При рентгенологічному обстеженні відзначається збільшення тіні серця вліво, аортальна конфігурація. На ЕКГ спостерігається високий Rv5-6 і глибокий S v1-2, депресія SТу відведеннях /, aVL, V4-5 тощо. У діагностиці цієї патології важливими є дані фоно- та ехокардіографії.

Діагностика аортального стенозу базується на суб'єктивних даних (запаморочення, непритомність, біль стенокардичного характеру), результатах об'єктивних та інструментальних методів дослідження (посилений та зміщений вниз і вліво серцевий поштовх, розширення відносної серцевої тупості вліво, систолічний шум і послаблення II тону на аорті, зміни клапанів на схокардіограмі).

Лікування аортального стенозу такс саме, як і серцевої недостатності.

Аортальний стеноз можна ліквідувати оперативним шляхом -імплантація штучного серцевого клапана.

Прогноз залежить від виражсності аортального стенозу і стану скоротливої функції серцевого м'яза. Тривалий час хворі не виказують ніяких скарг і добре зносять значні фізичні навантаження. Проте якщо виникають нові ревматичні атаки, розвивається гіпоксія міокарда, то в таких випадках стеноз прогресує і призводить до розвитку лівошлуночкової серцевої недостатності, що погіршує прогноз.

Профілактика спрямована на попередження захворювань, які сприяють розвиткові аортального стенозу.

НЕДОСТАТНІСТЬ АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА

Недостатність аортального клапана – патологічний стан, при якому стулки півмісячних клапанів щільно не змикаються і не закривають повністю аортальний отвір, що сприяє поверненню крові з аорти в лівий шлуночок під час діастоли.

Розрізняють клапанну і відносну недостатність клапана аорти. У першому випадку спостерігається органічне ураження аортального клапана (зморщсння, укорочення стулок, відкладення солей кальцію), а в другому – зміни в клапанному апараті не відзначаються, проте внаслідок розширення висхідної частини аорти (атеросклероз аорти, артеріальна гіпертензія, аневризма аорти тощо) під час діастоли стулки аортального клапана щільно не змикаються. В ізольованій формі недостатність клапана аорти трапляється в 14% випадків і найчастіше (50–60%) у комбінації з аортальним стенозом.

Етіологія. Недостатність аортального клапана з'являється після перенесеного ревматизму (до 80% випадночок спричиняє його розширення і гіпертрофію стінок. Завдяки посиленій праці лівого шлуночка вся кров викидається в аорту, що протягом тривалого часу забезпечує компенсацію. При послабленні скоротливої функції міокарда лівого шлуночка в його порожнині затримується певний об'єм крові, що, в свою чергу, поступово перешкоджає повному випорожненню також лівого передсердя, внаслідок чого воно розширюється, гіпертрофуються його стінки. Надалі застій крові охоплює мале коло кровообігу, розвивається серцева недостатність за лівошлуночковим типом, а згодом приєднується і правошлуночкова недостатність.

Клінічна картина. При аортальній недостатності у стадії компенсації хворі у більшості випадків не виказують скарг, тому захворювання тривалий час залишається нерозпізнаним. Загальний стан у таких хворих не порушений, вони часто можуть виконувати тяжку фізичну роботу. Помірна аортальна недостатність виявляється випадково при обстеженні. У стадії декомпенсації хворі скаржаться на пульсацію в ділянці шиї, голові, посилене серцебиття, що зумовлене значним викидом крові з лівого шлуночка і різкими коливаннями артеріального тиску. У деяких хворих виникають запаморочення, зомління, біль стенокардичного характеру, що пов'язане з погіршенням мозкового і коронарного кровообігу. При зниженні скоротливої функції міокарда лівого шлуночка з'являється задишка, а в тяжких випадках - приступи серцевої астми.

Під час огляду відзначається блідість шкіри, пульсація сонних артерій (“танець каротид”), підключичних артерій, пульсація в яремній ямці (дуга аорти), пульсація скроневих артерій. Іноді може спостерігатися пульсаторне коливання голови (симптом Мюссе), розмірів зіниць. При аортальній недостатності виявляється так званий капілярний пульс – ритмічне збліднення і почервоніння після потирання шкіри або після легкого натискання на нігтьове ложе. Пульс великий, високий, стрибкоподібний (magnus, cеlеr, altus). Систолічний тиск нормальний або підвищений, діастолічний – знижений залежно від ступеня аортальної недостатності. Серцевий поштовх посилений, підіймаючий, зміщений вліво і вниз (VI–VII міжрсбер'я, назовні від середньоключичної лінії). Межі серця розширені вліво і вниз, а при тотальній серцевій недостатності – також вправо. Під час аускультації вислуховується послаблення І тону на верхівці і II тону на аорті; останній може бути взагалі відсутнім. Основним аускультативним симптомом є діастолічний шум, який вислуховується в II міжрсбер'ї і справа в точці Боткіна (шум виникає внаслідок зворотної течії крові з аорти в лівий шлуночок). На верхівці може вислуховуватися систолічний шум внаслідок відносної недостатності митрального клапана.

На стегновій артерії при легкому натисканні стетоскопом вислуховується подвійний шум Дюроз'є та подвійний тон Траубе.

Рентгенологічне обстеження грудної-клітки дає змогу виявити розширення висхідної частини аорти, лівого шлуночка (аортальна конфігурація). На ЕКГ спостерігаються явища гіпертрофії лівого шлуночка (високий зубець R1, глибокий SIII, низький RIII, зниження інтервалу S – Т нижче ізолінії тощо). На фонокардіограмі відзначається діастолічний шум, який починається після II тону: І тон на верхівці і II тон на основі серця послаблені. За допомогою ехокардіографії при недостатності аортального клапана можна виявити наявність патології приблизно у 50% випадків.

Діагностика недостатності аортального клапана базується на суб'єктивних даних (біль у ділянці серця, запаморочення, зомління), результатах об'єктивного обстеження (високий, прискорений пульс, низький діастолічний тиск; посилений, зміщений вліво і вниз серцевий поштовх, розширена відносна серцева тупість вліво; діастолічний шум, послаблений II тон або його відсутність), а також даних допоміжних методів обстеження.

Лікування недостатності аортальних клапанів не є специфічним. Насамперед потрібно своєчасно і правильно лікувати ревматизм, сифіліс, септичний ендокардит. При розвиткові серцевої недостатності використовують серцеві глікозиди, сечогінні препарати тощо.

При вираженій недостатності клапана аорти необхідне оперативне втручання – імплантація клапана.

Прогноз при аортальній недостатності відносно сприятливий, оскільки розвинутий міокард лівого шлуночка тривалий час забезпечує