Реферат
на тему:
ЛФК при плоскостопості
Стопа складається із дрібних кісточок, з’єднаних між собою зв’язками і м’язами, що утворюють два упругих склепіння – свого роду ресори, пружні при ходьбі – повздовжні і поперечні. Нормальна стопа завдяки внутрішньому склепінні при ходьбі не торкається землі своєю внутрішньою частиною. При вродженій слабкості чи перенапруженні м’язів і зв’язок, що підтримують стопу, вона так якби опускається. Таким чином виникає плоскостопість.
Плоскостопість – це зменшення склепіння стопи, пронація п’ятки та супінаційна контрактура переднього відділу. Плоскостопість буває повздовжня і поперечна. По статистиці плоскостопість відмічається у 7-8% 6-7 річних дітей і більше половини у дорослих людей.
Види плоскостопості:
Вроджена плоскостопість нелегко встановити у дитини молодше 5-6 років, так як в більшості дітей є елементи плоскої стопи. При цьому плоска стопа буває вродженою приблизно в3% випадків плоскостопості.
Травматична плоскостопість, може сформуватися після перелому п’яточної кістки чи приплюсневих кісток.
Рахітна плоскостопість обумовлена нагрузкою тіла на ослаблені кістки стопи.
Паралітична плоска стопа утворюється в результаті паралічу м’язів підошви стопи і других м’язів, частіше всього це являється наслідком поліомієліту і зустрічається рідше.
Статична плоскостопість – результат ослаблення м’язів гомілки і стопи зв’язочного апарата кісток.
Причин різні: збільшення маси тіла, робота в стоячому положенні, відсутність фізичних нагрузок і др.
При статичній плоскостопості біль може виникати:
в підошві, в центрі склепіння і у внутрішньому краї п’ятки;
в стопі в її центральній частині;
в м’язах гомілки через нагрузку;
в колінному і суглобі;
в стегні;
в попереку.
Біль підсилюється на вечір, часто в області стопи виникає опухлість. Як правило міняється ходьба, вона робиться неуклюжою, носочки розведені в сторони, інколи обмежений об’єм рухів в усіх суглобах стопи. Люди, які страждають плоскостопістю часто втомлюються при ходьбі. При зовнішньому оглядці важко оприділити наявність плоскостопості в початкових стадіях. Для встановлення діагнозу приміняються спеціальні методи, один з них: потрібно намастити ступню яким-небудь жирним кремом і встати (основна стійка: ноги разом) на листок паперу, поставлений на підлогу. Відмічається відбиток стопи – рівним зовнішнім краєм і виямкою по внутрішньому краю.
Потім взяти олівець і домалювати внутрішній край відбитка – провести пряму лінію від подушечки великого пальця ноги до п’ятки. Із самої глибокої точки виямки опустити перпендикуляр до проведеної допоміжної лінії і продовжити його до зовнішнього краю. Вийде лінія, що пересікає всю стопу напоперек. Так ось, пуста порожнистість – намальована самостійно виямка – в нормі повинна займати близько 2/3 цієї лінії. Якщо вона займає половину лінії, то можна сказати про плоскостопість.
Лікування плоскостопості залежить від ступеня деформації стопи і інколи можлива операція. В початкових стадіях велике значення має: формування правильної ходьби, носіння точно підібраного до ноги взуття, використання різного ортопедичного пристосування, спеціальних втулок. Найважливіше - це спеціальні фізичні вправи, в тому числі ходьба босяком по нерівній поверхні, ходьба на пальцях, стрибки і т.д. Основними принципами являється лімфо і кровообіг, зняти біль в гомілці, стопі, укріпити ослаблені м’язи. Для цього назначають спеціальні вправи і масаж. Масаж проводиться в положенні хворого на спині і на животі. Масують всі пальці, особливо перший, стопу з акцентом на внутрішній її край, гомілку, особливо її поверхню.
Застосовуються всі прийоми масажу. На передній поверхні гомілки не проводять вібраційні прийоми і обмежуються розминанням. Коригуючі вправи, тобто вправи для укріплення м’язів, які підтримують внутрішнє склепіння стопи, спочатку пасивні, а потім активні. Це тильне згинання стопи, повороти її в внутрішню сторону, приведення, сковзкі рухи стопи одної ноги по гомілці другої, збирання пальцями ніг дрібні предмети, згинання і розгинання пальців ніг, присідання на поперечно лежачій палиці, катання малого м’яча і ін. Основними принципами являється: Комплекс вправ при плоскостопості.
Відтягувати носочки стоп на себе і одночасно поворот їх назовні.
Відривати від опори п’ятки (почергово і одночасно) при цьому носки ніг торкаються опори.
Ноги зігнуті в колінах, коліна і стегна розведені, торкаються стопи одна до одної підошвами. Розвести і звести п’ятки з опором на пальці ніг (“хлопати пальцями”).
Сковзящі рух стопи однієї ноги по гомілці другої, захоплюючи її. ВП сидячи на стільці. Ноги зігнуті в колінах стопи паралельні одна до одної (разом чи на ширині ).
Відривати від підлоги п’ятки (одночасно і почергово).
Припідняти п’ятку однієї ноги і одночасно – носочок другої.
Відривати від підлоги носочки ніг (одночасно і почергово).
Покласти гомілку однієї ноги на коліно іншої, зробити кругові рухи стопою за годинником стрілкою і проти.
Захоплювати і перекладати дрібні предмети пальцями стоп.
Переміщення способом гусениці: зігнути пальці ніг, підтягнути до них п’ятки, випрямити пальці, знову зігнути і т.д. (одночасно і почергово).
ВП сидячи по-турецьки. Підігнути пальці стоп і нахиляючи тулуб вперед, встати з опорою на бокову поверхню стоп.
ВП: стоячи, стопи паралельно одна до одної на ширині ступні, руки на пояс.
12. а) Піднятися на носочки і опуститися на всю стопу.
б) почергово відривати від підлоги п’ятки.
13. а) Встати на п’ятки, опустити на всю стопу.
б) почергово піднімати пальці лівої і правої ніг.
14. Перенести центр важкості на зовнішній край стопи, вернутися в ВП.
15. Напівприсядки і присідання на носочках6 а) руки в сторони; б) руки вверх; в) руки вперед.
16. ВП: стоячи на гімнастичній палці (палка поперек стопи, стопи паралельно одна до одної). Напівприсідання і присідання.
Ходьба:
на носках;
на зовнішньому склепінні стопи;
на носках з напівзігнутими колінами;
на носочках з високим підніманням колін;
по ребристій дошці, по скошеній поверхні (вниз) по похилій площині (вверх, вниз).
Всі вправи повторюються 10-12 раз.
Комплекс вправ для профілактики