У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


РЕФЕРАТ

на тему:

Масова фізична культура, медичні проблеми

Медичні проблеми масової фізичної культури

Перш ніж приступити до оздоровчого тренування, людям середнього і літнього віку слід пройти медичний огляд із записом ЕКГ до і після (або під час проведення) функціональної проби навантаження, щоб виявити можливі порушення в діяльності системи кровообігу.

Лікарський контроль в процесі занять фізичною культурою направлений на рішення трьох основних задач: виявлення протипоказань до фізичного тренування; визначення Уфі для призначення адекватної тренувальної програми; контроль за станом організму в процесі занять (не менше двох разів на рік).

У зв'язку з можливістю варіювати величину тренувальних навантажень (починаючи з ходьби) в широких межах, абсолютні протипоказання до тренування на витривалість

-- вроджені вади серця і стеноз (звуження) предсердно-шлуночкового отвору;

-- серцева або легенева недостатність будь-якої етіології;

-- виражена коронарна недостатність, що виявляється у спокої або при мінімальному навантаженні;

-- хронічні захворювання нирок;

-- високий артеріальний тиск (200/120 мм рт. ст.), який не вдається понизити за допомогою гіпотензивних засобів;

-- ранній період після перенесеного інфаркту міокарду (3--6 місяців і більш -- залежно від тяжкості захворювання);

-- виражені порушення серцевого ритму (миготлива аритмія і т. д.); -- тромбофлебіт;

-- гіперфункція щитовидної залози (тиреотоксикоз).

Заняття фізкультурою тимчасово протипоказані також після будь-якого гострого захворювання або ж загострення хронічної хвороби. Важливим засобом лікарського контролю є діагноста УФС шляхом проведення субмаксимальної проби (75 % УЯВЛЯЮ, визначальної верхній рівень толерантності (переносимості) фізичного навантаження. При проведенні цього тесту навантаження на велоергометрі збільшується ступінчасто (по 4 мін кожен ступінь) до тих пір, поки ЧСС випробовуваного не досягне рівня, відповідного 75 % МПК; наприклад, для здорових чоловіків середнього віку 300--600-- 900 кгм/мин. Динаміка цих показників в процесі лікарського контролю об'єктивно відбиває зміни функціонального стану організму і ефективність використовування оздоровчих програм. Додаткова цінна інформація при медичному огляді буде одержана також при вимірюванні артеріального тиску, записи ЕКГ у спокої і після навантаження, визначенні ЖЕЛ і маси тіла.

Не менш важливе значення при рішенні питання про дозування тренувальних навантажень, їх ефективності має і грамотний самоконтроль, який дозволяє тим, що займаються оперативно і регулярно контролювати поточний функціональний стан. Він включає визначення об'єктивних показників діяльності серцево-судинної системи і оцінку суб'єктивних відчуттів. Основним об'єктивним критерієм переносимості і ефективності тренування є ЧСС. Величина ЧСС, одержана за перші 10 з після закінчення навантаження, характеризує її інтенсивність. Вона не повинна перевищувати середніх значень для даного віку і рівня тренованості.

Сумарним показником величини навантаження (об'їм плюс інтенсивність) є величина ЧСС, зморена через 10 і 60 мін після закінчення заняття. Через 10 мін пульс не повинен перевищувати 96 уд/мин, або 16 ударів за 10 з, а через 1 ч повинен бути на 10--12 уд/мин (не більш) вище до робочої величини. Наприклад, якщо до початку бігу пульс був 60 уд/мин, то у разі адекватності навантаження через 1 ч після фінішу він повинен бути не більш 72 уд/мин. Якщо ж протягом декількох годин після тренування значення ЧСС значно вище за початкових, це свідчить про непомірність навантаження, значить, її необхідно зменшити. Тривале збільшення ЧСС (протягом декількох діб) звичайно спостерігається після подолання марафонської дистанції.

Об'єктивні дані, що відображають сумарну величину тренувальної дії на організм (за тижневий і місячний цикл занять) і ступінь відновлення, можна одержати, щодня підраховувавши пульс вранці після сну, в положенні лежачи. Якщо його коливання не перевищують 2--4 уд/мин, це свідчить про хорошу переносимість навантажень і повне відновлення організму. Якщо ж різниця пульсових ударів більше цієї величини, це сигнал перевтоми, що починається; в цьому випадку навантаження слід негайно зменшити.

Ще більш інформативна ортостатична проба. Злічіть пульс, лежачи в ліжку; потім поволі встаньте і через 1 мін знову злічіть пульс у вертикальному положенні за 10с з подальшим перерахунком за 1 мін (для цього одержану величину потрібно помножити на 6). Якщо різниця пульсу у вертикальному і горизонтальному положенні не перевищує 10--12 уд/мин, значить, навантаження цілком адекватне і організм відмінно відновлюється після тренування. Якщо приріст пульсу складає 18--22 уд/мин, значить, стан задовільний. Якщо ж ця цифра більше вказаних величин, це явна ознака перевтоми, яка крім надмірного об'єму тренування може бути викликане іншими причинами (великі виробничі і побутові навантаження, перенесене захворювання і т. п.). Незадовільні результати ортостатичної проби звичайно спостерігаються людей, страждаючих від гіподинамії і повністю детренірованних, а також у фізкультурників, що починають. Із зростанням тренованості поступово знижується реакція серцево-судинної системи на цей тест -- так само, як і ЧСС в стані спокою. Так, наприклад, за спостереженнями автора, у любителів оздоровчого бігу, що починають, перехід у вертикальне положення (після сну) викликає збільшення ЧСС на 20--30 уд/мин, а у добре підготовлених бігунів з багаторічним стажем занять -- всього на 8--16 уд/мин.

Для оперативного контролю за інтенсивністю навантаження, крім даних ЧСС, доцільно використовувати також показники дихання, які можуть визначатися безпосередньо під час бігу. До них відноситься тест носового дихання. Якщо під час бігу дихання легко здійснюється через ніс, це свідчить про режим аероба тренування. Якщо ж повітря не вистачає і доводиться переходити на змішаний носа-ротової тип дихання, значить, інтенсивність бігу відповідає змішаній аероб-анаеробній зоні енергозабезпечення і швидкість слідує декілька понизити. Так само успішно може використовуватися розмовний тест. Якщо під час бігу ви можете легко підтримувати невимушену розмову з партнером, значить, темп оптимальний. Якщо ж


Сторінки: 1 2 3