Для підвищення рівню кальцію використовують нативні вітаміни D2 і D3 - ергокальциферол та холекальциферол; структурні аналоги вітаміну D2 - тахістин або дигідротахістерол, активні форми вітаміну D2 -парікальцитол (Zemplar, Abbott Lab), синтетичні аналоги вітаміну D2, які перетворюються в організмі в 1a,25(OH)2D2 - доксеркальциферол (Hectorol); активні метаболіти вітаміну D3 - 22-оксакальцитріол, 1,25(OH)2D3 - кальцитріол та його активний аналог - альфакальцидол (1a(OH)D3, максакальцитол. Останній, для того, щоб перетворитися в кальцитріол, повинен пройти лише один етап гідроксилювання в печінці (на відміну від нативних вітамінів D, які активізуються в нирках та печінці). Можливі комбінації препаратів - кальцій D3-нікомед (0,5 г кальцію та 200 Мод вітаміну).
Призначення лікування вітаміном D згідно до K/DOQI 2002 слід починати при зменшенні рівня клубочкової фільтрації менше 60 мл/хв., підтримуючи концентрацію паратгормону у межах 150-300 пг/мл. Окремі фахівці пропонують більш жорсткий контроль - у межах 80-120 пг/мл (Cronin S.C., 2003). В залежності від вмісту СахР існують диференційовані підходи до призначення терапії. Близькі до нормальних рівні кальцію, фосфору, вітаміну Д3 за наявності підвищеного вмісту паратиреоїдного гормону потребують лише корекції дієти. За наявності стійких тенденцій до зниження рівнів кальцію, 1,25(OH)2D3 та підвищення фосфору і ПТГ рекомендують призначати фосфатні біндери та кальцієві препарати на тлі дотримання дієти. За наявності виражених зазначених змін додається активна форма вітаміну D.
Таблиця Біологічні ефекти вітаміну D
Перспективним в лікуванні вторинного гіперпаратиреозу вважається застосування кальційміметичних агентів, що знижують рівень кальцію та фосфору сироватки крові і кальцифікацію органів (Goodman W.G., 2002). Слід зауважити, що у хворих на ХНН підвищується концентрація остеопротегеріну, якій інгібує остеокластогенез, індукований паратиреоїдним гормоном. Контроль стану серцево-судинної системи та збереження вен передбачає проведення ЕКГ, ехо серця, каротидних, феморальних артерій, аорти, периферійних судин, сітківки та за необхідності (при кальцифікації) - комп'ютерної томографії. Корекцію дисліпідемії проводять статинами, фібратами та гемфіброзилом 300-600 мг/добу. Зниження ліпідів проводиться до рівня ліпопротеїди низької щільності -холестерин <2,6 ммоль/л (100 мг/дл), що може бути розраховано безпосередньо, або за формулою Friedewald: ЛНЩ - холестерин = холестерин - (ЛВЩ - холестерин + ТГ/5), для випадків де рівень тригліцеридів (ТГ) не перевищує 4,6 ммоль/л (400 мг/дл). Слід зауважити, що комбінована терапія статинами та фібратами не