Курсова робота

На тему:

Лопух справжній та інші його види в фармакопеях різних країн світу, склад БАР та застосування в науковій та народній медицині

План

Вступ

Огляд літератури.

Назва лікарської рослини (рід, родини, вид) і лікарської рослинної справи; відомості про походження виду (родини).

Коротка ботанічна характеристика рослини, ареал розповсюдження і екологічні особливості.

Сировинна база: ресурси і можливості заготівлі дикорослих видів, обсяги і райони культивування рослин. Особливості біології і культивування. Нові сорти.

Раціональні прийоми збирання сировини природоохоронні заходи.

Відомості про хімічний склад досліджуваної рослинної сировини.

Фармалогічна дія біологічно активних речовин, що входить до складу досліджуваної лікарської рослинної сировини.

Переробка рослинної сировини.

Шляхи використання і застосовування лікарської рослинної сировини у науковій і правничій медицині.

Лопух в різних Фармакопеях країн світу.

Практичні рекомендації, пропозиції.

Висновок.

Список використаної літератури.

ВСТУП

Цей чудесний велетень розповсюджений повсюдно і широко відомий як бур'яниста і лікарська рослина, а от що м'ясисті корені його їстівні і живильні, знають деякі.

Рослина двулетнее, у перший рік життя утворить дуже великі прикореневі листи на довгих прямих соковитих борознистих черешках. На другий рік формує високий борознистий одревесневающий стебло (до 3 м) з невеликими кулястими червонясто-фіолетовими кошиками, зібраними у великі щитковидные кисті. Рослина дуже невибагливе, тене- і морозотривке. Якщо його заросли поруч з вашим городом, злегка окультурити і забезпечити мінімальний відхід у першій половині вегетації — при проростанні сформувати рядки, прокопавши міжряддя шириною 50 - 70 див і забрати зайві рослини в рядку на відстані 30 - 50 див друг від друга, у травні і червні сформовані міжряддя просапати і глибоко прорыхлить 2 рази; у липні й у серпні провести рясні поливи 2-3 рази, то можна одержати дуже великі м'ясисті, соковиті корені с чудовими смаковими якостями. У кулінарії використовують корені, заготовлені восени першого чи роки навесні наступного, тому що з утворенням стебел вони одревеснивают і втрачають товарні і смакові якості.

Корені містять ефірні і жирні олії, дубильні і мінеральні речовини, пектини, гіркоти, гликозиды, алкалоїди, смоли, слизи, білок, крохмаль, цукор, інулін, органічні кислоти, вітаміни З, Е, Д, каротин і безліч інших корисних речовин. По харчовій цінності корені лопуха близькі до картоплі. Використовує їх у сирому виді для салатів, у супах, тушкованими, запеченими, смаженими. Корисні вони при діабеті, запаленнях підшлункової залози, печінки, бруньок, слизуватої оболонки рота й інших органів травлення, виразці шлунка, відкладеннях солей у судинах і суглобах, каменях у бруньках, злоякісних новотворах, що зудят шкірних висипках. Уживання коренів робить сприятлива дія при порушенні обміну речовин, поліпшує функціональну діяльність підшлункової залози, жовчного міхура, печінки, бруньок, сприяє розчиненню і виведенню з організму солей і каменів, збільшує діурез, прискорює загоєння раней, обумовлює антиканцерогенна, кровоочисна, потогінна дія, сприяє виведенню всіх шлаків обміну.

Корені заготовлюють у жовтні і зберігають у піску у свіжому виді, а в березні поповнюють їхні запаси, як тільки стане сніг.

Молоді лопушини використовують ранньої навесні як салат. Найбільш ефективний спосіб усунення порушень обміну речовин і очищення судин: свіжі корені лопуха очистити і нарізати тонкими кружечками. 30 м сировини (приблизно десертна ложка з горою) заварити в 300 мол кип'яченої 45 хв чи дистильованої води, кип'ятити 20 хв, настояти 20 хв. застосовувати свежезаваренным ранком натще і ввечері перед їжею в плині 21 дня. Таким же способом протягом 7 днів можна позбутися від будь-яких запалень.

1.1. НАЗВА ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИНИ (РІД, РОДИНИ, ВИД) І ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СПРАВИ; ВІДОМОСТІ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ВИДУ (РОДИНИ).

БУР'ЯНАМ зараховують дикоростучі рослини, що з'являються в населених місцях, уздовж доріг, на полях, випасах, у садах і городах. Ніякі види рослин не поширені так широко, як бур'яни. Вони особливо життєздатні і багато хто ростуть на будь-яких ґрунтах, розвиваються дуже швидко і часто переростають і заглушають культурні рослини. Семена і плоди деяких бур'янів мають особливі пристосування для поширення, наприклад, летючки з чубчиком у кульбаби, гачки і причеплення - у низки. Семена бур'янів переносяться на взутті й одязі пасажирів різних видів транспорту, з якими вони подорожують у далекі країни. Так занесений в Америку подорожник, якого північноамериканські індіанці називали "слідом білого". Ромашка безъязычковая "приїхала" з Америки на наш континент із двох протилежних кінців: через Балтійське море і через Камчатку.

Серед бур'янів-багатолітників широко відомі лікарські рослини: кропива дводомна, мати-і-мачуха, кульбаба, подорожник, спориш, полинь гірка, пустырник, щавель кінський. До них відноситься і лопух великої (реп'ях, лопушник, укр. назва - реп'ях, лопух справжний).

"Реп'ях" - символ нав'язливості. До 1814 року у Франції його не знали. Це "трофей" Наполеона, що біг з Росії. А з Франції реп'ях пішов "гуляти" по всій Європі, перекочував навіть на африканський континент. Той факт, що лопух росте переважно на покрученій землі пустирів, ярів свідчить про чудову життєстійкість і життєлюбство цієї рослини. Під стать життєвим силам і його цілющі властивості. Відвар коренів лопуха в Німеччині приймають як "кровоочисне" засіб при сверблячих висипках, фурункулах, вуграх і інших шкірних захворюваннях, використовують як потогінний і сечогінний засіб, для лікування почечнокаменной хвороби, ревматизму і подагри. В Франції цілителі ефективно лікують коренем лопуха сифіліс. В інших країнах і в нас його застосовують також при виразці шлунка, шлунковій кровотечі, хронічних запорах, золотусі. У Китаї настій листів застосовують при шлункових захворюваннях, набряках, крововиливах, екземах і інших шкірних хворобах.

1.2. КОРОТКА БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОСЛИНИ, АРЕАЛ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ І ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ.

Лопух великої (Arctium Iappa) - двулетнее трав'яниста рослина сімейства Астровые.