Реферат - Медичні аспекти проблеми ВІЛ/СНІД в Україні
12

масок, лицевих щитків тощо. Наказ МОЗ України №580 від 2003 року передбачає порядок профілактики інфікування ВІЛ у випадку аварії при виконанні інвазивних маніпуляцій. Доречно зауважити, що медичний працівник повинен дбати про свою безпеку і ставитися до кожного пацієнта, як до потенційно інфікованого, адже не всі громадяни знають і повідомляють про свій статус.Усі медичні працівники, що працюють в закладах, де існує ризик інфікування ВІЛ на робочому місці, повинні мати можливість одержати постконтактну профілактику (ПКП). Для цього в усіх областях створюється запас АРВ-препаратів, у регіональних центрах профілактики СНІД надаються консультації щодо порядку проведення ПКП. Показанням до проведення профілактики є ушкодження шкіри гострим предметом (укол голкою, поріз гострим інструментом або уламком скла), забрудненим кров’ю, біологічною рідиною з домішками крові або іншим потенційно інфікованим ВІЛ матеріалом; потрапляння вказаного матеріалу на слизові оболонки чи ушкоджені ділянки шкіри медичного працівника. Відповідно до наказу на випадок аварії та професійної травми оформляється відповідна документація, проводиться тестування на ВІЛ пацієнта (можливого джерела інфекції). Отримання негативного результату обстеження на ВІЛ пацієнта усуває потребу в хіміопрофілактиці медичного працівника. Якщо отримано позитивний результат в особи — потенційного джерела інфекції, необхідно обстежити на антитіла до ВІЛ постраждалого працівника і лише в разі отримання негативного результату запропонувати розпочати хіміопрофілактику ВІЛ-інфекції. Перед проведенням тесту на ВІЛ та початком ПКП медичному працівнику надається дотестове консультування, а за необхідності — післятестове. Хіміопрофілактика розпочинається у перші години після аварії, але не пізніше 72 годин. Рекомендується терапія двома або трьома препаратами протягом 4 тижнів за схемою, визначеною клінічним протоколом. Доречно зауважити, що таку профілактику можуть надати дітям чи дорослим, які травмувалися “вуличними шприцами” чи постраждали внаслідок зґвалтування. Досвід країн, що успішно протидіють епідемії ВІЛ/СНІД впродовж двох десятиліть історії захворювання, виявив позитивні стратегії, які базуються на мобілізації громадськості. За останні роки в Україні відбулися значні зміни в розумінні ролі неурядових організацій у профілактичній роботі, насамперед безпосередньо в групах ризику. Значних успіхів досягнуто у справі об’єднання людей із ВІЛ/СНІД. Створена і активно функціонує Всеукраїнська мережа людей, що живуть із ВІЛ/СНІД, яка стала в Україні повноправним партнером державних інституцій у справі боротьби з ВІЛ/СНІД, активним помічником в організації догляду і підтримки хворих на ВІЛ-інфекцію людей. Консолідація зусиль держави і громадянського суспільства стала запорукою успіху у подоланні епідемії.

---

Сторінки: 1 2 3 4