Курсова робота

на тему:

Конвалія травнева

Зміст:

Вступ

Ботанічна системтика

Ботанічний опис

Лікарська рослинна сировина:

4.1. Характеристика

4.2. Культивування

4.3. Заготівля

4.4. Вимоги до якості

5. Біологічно активні речовини

6. Історія застосування в медицині і фармації

7. Експериментальна фармакологія

8. Токсикологія, побічна дія, протипокази, покази до застосування

9. Застосування у клінічних умовах

10. Лікарські засоби конвалії, які є на світовому ринку

Вступ

Конвалія.

Convallaria majalis.

Люди споконвіку користуються лікарськими рослинами. Наукові і офіцінальна медицина зародилась і продовжує розвиватись на базі все глибшого вивчення й повнішого використання діючих речовин, які містяться в рослинах.

Відомо що лікування препаратами, які побудовані на основі лікарських рослин є досить ефективним, не шкідливим для здоров’я уцілому, мають менше побічних впливів. Отже фітотерапія заслуговує не менше, а можливо більше уваги до себе.

По великому рахунку у нашій країні є досить запасів саме корисних лікарських рослин, тільки серед дикоростучих рослин Карпат тілики судинних нараховується понад 2 тисячі видів. Близько 350 видів мають лікувальні властивості.

Поява синтетичних ліків, що переважно моделюють активні речовини з рослин і є їхніми хімічними аналогами, не зменшила ролі прирордних лікарських рослин. Інтерес до них зростає серед фармакологів, фізіологів, біохіміків, практичних лікарів різного профілю, які прагнуть розширити арсенал лікарських засобів. Тепер широко застосовуються блиько 100 видів рослин. Чимало рослин не включено до державного реєстру, оскільки вони ще недостатньо досліджені фармакологічно або ж їх запаси в природних місцезростаннях невеликі.

Сьогодні вагоме місце серед проблем медицини посідають кардіологічні захворювання, які все частіше вражають людей в віці від 35 років і старших, а іноді і ще молодші вікові категорії.

Однією із рослин, яку широко застосовують у кардіології, а саме її біологічно активні речовини, є конвалія травнева. Дана рослина містить серцеві глікозиди (конвалотоксин, конвалозид, дезглюкохейротоксин та ін.), які мають значний вплив на серцеву систему. Саме завдяки виділенню з конвалії та інших рослин цих речовин фармацевтична промисловість виготовляє все нові і нові лікарські засоби.

Та при цьому слід враховувати і токсичність даних речовин, які займають провідну ланку при виготовленні лікарських засобів.

Ботанічний опис

Клас односім’ядольні (Ліліопсіди) – Monocotyledones (Liliidae);

Підклас ліліїди – Liliidae;

Родина Конвалієві – Convallariaceae;

Конвалія травнева - Convallaria majalis.

Ще в народі конвалію травневу називають: конвалія звичайна, любка, заячі вуха.

Це трав’яниста багаторічна рослина родини лілійних, заввишки 20-30 см. Має довге повзуче розгалужене кореневище, від якого виростає вверх квітконосне стебло прямостояче, голе, безлисте висотою до 20-30см, коротше за листки. Листки(їх 2, рідше 1 або 3) прикореневі видовженоланцетні або еліптично-ланцетні, загострені, звужені в черешок. Квітки дзвониковидні, білі, запашні, в однобічній 6-10-квіток у пониклій китиці. Плід – червона куляста ягода. Цвіте у квітніні-червні. Запах слабкий. Смак не визначається.

Поширення

Конвалія росте по всій Україні у світлих мішаних і листяних лісах, тінистих місцях, в зарощах; в степовій зоні зустрічаються рідко, переважно в долинах річок. Конвалія надає перевагу середньозволоженим місцям проростання, але поодиноко зустрічається і в більш широкому екологічному діапазоні – від лугово-степового до болотяно- лугового ступеня вологості. Відношення рослини до світу різне в різних частинах ареалау. В північній частині конвалія світлолюбива рослина, що зустрічається головним чином на відкритих місцях. На півдні конвалія більш тіньопереносима, росте при освітленості, що складає лиш 1,7% фізіологічно активної радіації.

Землі на яких проростає конвалія варіюють від сильно підзолистих до темно-каштанових і торф’яно-болотяних. Конвалія – помірний або слабкий ацидофіл, що проростає на грунтах при pH від 3,5 до 9. Найкращого розвитку рослина на нейтральних і слаболужних грунтах. Рослина надає перевагу збагаченим грунтам, на бідних грунтах її кількість проростання різко знижується.

Заготівля і зберігання

Для виготовлення ліків використовують три види сировини: свіжі й сушені квітки (Flores Convallariae), які збирають і сушать або цілими суцвіттями або окремо, листя(Folia Convallariae) і всю надземну частину, або траву(Herba Convallariae).Збір проводять тільки в суху погоду. Квітки як і траву, заготовляютьна початку цвітіння рослини. Суцвіття рекомендується зрізувати якнайближче до нижньої квітки, а траву на рівні нижніх плівкових листків (3-5 см від поверхні грунту). Забороняєтьсяобривати чи витягувати рослини, бо вони при цьому гинуть. Пожовклі квітки збирати не можна.Збирати листя починають за 1-2 тижні до початку цвітіння рослини, а закінчують, коли рослини відцвітуть. Щоб зберегти плантації конвалії, необхідно залишати незайманим не менше однієї рослини на 1 , а також суворо слідкувати, щоб при зборі рослини не обривали, а зрізали. Повторні заготівки на даній плантації допускаються не ранішше ніж через 3-4 роки. Зрізані рослини сладають у корзини чи мішки з тонкої тканини і негайно доставляють на сушку.

Сушити сировину треба в затінку, розкладаючи її дуже тонким шаром і час від часу перемішуючи. Штучне сушіння проводять при температурі 50-60є. Траву і листя розкладають на стелажах із сітки тонким шаром (в 1-2 рослини). Якщо немає спеціальних сушилок можна проводити сушку при відкритих вікнах чи з застосуванням притічно-витяжних вентиляторів, в іншому випадку сировина жовтіє і стає непридатною. В районах з теплим кліматом можна сушити конвалію на горищах з доброю вентиляцією.

Під час сушки траву і листя конвалії 1-2 рази перевертають. При сушінні суцвіття, щоб запобігти втраті сировини сітку стелажу накривають марлею чи іншою тонкою тканиною. Суцвіття розкладають шаром товщиною не більше 1 см і не перевертають сировину, щоб не подрібнити її. Кінець сушіння визначають по ламкості черешків листків і квітконосіїв.

Висушену траву, листя і суцвіття конвалії очищають від пожовклих