Реферат
Клініко-морфологічні особливості сучасного туберкульозу його своєчасне виявлення та профілактика
Вступ
Актуальність своєчасного виявлення туберкульозу зумовлена епідемією цієї хвороби в Україні. Кабінет Міністрів і Міністерство охорони здоров'я оголосили в країні епідемію туберкульову. Ознаками епідемії туберкульозу за критеріями ВООЗ є рівень хворобливості, що дорівнює 1,2% від всього населення країни. Про епідемію туберкульозу свідчить захворюваність, яка в 2005р. в Україні досягла 84,1 на 100 тис. населення, в Івано-Франківській області цей показник зріс до 79,5 на 100 тис. населення.
Проблема раннього, виявлення туберкульозу полягає у відсутності характерних, достовірних, кілінічних симптомів хвороби. Через те, що паренхіма легень не має больових нервових рецепторів, наявність специфічного інфільтрату в ній не викликає болі. Біль появляється при втягненні в патологічний процес плеври або бронхіальної системи. Але важкий туберкульозний процес і організмі не може розвиватися бехимптомно. Тому, на нашій кафедрі проведено узагальнення симптомокомплексу проявів при розвитку туберкульозу. Міні-симптоматика специфічного процесу дозволяє запідозрити наявність в організмі туберкульозу і провести його виявлення.
Часто в діагностиці специфічного процесу значну роль відіграє морфологічне дослідження при біопсії, інколи при некропсії, при невиявленому за життя туберкульозі.
І. КЛШЖО-РЕНТГЕНОЛОПЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ТУБЕРКУЛЬОЗУ.
Сучасний туберкульоз має цілий ряд особливостей, а саме: мікобактерія туберкульозу нарощує свою патогенність і вірулентність через підвищення концентрації корд-фактору, нарощенню інтенсивності цитохімічних реакцій та каталазної активності мікробної клітини. Також зростає показник первинної і вторинної стійкості мікобактерії туберкульозу до антибактеріальних препаратів (відповідно:27% і 67%). Виникають поліхіміорезистентні форми збудника. Під впливом інтенсивної поліхіміотерапії мікобактерії щоб вижити перетворюються в атипові форми: оскальчаті, зернисті, ниткоподібні, фільтрівні, Л-форми те інші, яких надзвичайно важко виявити Ці форми збудника при певних умовах (пониження імунологічної реактивності організму) можуть набувати патогенності і вірулентності. Спостерігається реструктуризація клінічних форм туберкульозу в бік поширення прогресуючих процесів: фіброзно-кавернозний, дисеміновоний, інфільтративний з розпадом.
Значно зросла захворюваність на позалегеневі форми туберкульозу. Так, з 2003 до 2004р. захворюваність з позалегеневими локалізаціями туберкульозу зросла з 2,9 на 100 тис, населення до 3,1 на 100 тис. населення, що відповідає збільшенню показника на 6,9%. Щороку в країні діагностується 1500 хворих на позалегеневий туберкульоз і кількість їх зростає. Також зросла захворюваність на пер-винний туберкульоз у дорослих. Це можна пояснити так званим феноменом „Бермудського трикутника в туберкульозі". Сторонами цього трикутника є: економічні негаразди, епідемія туберкульозу, наявність неінфікованих дорослих осіб. Ці особи народилися при низькому показнику захворюваності на туберкульоз, не були інфікованими, а те-пер опинилися перед високою хвилею епідемії інфекції.
Значно зросла захворюваність на первинний туберкульоз у дітей і підлітків. Так, зростає кількість менінгітів і мешнгоенцефалітів, якщо до 2003р. в Україні реєструвалися 18-20 випадків хвороби в рік, то зараз - 28-30 випадків в рік. Первинний туберкульоз у дітей часто перебігав з важкими ускладненнями: ателектази, деструкція легеневої тканини, бронхогенним засівом, ендобронхіт, синдром гіпомікро-елементозу і ін. Також за останній час зросли випадки фіброзно-кавернозного туберкульозу у дітей. У 2,5 рази зросла кількість туберкульозу периферичних лімфатичних вузлів. Спостерігається наростання кількості туберкульозу нирок, жіночих статевих органів, кісток і ін.
Дуже високий показник інфікованості МБТ дітей і підлітків, який сягає 21,8%. У дорослих до 40 років спостерігається інфікування до 80-90%.
При аналізі 450 випадків деструктивного туберкульозу легень причинами несвоєчасного виявлення хворих були: безсимптомний і ггідгострий початок хвороби (87%), супутня патологія (78,1), ренггенофобія (43,7%), низькі санітарно-медичні знання населення про хворобу (34,61%), „маски" туберкульозу (30,5%), зменшення відсотку профілактичних флюорографічних оглядів (24,5%), вікові особливості зниже-ної ареактивності організму (14,5%), низька настороженість дільничних терапевтів до туберкульозу (13,6%), низький професіоналізм поліклінічних рентгенологів (3,6%).
II. СУЧАСНІ МЕТОДИ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ
ТУБЕРКУЛЬОЗУ.
В дорослих туберкульоз виявляють шляхом профілактичних планових флюорооглядів, які проводяться 1 раз на 2 роки. Проблемою цього методу є зменшення кількості організованих колективів (зупинка роботи великих підприємств), зменшення кількості пересувних флю-орографів, недостатня кількість флюороплівки, недостатнє фінансування галузі та ін. Туберкульоз у дітей виявляють шляхом постановки проби Манту (щорічно) і встановленням „віражу" туберкулінової проби.
На нашій кафедрі розроблені три методики раннього виявлення туберкульозу: А За міні-симптомами.
Б. За легеневими симптомами в період між плановими флюорооглядами.
В. За біохімічними тестами.
Рент геологічно туберкульоз легень характеризується переважно верхівковою локалізацією, негомогеним характером тіні, різною інтенсивністю (слаба, середня, інтенсивна), нечіткими контурами і різними розмірами. Достовірними ознаками туберкульозу є виділення збудника, морфологічна картина і рентгенологічна позитивна динаміка інфільтрату при лікуванні специфічними препаратами.
А. Виявлення туберкульозу за міні-симптомаии.
Розвиток важкої інфекційної хвороби не може відбуватися безсимптомно, однак ці симптоми не в па то гномо нічні і тому їх важко виявляти.
Міні-симптоматика туберкульозу складається з трьох розділів:
I. Анамнестичний: виясняють наявність тубконтакту, тубінфікування (позитивна проба Манту), залишкових змін після раніше перенесеного туберкульозу, часті ХОЗД, наявність несприятливих факторів, які знижують реактивність організму.
II. Об'єктивне обстеження: при огляді можна побачити вузликову ерітему на шкірі гомілок, в також фліктену і кератокон'юнктивіт (параспецифічні реакції); при пальпації - збільшені периферичні лімфовузли, фізикальні зміни в легенях, ознаки легеневого серця і ін.
III. Синдроми: тубінтоксикаційний, гарячковий, легеневі симптоми, розлади функції зовнішнього дихання, дистрофічний і ін.
Встановлення 5-6 вище вказаних симптомів повинно насторожити лікаря про наявність патології органів дихання і направити пацієнта на дообстеження (флюорографія ОГК, аналіз харкотиння на МБТ, аналізи крові, сечі і ін.)
Б.Виявлення легеневих симптомів.
Медичний персонал (молодший, середній, лікарський)
між плановими профілактичними флюорооглядами робить подвірні обходи і виявляє пацієнтів з легеневими симптомами: кашель, харкотиння, кровохаркання, задуха, болі в ділянці грудної