Курсова робота

Подорожник великий – лікарське застосування.

План

План............................................................................................2

Вступ..........................................................................................3

Ботанічна систематика, відомості про походження назви виду, синоніми.........................................................................………..4

Ботанічний опис .......................................................................5

Ареал поширення, ресурси і екологія.....................................6

Лікарська рослинна сировина..................................................7

Біологічно активні речовини....................................................8

Історія застосування подорожника великого.........................9

Медичне значення лікарської рослини.................................11

Застосування подорожника у алопатії і народній медицині.....................................................................................14

Застосування подорожника великого в гомеопатії..............17

Подорожник великий в косметиці.........................................19

Лікування подорожником дітей.............................................20

Висновок..................................................................................22

Список використаної літератури...........................................23

Вступ

“Бесшабашен и неосторожен,

Но в стремленье к людям он силен.

Где дороги, там и подорожник,

Даже на тропинке – тоже он”.

Борис Карпенко

“Подорожник”

На всіх мовах назва даної рослини пов’язана з дорогою. І, дійсно, насіння подорожника приклеюючись до підошви наших ніг, до лап, копит і шерсті тварин і птахів, колесам наших транспортних засобів, по-всьому, що пройде по ділянкам, на яких росте подорожник.

Рослина щільно прижимається до землі, напевно, щоб його не розтоптали, а ще для того, щоб зберегти вологу і не дати силу росту “сусідам”, іншим рослинам. Не випадково в місцях постійного росту подорожників ми бачимо невелику “пляму”. Зв’язок подорожників з людиною просто фантастичний.

Ботанічна систематика, відомості про походження назви виду, синоніми.

Подорожник великий – Plantago major L., рід – Plantago, родина подорожникові – Plantaginaceae, вид - Plantago. Подорожник великий – назва походить від латин. рlanta – підошва і ago – вожу, іду; major – великий. Народні назви припутник, трипутник, порізник, ранник, бабка і інші.

В Америці рослина отримала назву у аборигенів – “слід білої людини”. А все тому, що корінні жителі Америки до приходу європейців не знали подорожника. Коли ж на американський континент нахлинуло багато конкістадорів, то на взутті останніх переїхали океан насіння і знайомого нам подорожника. Де проходили європейці, там і виростали невідомі індійцям рослини, листки яких нагадували слід стопи людини. Так і назвали індійці подорожник – “слід білої людини”.

Також у рослини було і інша назва, яка проіснувала до наших днів – “арноглосса” – “овечий язик” – який відображає таку ж форму листка. Німецька назва відповідає по-смислу нашій, а у Франції і Англії користуються латинським визначенням рослини.

Ботанічний опис.

Подорожник великий одна з найпоширеніших лікарських рослин, яка має широкий ареал в Євразії; яка являється рудеальним бур’яном, розселившись по-сусідству до людини.

Подорожник великий – багатолітня трав’яниста рослина з прикореневою розеткою листків, з центру якої виростають без листкові квітконосні стебла (квіткові стрілки), які несуть на верхівці по одному колосу. Має коротке, товсте, вертикально розміщене кореневище, з придатковими нитковидними мичкуватими коренями. Листки черешковидні, широкояйцевидні або широкоеліптичні, цілокраї, голі або злегка опушені, довжиною 12 см, з 3-9 дуговидними жилками. Квітки в колосі дрібні, світло-бурі, сидять по одному в пазухах приквітників. Плід – яйцевидна, двогніздова еліптична багатонасінна коробочка з дрібним, гранистим, сірувато-коричневим чи бурим насінням, довжиною 1-1,7 мм, з 4-8 насінинами в кожному гнізді. Розмножується подорожник тільки насінням. Маса 1000 насінин 0,14-0,25. Цвіте з травня-червня на півдні по серпень-вересень на півночі. Плоди достигають в серпні-жовтні.

Ареал поширення, ресурси і екологія.

Подорожник великий – рудеальний бур’ян, який поширився задяки людині. Поширений по всій Україні, але на півдні і сході дуже рідко. В горах піднімається до висоти 2000-2500 м над рівнем мор’я.

Росте в місцях з більш-менш ущільненими багатими ґрунтами, уздовж доріг, стежок, в дворах, на вулицях і площах, в садах, на луках, інколи уздовж полезахисних насаджень, на лісових галявинах, а також як бур’ян на окраїнах посівів. Часто утворює дрібні зарослі. Культивується в Україні.

Лікарська рослинна сировина.

Лікарською рослинною сировиною подорожника великого є листки.

Збирають влітку, в фазі цвітіння; листки зривають руками або зрізають ножем, косять, залишаючи одну добре розвинену рослину на 1м2. Листя складають в корзини чи мішки. Потім відкидають домішки, пожовкле листя і сушать, розклавши шаром завтовшки 5 см на папері чи тканині з періодичним перемішуванням, на повітрі в тіні при добрій вентиляції або в сушарках при температурі 50-600С. Кінець сушіння визначають за ламкістю черешка. Вихід сухої лікарської рослинної сировини становить 22-23%.

По ФС 42-147-72 сировина складається з зелених чи бурувато-зелених непошкоджених листків довжиною до 24 см і шириною 11 см, цілокраї і злегка зубчатих, голих, з 3-9 жилками. Запах слабкий, не характерний. Смак гіркуватий. Вологість не більше 14 см. В сировині допускається не більше (процентів): почорнівших, побурівших і пожовтівших листків – 5, подрібнених частин (які проходять через сито з діаметром отвору – 1 мм) – 5, інших частин подорожника – 1, органічних і мінеральних домішок – по 1. Екстракційних речовин має бути не менше 30%. Вміст золи немає перевищувати 20%, в тому числі золи, не розчинній в 10% хлоридній кислоті, - 6%.

Сухе листя упаковують в тюки вагою по 20-25 кг. Зберігають в сухому, добре провітрюваному приміщенні. Сировина легко набирає вологості, нагрівається і скоро втрачає якість. Термін зберігання цільних листків 3 роки, а подрібнених до 2 років. Переконтролю сировина не підлягає.

Біологічно активні речовини.

Рослина вміщує значну кількість пектинових речовин (листки – до 20%, насіння – до 40%); органічні кислоти – бензойну, саліцилову, сиреневу, гентицинову і ін.; оксикоричну кислоти – хлоргенову, коричну, п-кумарову, ферулову, кофейну, нехлоргенову і ін.; флавоноїди – похідні лютеоніна (7-глікозид і 7-глюкуронід), кверцетина, апігеніна, скутелляриїна, гіспідуліна, байкалеїна, метилоксискутелляреїна; сапоніни; каротин; сім амінокислот; філохінон, аскорбінову кислоту, вітамін U; іридоїдні глікозиди – аукубін і каталол; невелику кількість дубильних речовин; сліди алкалоїдів; ескулетин, віразол; ситостерин.

В насінні подорожника великого знаходяться пектинові речовини, білки, амінокислоти, жирні масла (до 20%), стероїдні сапоніни, цукор плантеоза,