Реферат

на тему:

Морфологічна характеристика елементів організованих сечових осадів в нормі і при патології

План

Загальна характеристика сечових осадів.

Організовані сечові осади.

Морфологічна характеристика організованих сечових осадів в нормі і при патології.

Інші елементи осаду: їх морфологічна характеристика і діагностичне значення.

В нормі свіжа сеча прозора. Лише при стоянні в ній появляється незначне помутніння, яке під мікроскопом складається із різних солей, лейкоцитів, епітелію сечовивідних шляхів. У здорових людей часто випадає осадок насичених ранкових порціях, або при сильному потінні. При патологічних станах, або зразу виділяється мутна сеча, або після деякого стояння утворюється осад, який потрібно ретельно вивчати під мікроскопом.

Всі осадки, які зустрічаються у здоровій і патологічній сечі можна розділити на дві великі групи: неорганізовані і організовані.

Організовані осадки відрізняються від неорганізованих нерозчинністю при нагріванні в оцтовій і соляній кислотах. Вони мають відносно низьку питому вагу і значно повільніше осідають на дно посуди і сеча на довго залишається мутною. Легше всього осідають еритроцити, а бактерії зовсім не осідають.

До організованих осадків належать клітини епітелію, лейкоцити, еритроцити, циліндри і інші елементи.

Епітелій приєднується до сечі під час проходження її по сечових шляхах. В нормальній сечі майже завжди зустрічається тільки плоский епітелій у вигляді великих багатокутних, рідше круглих клітин з маленьким ядром і світлою мікро зернистою протоплазмою.

При патологічних станах кількість епітеліальних клітин із сечовидільних шляхів може бути набагато більшою.

Епітелій сечових канальців, нирковий відрізняється від епітелію нижчележащих сечових шляхів меншим розміром; по величині він трішки більший від лейкоцита. Форма ниркового багатокутна або кругла, протоплазма зерниста. Для того щоб розпізнати клітини ниркового епітелію, треба шукати клітини, які лежать на циліндрах. Уважно роздивляючись їх, можна уже диференціювати клітини ниркового епітелію, які лежать вільно поза циліндром.

Лейкоцити зустрічаються в сечі в вигляді невеликих зернистих шариків, правильної округлої форми. Деколи вони набухають, особливо в лужній сечі. Але якщо їх багато(піурія), то це вказує на патологічний стан сечовивідних шляхів або нирок. Гній може виділятися із нирок, ниркових лоханок, сечовудів, сечового міхура. Виявлення в сечі збільшеної кількості активних лейкоцитів вказує на запальний процес сечостатевих органів. Вони можуть бути виявлені при пієлонефриті, циститі, простатиті, запаленні статевих органів.

Еритроцити – по розміру менші за лейкоцити, мають вид правильних дисків жовтуватого кольору в сечі слабо кислої реакції. Вилугувані еритроцити мають вигляд безколірних кружків. В слаболужній сечі вони виглядають так само, як і в сечі слабокислої реакції, але мають дещо більший розмір, ніж звичайні еритроцити. В сечі лужної реакції вони дуже скоро розрушаються.

Еритроцити в сечі можуть бути виявлені при різних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів. Значна кількість еритроцитів в сечі – гематурія може зустрічатися при геморагічній формі гломерулонефриту, гострій нирковій недостатності, нирково-кам’яній хворобі, туберкульозі нирок, злоякісних новоутвореннях, геморагічних діатезах і т.д.

Сечові циліндри – елементи різної ширини і довжини, деколи зустрічаються у вигляді обломків:

а) гіалінові – бліді, майже прозорі, можуть мати буруватий жовтуватий, або зеленувато-жовтий колір. Їх поверхня буває частково покрита солям, нирковим епітелієм, лейкоцитами;

б) восковидні – ширші від гіалінових, грубі, в них часто знаходять дірки, колір їх блідо-жовтий;

в) лейкоцитарні – повністю покриті лейкоцитами, або групи лейкоцитів у вигляді циліндрів;

г) епітеліальні – гіальнові циліндри повністю покриті епітелієм нирок, або складаються із ниркового епітелію;

д) зернисті – це короткі і товсті утворення можуть бути окрашені в червонувато-бурий або бурий колір – при наявності кров’яного пігменту і жовтушно-жовтий при наявності жовчного пігменту;

е) жирно-зернисті циліндри покриті різними по величині капельками жиру;

ж) еритроцитарні – складаються з еритроцитів, в їх склад можуть входити циліндричні згустки крові, які утворилися в сечових канальцях;

з) циліндроїди – подібні на циліндри, але на відміну від них мають подовгувату форму. Кінці їхні якби розщеплені.

В сечі здорових людей поодинокі гіалінові циліндри можуть бути виявлені після фізичної нагрузки. Циліндрурія буває при лихоманках, інтоксикаціях різного роду, інфекційних захворюваннях, а також при пієлонефритах, гломерулонефритах, гострій нирковій недостатності і ін.

До організованих осадків відносяться також уретральні нитки, елементи новоутворень, сперматозоїди і т.д.

Уретральні нитки складаються із слизі, лейкоцитів і епітелію уретри. Розрізняються слизисті і слизисто-гнійні уретральні нитки.

Клітини новоутворень мають різну величину і форму, великі ядра і ядерця, різна кількість цитоплазми, розміщуються клітини окремо, у вигляді скупчень, або в цільні групи. Зустрічаються при перехідно клітинній папіломи, перехідноклітннному, плоско клітинному раку і інших злоякісних новоутвореннях.

Література:

Л.Т. Марголіна Л.Г. Смирнова. Посібник по клінічних лабораторних дослідженнях. Сто. 424-450.

В.С. Ронін, Г.М. Старобинець, І.А. Утевський. Посібний до практичних занять по лабораторн6их клінічних дослідженнях. Стор. 41.