Реферат на тему:
Хронічна ниркова недостатність (ХНН) у дітей та дорослих
Причинами ХНН у дітей є (в порядку зменшення статистичної ваги): мікробно-запальні захворювання нирок на тлі аномалій розвитку сечовивідної системи та обструктивних уропатій, гломерулопатії (імунокомплексні, фокальний сегментарний гломерулосклероз, IgA нефропатія, синдром Альпорта), тубулопатії. У дорослих: діабетична нефропатія, гіпертонічна хвороба (гіперактивність симпатичної системи), гломерулонефрит.
Критерії діагнозу: втрата гомеостатичних функцій нирок на тлі ниркового захворювання протягом більше ніж 3 місяці - зниження клубочкової фільтрації, відносної густини (осмоляльності), підвищення концентрації креатиніну, сечовини, калію, фосфору, магнію, алюмінію сироватки крові, зниження кальцію крові, порушення кислотно-лужної рівноваги (метаболічний ацидоз), розвиток анемії, гіпертензії.
Про наявність ХНН, згідно до Європейських рекомендацій по гемодіалізу, свідчить креатинінемія 150 ммоль/л та вище у чоловіків і 120 ммоль/л та вище у жінок, що відповідає рівню клубочкової фільтрації 50 мл/хв.
Нижче наведені класифікації.
Класифікація ХНН у дорослих, затверджена наказом МОЗ України №65/462 від 30.09.03.
Хронічна ниркова недостатність характеризується одночасним підвищенням сечовини та креатиніну. Ізольоване підвищення сечовини може спостерігатись за наявності підвищеного катаболізму, кровотечах гастроінтестинального тракту, прийомі хворим кортикостероїдів, захворюваннях печінки. Однобічне підвищення креатиніну може бути при гіперактивності симпатичної системи, за умов призначення цефалоспоринів та бісептолу.
Основні клінічні синдроми представлені: 1) з боку серцево-судинної системи: гіпертензія, перикардит, кардіоміопатія; 2) з боку нервової системи: поліневрит, слабкість рухів, інсомнія, тремор, порушення пам'яті, зниження уваги та як крайні прояви - ступор і кома; 3) з боку гастроінтестинального тракту: анорексія, нудота, блювота, гастрит, язва, панкреатит; 4) з боку гематологічної системи: анемія, кровоточивість; 5) з боку ендокринної системи: затримка росту, інсулінорезистентність, імпотенція, інфертильність; 6) з боку імунної системи: схильність до інфекцій, пухлиноутворення, зниження активності фагоцитозу; 7) скелетні аномалії. Слід відзначити, що лікування порушеної функції нирок показано вже з рівня клубочкової фільтрації менше 60 мл/хв., що відповідає рівню креатиніну 140 ммоль/л для чоловіків та 105 ммоль/л для жінок.
Лікування ХНН проводиться згідно 10 основних рекомендацій:
стабілізація кров'яного тиску
блокада ренін-ангіотензинової системи
обмеження прийому білку
ліквідація анемії
контроль фосфорно-кальцієвого обміну
контроль рівня бікарбонатів, гомоцистеїну
контроль стану серцево-судинної системи
спостереження за збереженням вен
імунізація
поради хворому що до стилю життя
контроль росту та фізичного розвитку (для дітей)
Стабілізація кров'яного тиску передбачає застосування ІАПФ з подвійним механізмом виведення (фозиноприл, моексиприл, квадроприл), АРА, бета-блокаторів та антагоністів кальцію, що не погіршують нирковий кровотік (целіпролол, карведилол, небілет) і кальцієвих блокаторів (дилтіазем), блокаторів центральних імідазолінових рецепторів (моксонідін), вазодилятаторів прямої дії, тіазидових діуретиків при креатиніні до 0,22 ммоль/л або петльових діуретиків за наявності креатиніну більше 0,22 ммоль/л. У більшості випадків монотерапія гіпертензії не проводиться. Цільовим тиском для хворих на ХНН, що не отримують діаліз, є <130/80, а для тих, що мають протеїнурію <125/75. Хворі з ХНН, що отримують гемо- або перітонеальний діаліз повинні мати АТ до 140/90. На початку діалізної процедури хворі також повинні мати АТ < 140/90, під час гемодіалізу (але не перітонеального діалізу) та після нього >110/80 для попередження коронарної ішемії. Для хворих, що не отримують діаліз, справедливі всі заходи для пониження тиску, як і у пацієнтів без ХНН: зниження зайвої ваги, зменшення солі в харчовому раціоні до 6 г на добу, відмова від куріння та інші. У хворих, що отримують діаліз, додається контроль сухої ваги, натрію в діалізному розчині, контроль ефективності діалізних процедур.
Блокада ренін-ангіотензинової системи досягається за рахунок призначення ІАПФ, АРА та більш сучасних препаратів: бозентан і ремікірен. За наявності креатиніну більше 0,124 ммоль/л призначення ІАПФ може призводити до підвищення креатинінемії до 30% и вище та гіперкаліємії, а за наявності креатиніну 0,4-0,6 ммоль/л застосування ІАПФ нерідко супроводжується драматичним приростом азотистих шлаків. Тому при ХНН перевагу серед ІАПФ слід віддавати препаратам із подвійним механізмом виведення нирки-печінка (моексиприл, квадроприл) або компенсаторним механізмом виведення через печінку (фозиноприл). Більш жорсткий контроль за станом ренін-ангіотензинової системи досягається за умов комбінації ІАПФ з АРА та моксонідіном (фізіотензом). Слід зауважити, що хворим на ХНН слід вибирати середній тиск після трьох замірів.
Обмеження прийому білку проводиться до 0,6-0,8 г/кг на добу за наявності ХНН 1 ступеню, 0,5-0,6 г/кг при ХНН 11 ступеню та 0,4-0,5 г/кг при ХНН 111 ступеню. Із початком діалізу добовий прийом протеїнів складає 0,7-0,8 г/кг. Бажаним є збільшення застосування рибного білку. Для зниження азотистих шлаків в консервативній терапії застосовують аміностерил внутрішньовенно або кетостерил до 16 таблеток на добу постійно.
Для зменшення утворення аміаку та збільшення виведення його з організму хворого в терапевтичній нефрології накопичується досвід застосування дюфалаку.? Діючою речовиною дюфалаку є лактулоза? яка забезпечує покращення пасажу калових мас.? Таким чином при ХНН застосування дюфалаку сприяє зменшенню інтоксикації та вмісту азотистих шлаків.? Препарат приймають по 10-15 мл у дітей та 30 мл у дорослих один раз на добу зранку.? Препаратом, що містить лактулозу, є також нормазе, який містить значно менше лактози і галактози. Тому нормазе може застосовуватись без особливих застережень у хворих на цукровий діабет.
Добре зарекомендував себе також ентеросгель? який суттєво зменшує прояви уремії та попереджує розвиток дисбактеріозу.? Використання ентеросгелю дозволяє більш впевнено контролювати вміст азотистих продуктів в додіалізному етапі лікування.? Ентеросгель призначають дітям по 1-3 чайній ложці (або у вигляді пасти) та дорослим - 1-2 столовий ложки три рази на день за 1,5 - 2 години до або після їжі.? Тривалість застосування гіпоазотемічних препаратів