На той час його древня культура нараховувала не менше трьох тисячоріч своєї історії. Країна пережила навали багатьох завойовників, і колишня пишнота хилилася до природного заходу. Однак величезний вплив Єгипту на розвиток культури і медицини народів Європи, Азії й Африки ще залишався в силі. Батьківщина Геродота Древня Еллада тільки вступала на шлях історичного розквіту. Наступність єгипетської медицини добре відображена Гомером у “Одіссеї”.
5. Медицина на полях боїв
Велику роль у нагромадженні відомостей у Древньому Єгипті грали військові лікарі, які супроводжували єгипетське військо в походах. На гробницях збереглися зображення операцій на кінцівках. У списках з папірусу обожненого лікаря Імхотепа даються чіткі вказівки по лікуванню раней м'яких тканин, техніці перев'язок, а також по виконанню найбільш частих хірургічних операцій того часу: обрізання і кастрація. Усі поранення поділялися за прогнозом на виліковні, сумнівні і безнадійні.
Лікарська етика того часу вимагала відкритого повідомлення пацієнту передбачуваного результату лікування однією з трьох фраз: “Це хвороба, яку я можу вилікувати; це хвороба, яку я, можливо, зможу вилікувати; це хвороба, яку я не зможу вилікувати”. У тих випадках, коли лікування було можливим, у папірусі Імхотепа даються чіткі вказівки тактики лікування: “Скажи ти тому, у кого зяюча рань на голові: “Це хвороба, яку я буду лікувати”. Після того, як ти зашиєш йому рану, у перший день поклади на неї свіже м'ясо і не бинтуй її. Піклуйся про нього доти, поки пройде час його хвороби. Лікуй рану жиром, медом, корпією, поки хворий не поправиться”. При лікуванні переломів єгипетські лікарі застосовували дерев'яні лубки або бинтували ушкоджену кінцівку лляною тканиною, просоченою застигаючою смолою. Такі шини виявлені на єгипетських муміях. Вони багато в чому близькі сучасним гіпсовим пов'язкам.
6. Уринотерапія
У Древньому Єгипті сеча знаходила досить широке застосування як лікувальний засіб. У Геродота є опис не зовсім ординарного випадку уринотерапії: “По смерті Сезостриса царську владу успадковував син його Ферон, що осліп... занедужавши очима. Десять років він був сліпим; на одинадцятому році цар почув слово оракула в місті Буто, що час покарання його минуло, що він прозріє, якщо промиє очі сечею жінки, яка має зносини тільки з одним чоловіком і ніякого іншого чоловіка не мала. Він насамперед випробував сечу власної дружини і, коли не прозрів, випробував усіх жінок підряд, поки нарешті не прозрів. Тоді він зібрав усіх жінок, яких випробував, крім тієї, від сечі якої він прозрів, в одне місце, іменоване тепер Червоним полем, і всіх їх там спалив; на тій жінці, від сечі якої прозрів, цар сам женився”. Так у Древньому Єгипті одночасно був отриманий лікувальний ефект і проведений експертиза подружньої вірності.
У папірусі Еберса гінекологічний розділ містить відомості про розпізнавання термінів вагітності, статі майбутньої дитини, а також “жінки, яка може і не здатна родити”. Берлінський і Кахунський папіруси описують простий спосіб визначення статі майбутньої дитини. Пропонується змочити сечею вагітної жінки зерна ячменя і пшениці. Якщо першою проросте пшениця - народиться дівчинка, якщо ячмінь - хлопчик. Американські дослідники з Джорджтаунського університету провели такі дослідження й одержали статистично значиме підтвердження їх ефективності. Однак раціонального пояснення цього факту поки що не має.
Список використаної літератури
Древние цивилизации. – М., 1989.
История Древнего мира. Расцвет древних обществ. – М., 1989.
Історія світової культури. – К., 1993,
Історія світової та української культури. – К., 2000.
Історія світової культури. Культурні регіони. – К., 1997.
Історія української та зарубіжної культури. – К., 1999.