У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


лікування тромбоцитопенії у хво-рих з гематологічною патологією, а також призначають у разі кро-вотечі у післяопераційний період, її так само, як і лейкоцитну масу, використовують у день її одержання на станціях переливання крові.

Антигемофільна маса містить антигемофільний гло-булін та інші фактори зсідання крові, її зберігають у пакетах у замороженому вигляді і звичайно переливають хворим після того, як вона розтане. Показанням для її переливання е дефіцит фак-торів зсідання крові, що відзначається внаслідок кровотечі або за-хворювань системи крові (гемофілія, дисеміноване внутрішньосудинне зсідання). Одноразово в судинне русло вводять до 800 мл плазми. З цією ж метою використовують антигемофільний глобу-лін (кріопрещшітат), який виготовляється на станціях переливання крові. Кріопреципітат необхідно вводити внутрішньовенно, струминно.

Фібриноген випускають у стандартних флаконах, у яких і міститься 1 г сухого препарату. Він добре розчиняється в апірогеН' ній стерильній воді або в 0,9 % розчині натрію хлориду. Фібрино-ген необхідно використовувати після його приготування і перели-вати внутрішньовенно, обов'язково через крапельницю з фільтром. За добу внутрішньовенно можна ввести до 5 г фібриногену, при цьому треба стежити за тим, як хворий переносить цей препарат. Показанням до введення препарату є афібриногенемія.

Фібринолізин являє собою білий порошок, який добре роз-чиняється в 0,9 % розчині натрію хлориду. Фібринолізин уводять внутрішньовенно крапельно зі швидкістю до 20—30 крапель за 1 хв. Під час уведення препарату іноді може спостерігатись підви-щення температури тіла і озноб, які легко усуваються за допомо-гою антигістамінних засобів. Фібринолізин застосовують при тромбоемболії різної локалізації (периферичні судини, легенева артерія, судини мозку), а також при інфаркті міокарда. Його необхідно вводити в ранні строки після тромбозу (у 1-шу добу).

Антистафілококову плазму використовують у ви-гляді двох лікарських форм: суха й нативна. її одержують методом плазмаферезу з крові донорів, імунізованих стафілококовим ана-токсином. Показанням до застосування препарату є стафілококова інфекція та пригнічення імунологічної .реактивності хворих при вираженій інтоксикації та гіпопротеїнемії.

Гамма-глобулін випускають в ампулах і вводять внутрішньом'язово. Показаннями до його застосування є гепатит, ста-філококова інфекція, грип, пневмонія. Препарат також використовують при гнійно-септичній патології (абсцес, фурункульоз, сепсис, опікова хвороба).

Суха плазма. Перед використанням суху плазму розчи-няють у дистильованій воді або в 0,9 % розчині натрію хлориду. Після розчинення вона не повинна містити пластівців, згустків і не мати вигляду суспензії. Повинна бути відповідність між групою крові хворого та плазмою, що переливається. Переливають плазму відразу після розчинення, внутрішньовенне крапельно через систе-му з фільтром. Після введення 50—100 мл плазми слід зробити перерву, переконатися у відсутності небажаних реакцій, а потім продовжити переливання.

На відміну від сухої нативну плазму можна зберігати в холо-дильнику не більш як 3 год. її переливають хворому відразу після доставки зі станції переливання крові.

Альбумін являє собою прозору рідину бурштинового відтінку. Його розливають у флакони ємкістю 50, 100 і 200 мл у вигляді 5 %, 10 % та 20 % розчинів. Він може бути донорським чи плацентарним.

Показанням до застосування альбуміну є зниження ОЦК. та онкотичного тиску. Його широко використовують при шокових ста-нах різного походження, гіпопротеїнемії, різноманітних гострих хірургічних захворюваннях, захворюваннях печінки та нирок. Кри-тично низьким рівнем для білків плазми вважають рівень 60 г/л, а для альбуміну — 35 г/л. У міру зниження рівня альбуміну підви-щується частота хірургічних ускладнень (евентерація, недостат-ність анастомозів, нагнійні процеси).

Альбумін уводять внутрішньовенне крапельно. У хворих з низь-ким AT альбумін можна вводити струминно. Однак у цьому разі необхідно контролювати етан хворого, особливо коли вводять пла-центарний альбумін. Рекомендується через 5—10 хв перекрити крапельницю, розпитати хворого про його самопочуття і, переко-навшись у відсутності побічних реакцій, продовжити інфузію аль-буміну. Об'єм уведеного альбуміну залежить від вираженості гіпопротеїнемії та інтоксикації. Разова доза 5—10 % розчину альбумі-ну не повинна перевищувати 400—500 мл. У разі перевищення цієї дози можуть розвинутись серцева та дихальна недостатність.

Під час інфузії альбуміну може виникнути алергічна реакція!

Протеїн являє собою прозору рідину бурштинового відтін-ку, що містить до 80 % альбуміну. Препарат готують із плазми до-норської крові, вводять внутрішньовенно крапельно в об'ємі від 200 До 400 мл. Показанням до його застосування є шок різного похо-дження, опіки, гіпопротеїнемія, гострі та хронічні гнійно-запальні стани.

Медична сестра повинна пам'ятати, що в окремих хворих під час уведення протеїну можуть розвинутись алергічні реакції. У разі їх виникнення необхідно негайно припинити інфузію препарату і викликати лікаря. Препарат не слід уводити також при кровови-ливах у мозок та при гострій серцевій недостатності.

Проведення інфузійної терапії при критичних станах повинне бути спрямоване на підтримання колоїдно-онкотичного стану крові. В цьому разі застосовують поліглюкін, желатиноль, альбумін, про-теїн, які циркулюють у судинному руслі від 1 до 5—6 діб. Вони зумовлюють приплив рідини з інтерстиціального простору в судин-не русло.

Поліглюкін (поліглюкін 6%, розчин декстрану) застосо-вують у разі гострих циркуляторних порушень, що розвиваються при травматичному, операційному, токсичному, септичному, опіко-вому шоках та гострій крововтраті. Він нормалізує об'єм цирку-люючої крові, артеріальний та венозний тиск, коронарний кровотік.

Струминне переливання поліглюкіну може вивести хворого з критичного стану, підняти AT вище як 70—80 мм рт. ст. Застосу-вання поліглюкіну ефективне під час транспортування хворих з тяжкими травмами. Далі одночасне застосування поліглюкіну з кров'ю або еритроцитною масою дозволить стабілізувати гемодинаміку хворого і провести оперативне втручання. Однак необ-хідно пам'ятати, що інфузія поліглюкіну, реополіглюкіну в дозі понад 1000—1200 мл може призвести до порушень в системі зсі-дання крові.

Желатиноль — препарат з желатину (колоїдний 8 % роз-чин харчового желатину). Желатиноль застосовують для внутріш-ньовенного


Сторінки: 1 2 3 4 5