали широку аудиторію. Він вносив порядок в анатомічну термінологію й привчав студентів до строгої систематики. Везалий з лекцій Сильвия виніс дуже багато корисного й завжди високо цінував його як ученого.

Біографія Сильвия досить повчальна. Він виріс, на околицях Амьена (Франція) у бідній родині, що нараховувала 15 дітей. Брат допоміг йому у вивченні латинської, грецької й арабської мов. На медичному факультеті Паризького університету він рано виявив схильність до анатомії, але ступінь доктора він доручив лише в 1531 р., 53 років від роду. Як викладач Сильвий здобував собі славу в студентів. Але літературні праці його залишилися непомітними. Його ім'я стало відомим завдяки - Франсуа де Бої, що працював в XVII столітті в Голландії й водопровід, що описав докладно, мозку, латеральну борозну і ямку на поверхні півкуль великого мозку, яким привласнена назва сильвиевых.

Курс практичних занять по анатомії був переданий демонстраторам, які вербувалися із цирюльников. Згодом Везалий жорстоко знущався із процедури розкриття трупа в Паризькому університеті. Його вчитель Гунтер не приймав участі в цих заняттях. Везалий писав потім у порядку дружнього жарту, що він бачив ніж у руках свого вчителя тільки під час їжі.

Везалий згадував, що на заняттях по анатомії не були показано ні одні кості. Демонстрація м'язів вичерпувалася показом декількох м'язів живота, безсистемно й недбало відпрепарованих.

Очевидно, Везалий ще в Лувене вправлявся в розчленовуванні трупів тварин і спостерігав секцію людських трупів. Коли йому довелося асистувати на заняттях у Парижу, Сильвий побачив, що Везалий краще демонстратора справляється зі своїм завданням. Довіра, зроблена здатному студентові, допомогло вдосконалити його мистецтво препарування. Як указують біографи, в 20 років Везалий зробив своє перше відкриття, довівши, що в людини нижня щелепа, всупереч даним Галена, представляє непарну кістку.

Якщо Сильвий і Гунтер постійно зустрічалися з Везалием на заняттях по анатомії, то Відео Видий навчав його хірургії й мав значний вплив на нього як представник гуманізму. Уродженець Італії Видий в 1549 р. повернувся в Пизу, де й провів останні 20 років свого життя. Він був одним з тих, хто рішуче й назавжди сприйняв ідеї Везалия.

Дуже мало відомо про зустрічі Везалия з великим паризьким анатомом того часу Шарлем Эстьеном (1504-1564), що прекрасно знав анатомію людини, уперше досліджував насінні пухирці, відкрив подпаутинное простір і вивчав симпатичний стовбур, доводячи його незалежність від блукаючого нерва. Його книга «Розсічення частин тіла людини» (1545) не без успіху конкурувала із трактатом Везалия, хоча й уступала йому по всіх статтях. Кордье (1955) уважає, що Эстьен разом із Сильвием багато уваги приділили клапанам вен і деякі з них описали вперше.

Доля Эстьена була трагічною. Як протестант він піддався репресіям і з 1564 р. залишок життя провів у в'язниці.

Серед інших учнів Гунтера Везалий зустрів Мигеля Сервета, з яким вони разом вивчали анатомію й допомагали Гунтеру.

З Паризького університету Везалий вийшов з гарним багажем знань. Він мистецьки володів анатомічною технікою й