Диференціальна діагностика.

Карієс у стадії плями.

Очевидні відмінності мають плями при карієсі і ендемічному флюорозі. Це торкається, як меловідного, так і каріозної плями, що пігментується. Каріозна пляма звичайна одиничне, флюорозниє плями - множинні. При флюорозі плями перлинно-білі, на тлі щільної емалі - молочного кольору, локалізуються на так званих «імунних ділянках» - на губних, язичних поверхнях, ближче до горбів і ріжучих поверхонь зубів, строго симетрично на одно-іменних зубах правої і лівої сторони, і мають однакову форму і забарвлення. Каріозні плями зазвичай розташовуються на апроксимальних поверхнях зубів, в області фіссур і шийок зубів. Навіть якщо вони утворилися на симетричних зу-бах, відрізняються як формою, так і місцем розташування на зубі. Каріозні пят-на зазвичай виявляються у людей, схильних до карієсу. Такі плями поєднуються з іншими стадіями карієсу, а для флюорозу характерна виражена стійкість до карієсу. На відміну від карієсу, флюорозниє плями особливо часто обнаружіва-ются на різцях і іклах, зубах, стійких до карієсу. Діагностиці допомагають ок-рашиваніє зубів розчином метіленового синього: фарбується тільки каріоз-ноє пляма.

Необхідно диференціювати від гипоплазії емалі. При гипоплазії видно склоподібні плями білого кольору на тлі стоншеної емалі. Плями располага-ются у вигляді «ланцюжків», оперізувальних коронку зуба. Такі ланцюжки бувають оди-нічними, але можуть розташовуватися по декілька на різних рівнях коронки зуба. Ідентичні формою плямисті поразки локалізуються на симетричних зу-бах. На відміну від каріозних плям, гипопластічеськие не фарбуються меті-леновим синім і іншими фарбниками. Формується гипоплазія ще до проре-зиванія зуба, її розміри і забарвлення в процесі зростання зуба не змінюються.

Поверхневий карієс.

Поверхневий карієс диференціюють з початковим карієсом. На відміну від початкового, при якому видно пляма, а цілісність поверхні емалі не нару-шена, для поверхневого карієсу характерний дефект емалі.

Також необхідно проводити діагностику з ерозією емалі. На відміну від по-верхностного карієсу, ерозія емалі має форму овалу, длінник якій распо-ложен поперечній на найбільш опуклій частині вестибулярній поверхні корон-ки. Дно ерозії гладке, блискуче, щільне. Межі дефекту білясті, име-ют тенденцію до розповсюдження вшир, а не углиб, як при карієсі. Ерозія емалі частіше спостерігається у людей середнього віку, одночасно вражаючи не-ськолько зубів, зазвичай імунних до карієсу. Нерідко процес захоплює і сим-метрічниє зуби. З анамнезу з'ясовується надмірне вживання цитрусових, соків і фруктів, кислої їжі.

Поверхневий карієс диференціюють і з гипоплазієй емалі. При гипоплазії поверхня зуба гладка, щільна, дефекти локалізуються на різних рівнях симетричних зубів, а не на характерних для карієсу поверхнях коронок зу-бов.

Ерозійна форма ендемічного флюорозу, як і поверхневий карієс, харак-терізуєтся дефектом в межах емалі. Відмінності дефектів очевидні. При флюо-троянді дефекти емалі локалізуються як правило на вестибулярній поверхні ко-ронок передніх зубів, імунних до карієсу. Ерозії, розташовані хаотично на тлі зміненої (плямистою) емалі, відрізняються строгою симетричністю пора-женія, яка не поєднується з карієсом. Таким зубам не властива гипересте-зія. Оскільки ерозійна форма ендемічного флюорозу формується лише при вживанні води з дуже високим вмістом фтору (більше 3 міліграма/л), то і прі-знаки флюорозу спостерігаються у більшості жителів регіону.

Середній карієс.

Середній карієс диференціюють з клиновидним дефектом, який локалізу-ется у шийки зуба, має щільні стінки і характерну форму клину, протікає бессимптомно; з хронічним верхівковим періодонтітом, який може про-текать також бессимптомно, як і середній карієс: відсутність больових відчуттів при зондуванні по емальово-дентінной межі, відсутність реакції на темпера-турниє і хімічних подразниках. Препарування зуба при середньому карієсі хворобливо, а при періодонтіті немає, оскільки пульпа некротизована. Пульпа зу-ба при середньому карієсі реагує на силу струму 2-6мкА, а при періодонтіті - на струм силою більш 100мкА. На рентгенограмі при хронічному верхівковому пе-ріодонтіте виявляється рівномірне розширення щілини періодонтіту, де-структівниє зміни в кістковій тканині в області проекції верхівки кореня.

Глибокий карієс.

Проводиться з тим захворюваннями зубів, які мають схожу клінічну картину, а саме: з середнім карієсом, для якого характерна менш глибока каріозна порожнина, розташована приблизно в межах власного дентину. Дно і стінки порожнини щільні, зондування хворобливо по емальово-дентінной межі, тоді як при глибокому карієсі порожнина - в межах околопульпарного дентину, зондування хворобливо по всьому дну, температурні подразники викликають біль що швидко проходить після усунення подразника.

Глибокий карієс необхідно диференціювати з гострим осередковим пульпітом, для якого характерні гострі мимовільні нападоподібні болі, уси-лівающиеся увечері і вночі. Зондування дна каріозної порожнини хворобливо в одній крапці, частіше в області проекції вогнища запалення пульпи. При глибокому карієсі зондування дна хворобливо рівномірно по всій поверхні около-пульпарного дентину, мимовільні і нападоподібні болі відсутні.

Слід також проводити диференціальну діагностику з хронічним фіб-розним пульпітом, для нього характерна наявність глибокої каріозної порожнини, за-полненной розм'якшеним дентином. При зондуванні дна каріозної порожнини можна виявити повідомлення з пульпової камерою, зондування даного участ-ка різко хворобливо, пульпа кровоточить, наголошується зниження збудливості пульпи на силу струму до 25-40мкА. При глибокому карієсі зондування болезнен-но по всьому дну, пульпа реагує на силу струму 2-12 мка.

Лікування.

Початковий карієс (стадія плями).

Біла або світло-коричнева пляма є проявом прогресуючої демінералізациі емалі.

Доведена здатність зубних тканин до відновлення в початкових стадіях ка-рієса, що забезпечується головним чином мінеральною речовиною зуба - крі-сталлом гидроксиапатіта, що змінює свою хімічну структуру. При втраті