У своїй дисертації О. Шумлянський описав і подав малюнок сечових канальців, що утворюють петлю, яка в другій половині XIX ст. знову була описана анатомом Генле і дістала в науці лише його ім'я. Шумлянський довів, що ці канальці не сполу-чаються з артеріальними капілярами, як вважали інші анатоми.

Праця О. Шумлянського про будову нирки була добре відо-ма в Західній Європі, де її двічі перевидавали, але його ім'я західноєвропейські вчені свідомо замовчували. Через байдуже ставлення до здобутків вітчизняних учених у царській Росії у вітчизняних працях та підручниках пріоритет О. Шумлянського, як і багатьох інших наших учених, до радянських часів не від-значався. Брат Олександра Шумлянського, Павло Шумлян-ський, був першим професором хірургії в Харківському універ-ситеті.

Мартин Тереховський (1740—1796) захистив у Страсбурзі докторську дисертацію, в якій довів, що мікроорганізми в на-стоях води не виникають самостійно, як це вважали в ті часи більшість учених, а заносяться іззовні.

О. Шумлянський і М. Тереховський розробили проект пере-творення госпітальних шкіл на медико-хірургічні училища. За реформою 1786 р., програми медичних шкіл були наближені до програм медичних факультетів, але справжніми вищими медичними закладами вони стали тільки з перетворенням їх у 1798 р. на медико-хірургічні академії, які було відкрито в Пе-тербурзі і Москві.

Плани реформи медичної школи, навчальні програми, штати і навіть сама назва «медико-хірургічна академія» були запропоновані і розроблені професо-ром терапії Григорієм Базилевичем. З його ж ініціативи в госпіталях столиць з навчальною мстою було вперше виділено спеціальні клінічні палати для хво-рих з окремими хворобами.

Л і т е р а т у р а :

1. Верхратський С.А., Заблудовський П.Ю.,- Історія медицини. К. 1991

Верхратський С.А., - Історія медицини. М. 1983

3. Мулановський М.П., - Історія Медицини. М. 1969