Останнім часом у практику родопомічних закладів запроваджено низку нових препаратів для стимуляції пологової діяльності, модифіковано застосовувані раніше схеми і розроблено нові методики родозбудження та стимуляції пологової діяльності.

Методика родозбудження та стимуляції пологової діяльності окситоцином. Перед введенням пологостимулювальної суміші з окситоцином доцільно ввести естрогенний гормон з ефіром (300 МО/кг маси тіла роділлі естрогену з 1 г ефіру для наркозу). Через 1/2—1 год після введення естрогену вводять внутрішньовенно 20 мл 40% роз-чину глюкози і 10 мл 10% розчину кальцію хлориду.

Приготування пологостимулювальної суміші з оситоцином: 5 ОД окситоцину розводять у 350—400 мл 5 % розчину глюкози і вводять внутрішньовенно кра-пельно протягом 3—4 год. У цю суміш додають 100 мг тіаміну хлориду та 500 мг аскорбінової кислоти. Швидкість введення окситоцину: перші 30 хв — 10—15 крапель за 1 хв, далі — 35—40 крапель за 1 хв (сте-жити за реакцією матки). Перед введенням окситоцину треба провести окситоцинову пробу. З цією метою внутрішньовенно вводять 0,05 ОД окситоцину. У разі високої чутливості матки до препарату через 5 хв тонус її підвищується, що легко визнача-ється рукою через стінку живота. При не-гативній окситоциновій пробі препарат застосовувати не рекомендується. У таких випадках окситоцин замінюють на серо-тонін.

Методика родозбудження та стимуляції пологової діяльності серотоніном. Перед введенням цього препарату доцільно ввес-ти естрогенний гормон у зазначеній вище дозі — 20 000—30 000 ОД естрогену з 1 мл ефіру для наркозу. Через 1/2—1 год після введення естрогену вводять внутрішньо-венно 20 мл 40% розчину глюкози та 10 мл 10% розчину кальцію хлориду. Якщо ест-роген вводять без ефіру, кальцію хлорид та глюкозу треба вводити через 5—6 год після введення естрогену в тій самій дозі.

Приготування пологостимулювальної суміші з серотоніном: 30—40 мг серотоніну розчиняють у 350—400 мл 5% розчину глюкози, додають 100 мг тіаміну хлориду, 500 мг аскорбінової кислоти і вводять внутрішньовенно спочатку із швидкістю 8— 10 крапель за 1 хв. Швидкість подальшого введення серотоніну залежить від ступеня активності скорочення матки, але вона не повинна бути більшою як 30—40 крапель за 1 хв. Треба стежити за загальним станом роділлі. Кальцію хлорид при цьому вводять так: 10 мл 10% розчину його вводять від-разу після початку введення серотоніну, потім через 30 хв і 1,5 год від початку введення повторюють таку саму дозу цього препарату. При нефропатії серотонін про-типоказаний.

Методика комбінованого застосування серотоніну та окситоцину. В разі недо-статньої ефективності стимуляції пологів окситоцином або серотоніном рекоменду-ється введення серотоніну разом з оксито-цином. З цією метою 5 ОД окситоцину і 20 мг серотоніну розводять у 350—400 мл 5% розчину глюкози, додають 100 мг тіамі-ну хлориду та 500 мг аскорбінової кислоти. Суміш вводять внутрішньовенно крапельно із швидкістю 15 крапель за 1 хв, поступово збільшуючи її до-ЗО—40 крапель за 1 хв. Треба стежити за реакцією матки і загаль-ним станом роділлі. Кальцію хлорид при цьому вводять так: 10 мл 10% розчину його вводять відразу після початку введення пологостимулювальної суміші, потім таку саму дозу вводять повторно через 30 хв і 1,5 год від початку введення її.

Клінічні та експериментальні дослід-ження засвідчили, що серотонін, введений для стимуляції пологової діяльності до при-значення окситоцину, підвищує стійкість дихальної функції мітохондрій клітин міо-метрія. Тому в разі стійкої слабкості поло-гової діяльності, що не піддається дії окси-тоцину, рекомендується спочатку вводити внутрішньовенно крапельно 20—30 мг серотоніну, потім пологостимулювальну суміш з окситоцином.

Інтенсивність дихання мітохондрій міо-метрія в разі слабкості пологової діяльності знижується. Введення окситоцину пригнічує процеси дихання у мітохондріях, що часто призводить до гіпоксії плода, а інколи й до внутрішньоутробної його смерті. Серотонін підвищує дихальну активність мітохондрій міометрія.

Даючи порівняльну клінічну оцінку серо-тоніну й окситоцину при слабкості полого-вої діяльності, слід відзначити, що обидва препарати справляють вплив на скоротливу функцію міометрія, причому окситоцин більш ефективний. Проте у групі роділь, яким стимулювали пологову діяльність серотоніном, сталося менше випадків ас-фіксії новонароджених та мертвонароджень, ніж у групі роділь, в якій стимуляцію по-логової діяльності проводили окситоцином. Випадків хірургічного розродження та руч-ного втручання в порожнині матки у послі-довий та ранній післяпологовий періоди в цій групі відзначено також у 2 рази менше.

Методика стимуляції пологової діяль-ності дезаміноокситоцином (ОДА-914). Останнім часом у практику родопомічних закладів запроваджується синтетичний окси-тоцин ОДА-914. Застосування його дуже зручне і не пов'язане з ризиком появи су-домних перейм та інших негативних явищ, що бувають при введенні окситоцину. Дія його на міометрій аналогічна дії окситоцину. ОДА-914 застосовують трансбукально у таблетках (по 25 або 50 ОД речовини в таб-летці) кожні 30—40 хв протягом 5 год залеж-но від одержуваного ефекту. Доза дезаміно-окситоцину має бути суворо індивідуаль-ною. Середня доза становить (520±32,6) ОД (Л.С.Персіанинов, 1971). Позитивний ре-зультат після застосування ОДА-914 одер-жано у 89,4% роділь. Цей самий препарат можна вводити інтрацервікально за внут-рішній матковий зів (1 таблетку).

Методика стимуляції пологової діяльно-сті простагландином F,n. З метою лікуван-ня первинної слабкості пологової діяльності, особливо в разі передчасного відходження навколоплідних вод та