Необхідно обстежувати пахвову область, де можуть бути збільшені лімфатичні вузли. Передня грудна стінка поза молочною залозою обстежиться в зв'язку з можливою наявністю додаткових часточок, у яких можуть відбуватися ті ж зміни, що й у молочних залозах.

Необхідно прощупати сосок і підсоскову область, тому що під соском може бути пухлина.

Найчастіше (у 50% випадків) пухлина виявляється в тій чверті молочної залози, що розташовується зверху і зовні.

На закінчення обстеження потрібно обережно узяти великим і вказівним пальцем сосок і надавити на нього, відзначаючи при цьому характер виділень з нього чи їхню відсутність.

При пальпації молочних залоз відзначають, які вони на дотик, і запам'ятовують ці відчуття. Оскільки молочні залози мають дольчату будівлю, під пальцями буде відчуватися визначена зернистість чи тягнучисть, що не є ознакою захворювання.

2. Мастопатія – одна із видів патологій молочних залоз

На запитання про причини і чинники ризику розвитку мастопатії відповідає заступник головного лікаря клініки НЦРМ АМН України Настасія Зайцева. —

Сьогодні не можна однозначно назвати причини розвитку мастопатії. Є багато чинників ризику, сукупність яких і визначає проблему в конкретної жінки. В останні роки патологія дуже «помолоділа». Жінка може почути цей діагноз у 25—30 років. На першому місці серед чинників ризику — наявність супутньої гінекологічної патології і, як наслідок, — гормональні порушення. Безпліддя, порушення менструального циклу, раннє або пізніше статеве дозрівання, ранні (до 18 років) або пізні (після 26 років) пологи, нерегулярне статеве життя, а також відсутність сексуальної задоволеності. Близько 80% жінок, які страждають на мастопатії, не відчувають сексуального задоволення.—

Багато хто відмовляється від годівлі грудьми, вважаючи це корисним, — продовжує Настасія Леонідівна. — Може, з точки зору збереження фігури це і правильно. Але для збереження здорової молочної залози — ні. Годівля грудьми необхідна, тому що змушує залози працювати, виконуючи свої фізіологічні функції. Те ж стосується і пологів — наші бабусі більше народжували, і проблем із молочними залозами у них було значно менше. Слід, однак, зазначити, що годівля грудьми більше одного року не справляє позитивного впливу на здоров’я жінки. В останні роки великого значення набувають травми молочної залози. Емансипація посадила жінок за кермо автомобіля. Під час водіння вони часто б’ються грудьми об кермо. Ті, хто не має автомобіля, в переповненому громадському транспорті страждають не менше. Рідкісні мікротравми принципово не значимі, але постійні — сприяють розвитку різних недуг. Захворювання ендокринної системи впливають на виникнення патології молочних залоз.

Не можна забувати і про пластичні операції, проведені жінками для зміни форми грудей. Часто «краса» може зробити ведмежу послуги здоров’ю, бо матеріали, із яких зроблено імплантанти, не завжди безпечні. Крім того, це травма грудей, про небезпеку якої ми щойно згадували. Має значення і спадковість. Якщо в сім’ї у жінок по материнській лінії були онкологічні захворювання, це збільшує ризик їхнього розвитку у спадкоємиць.

Щоб визначитися з тим, чи є захворювання молочної залози, кожна жінка, незалежно від віку, має проводити періодично самодіагностику — обстежити свої груди, — рекомендує спеціаліст. — Найкраще це робити в першу фазу менструального циклу відразу по закінченні менструації. Жінкам у менопаузі дослідження потрібно проводити щомісяця одного й того ж дня. Починати потрібно з візуального огляду грудей перед дзеркалом. Руки піднято вгору, звертати увагу на зовнішній вигляд шкіри, сосків, зміну розмірів, асиметрію. Невелика різниця в розмірах залоз є фізіологічною. Значні зміни повинні насторожити і послужити приводом для негайного візиту до лікаря. Після візуального огляду потрібно промацати залози по черзі, не опускаючи руки, від зовнішньої чверті, просуваючись за годинниковою стрілкою. Робити це потрібно спочатку стоячи, потім лежачи. Якщо ви знайшли якісь зміни — не займайтеся самолікуванням, не впадайте в паніку. Просто зверніться до лікаря. Для діагностики та диференціальної діагностики мастопатії зараз є все необхідне. Це ультразвук, мамографія, мамосцинтиграфія, за показниками — пункційна біопсія для визначення клітинного складу утворення в грудях. Остаточний діагноз про характер утворення може поставити лише лікар — онколог-мамолог.

Мастопатія є одним із чинників ризику з розвитку раку молочної залози. Тому її наявність вимагає зміни у ставленні жінки до свого здоров’я. Насамперед потрібно відмовитися від куріння. Не рекомендоване тривале перебування під прямими сонячними променями, часте відвідання солярію. Приймати фізіотерапевтичні процедури можна тільки після консультації зі спеціалістом. Дієта повинна містити більше овочів і фруктів, грубої їжі (каша, хліб із борошна грубого помелу або з висівками) для забезпечення гарної роботи кишечника і зменшення зворотного всмоктування в кров токсичних продуктів. Стежте за станом печінки, кишечника, інших внутрішніх органів. На закінчення — пам’ятайте про те, що не слід боятися звертатися до лікаря, якщо ви виявили проблеми з молочними залозами. Вчасно поставлений діагноз дозволить зберегти здоров’я, красу, можливо, уникнути операції. Якщо захворювання є, воно рано чи пізно все одно приведе вас до медиків. Краще, нехай це буде рано.

3. Рак молочної залози

В Україні спостерігається неухильне зростання захворюваності на рак молочної залози. Найбільш актуальною ця проблема є в промислово розвинутих регіонах України, таких як Донеччина. Щорічно в Донецькій області реєструється понад півтори тисячі нових випадків даного захворювання у жінок.

Провідні фахівці обласного протипухлинного центру на засіданні Донецького прес-клубу висвітили онкологічну