Мазі - м'яка лікарська форма, призначена для нанесення на шкіру, рани або слизові оболонки. Вони складаються з основи і лікарських речовин, рівномірно в ній розподілених. При кімнатній температурі внаслідок високої в'язкості зберігають форму і втрачають її при підвищенні температури, перетворюючись у густі рідини. За агрегатним станом мазі займають проміжне становище між рідинами і твердими формами. За фізико-хімічиою класифікацією вони являють собою вільні всебічно дисперсні безформні (безструктурні) або структуровані системи з пластично-пружно-в'ясим дисперсійним середовищем. Від типових рідин вони відрізняються відсутністю і помітної текучості.

Лініменти /або рідкі мазі/ - лікарська форма для зовнішнього застосування, що являє собою густі рідини або драглеподібні маси, які плавляться при температурі тіла.

Назва лініментів походить від латинського слова linire /втирати/ і вказує на спосіб застосування даної лікарської форми - шляхом втирання у шкіру. Ця характерна ознака відрізняє лініменти від інших мазей і рідких лікарських форм для зовнішнього застосування /крапель, промивань, при-мочок.

Сучасна екстемпоральна рецептура їх різноманітна і може бути досить складною. Значна кількість лініментів випускається промисловістю. Це лініменти-розчини: Капсин, Капситрин, перцево-камфорний, перцево-аміачний, хлороформний складний, метилсаліцилату складний, скипидар-ний складний, Санітас; лініменти-емульсії: аміачний, альбіхтола, алое, нафтальгін; лініменти-суспензії: бальзамічний за Вишневським; комбіновані лініменти: левоміцетину, стрептоциду, тезану.

Широке застосування лініментів у медичній практиці обумовлене їх перевагами: лікарські речовини з лініментів легко всмоктуються шкірою, тобто мають біологічну доступність; порівняно з мазями вони легше нано-сяться на шкіру, менше залишають слідів на шкірі та одягу хворого.

Недоліки даної лікарської форми: невисока стабільність ряду прописів, незручність транспортування.

Склад та технологія приготування лікарських форм , які використовуються для лікування екзем

Для лікування мокнучої екземи використовують мазь за таким прописом:

1) Rp.: Hydrargyri amidochloridi 0,5
Bismuthi subnitratis
Xeroformii aa 1,0
Lanolini
Vazelini aa 10,0
Misce,fiat unguentum
Da. Signa. При мокнучій екземі

Суспензійна мазь, до складу якої входить три твердих речовини, не розчинних ні в воді, ні в вазеліні.

Сумарний вміст порошків становить 2,5 г, або близько 11 % загальної ваги мазі. При використанні для розтирання порошків вазелінового масла останнього потрібно було б 1,25 г (половинна кількість ваги порошків), що склало б понад 7 % від ваги основи. Ця кількість надзвичайно велика і загрожує непотрібним розрідженням мазі. Правильним прийомом буде розтирання порошків у підігрітій ступці з розплавленою основою.

При розтиранні декількох порошків слід починати з найбільш грубо-дисперсної лікарської речовини. Таким у даному випадку є ртуті амідохлорид. Його поміщають у ступку, нагріту до 50-60 °С, і старанно розтирають у присутності 0,2-0,3 г вазеліну. До одержаної найтоншої пульпи додають вісмуту нітрат основний і ще 0,4-0,6 г вазеліну і продовжують розтирання.

В останню чергу в ступку вносять ксероформ, який є високодисперсною речовиною, що практично не потребує додаткового подрібнення, ще 0,5 г вазеліну і суміш перемішують товкачиком.

До одержаної однорідної пульпи примішують залишок вазелін та ланоліну водного і перемішують мазь до однорідної маси, час від часу знімаючи її зі стінок ступки і товкачика целулоїдною пластинкою. Готову мазь переносять у відпускну баночку і оформляють для відпуску.

2) Паста цинкова (Pasta Zinci oxydi):

Rp: Zinci oxyidi
Amyli tritici aa 10,0
Vaselini 20,0
Misce, fiat pasta
Da. Signa. Наносити на вражені ділянки шкіри

Подрібнюють цинку окис до максимального ступеня дисперсності і змішують з 5,0 г розплавленого вазеліну в підігрітій ступці.

До напівохолодженої маси частинами додають крохмаль і решту напів охолодженого вазеліну (крохмаль при змішуванні з гарячим вазеліном може утворювати крохмальний клейстер).

3) Rp: Hydrargyri amidochloridi 10,0
Xeroformi 10,0
Bismuthi subnitratis 15,0
Paraffini 125,0
Avtoli 250,0
Misce, ut fiat unguentum
Da. Signa. При лускоподібній екземі.

Дана лікарська форма – суспензійна мазь, до складу якої входить три тверді речовини, які не розчинні ні в воді, ні в жирах. Їх вводять за типом суспензії.

У підігріту ступку поміщаємо бісмуту субнітрат і старанно розтираємо у присутності невеликої кількості сплаву парафіну з автолом, який попередьо розтопили в окремій ступці. До одержаної пульпи додаємо ртуті амідохлорид і продовжуємо розтирати.

В останню чергу вносять у ступку ксероформ, який є високодисперсною речовиною, що практично не потребує додаткового подрібнення і перемішують суміш товкачиком. До одержаної пульпи по частинах додають решту розплавленого з автолом парафін і перемішують до застигання маси.

Іотову мазь переносять у відпускну баночку і оформляють до відпуску. Мазь призначена для лікування лускоподібного лишаю екземи та інших захворювань шкіри. Мазь намазувати на уражені ділянки шкіри.

4) Rp: Ichtyoli 10,0
Vaselini 5,0
Misce, ut fiat unguentum
Da. Signa. наносяити на уражені ділянки шкіри.

Дана лікарська форма емульсійна мазь до складу якої входить іхтіол – речовина, яка розчинна у воді.

У ступку поміщаємо іхтіол, до якого додаємо в два, три прийоми вазелін і ретельно перемішуємо до одержання однорідної маси.

Готову мазь переносимо у баночку і оформляємо до відпуску.

5) Rp: Acid: borici 10,0
Zinci oxydi 20,0
Teeci 20,0
Mentcholi 1,5
Vaselini 150,0
Misce, ut fiat
Da. Signa. Наносити на уражені ділянки шкіри

Дана лікарська форма комбінована мазь. До її складу входять кислота борна, яка вимагає великої кількості води, цинку оксид, тальк, які не розчинні ні в воді, ні в жирі, і утворюють мазь-суспензію, а також ментол, який розчинний в основі і утворює мазь-розчин.

Спочатку доцільно приготувати мазь-розчин, а потім мазь-суспензію.

У ступку поміщаємо ментол і розтираємо з декількома краплями вазелінового масла і змішуємо з частиною вазеліну. У ступку вносимо кислоту борну і розтираємо з невеликою кількістю вазеліну,