Відвар насіння і сік рослини – добрий відхаркуючий засіб при кашлю. Їх рекомендують застосовувати з медом при бронхіті, плевриті, бронхіальній астмі, коклюші, як бактерицидний, послаблюючий, протизапальний засіб.

Із настойки чи соку подорожника роблять промивання і примочки на кон’юктиву при запаленні і травмах ока. Свіже листя і відвар із них прикладають на травмовану поверхню, нариви, фурункули, флегмони. В давнину при таких захворюваннях подорожник був мало не єдиний і признаний ефективним засобом лікування.

В корейській народній медицині рекомендують приймати подорожник і його препарати при серцевих і ниркових набряках, при відтоках в період вагітності, асциті; для прискорення загоювання ран і при гнійних ураженнях шкіри в лікувальній дозі 6-15 г на добу; при запальних захворюваннях сечового міхура та сечовивідних шляхів, при гострому і хронічному бронхіті, гострій і хронічній бактеріальній дизентерії, порушенні травлення. Подорожник великий – дуже відома рослина, яка часто застосовується в народній медицині, тому його часто включають в лікарські збори, які використовуються для лікування різних захворюваннях.

Жарознижуючий, потогінний збір: кореневище алтея лікарського, листків мати-й-мачухи, шишок сосни звичайної по 20 г, трави материнки звичайної, листків подорожника великого і плодів кропу запашного по 10 г.

Збір, який застосовується при тріщинах і переломах кісток: квітки звіробою звичайного – 20 г., трави болиголова плямистого, листків подорожника великого і насіння сосни звичайної по 10 г.

Збір, який приймається при гастритах із зниженою кислотністю: трави звіробою звичайного і листків подорожника великого по 20 г., трави золототисячника зонтичного, листків кропиви дводомної і рилець кукурудзи звичайної по 10 г.

Збір пом’якшуючий і обволікаючий: трави медунки темної, зерна овсу посівного, листків подорожника великого по 20 г., квітів ромашки лікарської – 30 г.

Збір відхаркуючий: плоди анісу звичайного, плодів бузини чорної, квітів липи серцевидної, листків мати-й-мачухи, плодів подорожника великого по 10 г.

Застосування збору із листків подорожника великого і трави фіалки (1:2) позитивно впливає на імунні показники в дітей з перенесеною пневмонією і бронхітом. Збір проявляє загальнозміцнюючу дію на дітей, які часто хворіють простудними захворюваннями з ураженням верхніх дихальних шляхів.

Відомі також такі збори, які застосовуються для лікування псоріазу, екземи і нейродерміту, піодерміту, фурункульозу, при безпліддю, маткових кровотечах, енурезі, циститах, носових кровотечах, бронхіальній астмі, ентероколітах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки.

Застосування подорожника великого в гомеопатії.

В гомеопатії подорожник великий застосовується з 1861 року після появи в гомеопатичній літературі статті доктора Аранцо. Засіб увійшов в гомеопатію з народної медицини. Його з великим успіхом застосовував доктор Гейль при вушній і зубній невралгіях, при запаленні грудних залоз, при ранах і забоях, при укусах комах. Плантаго є ефективним при лікуванні геморою, різних захворюваннях шлунка і кишечнику.

Плантаго є також дуже ефективним при зовнішньому застосуванні: пов’язка з тинктурою подорожника застосовується при оперізуючому лишаї, при невралгії нерва Кларке. Одним із основних застосувань плантаго є зубна біль з слинотечею і зубної болі, яка іррадує у вухо.

Клініка: зубні невралгії, невралгія нерва Кларке, ціліарна невралгія, вушна невралгія; головні болі; риніт, аденіт; стоматит; енурез; діарея; гастрит; геморой; шкірний зуд; мастит; опіки.

Зустрічаються також наступні показання: катар верхніх дихальних шляхів, трофічні виразки, парези, зовнішній отит, малокрівя, кахексія, маразм, наслідки великої дози вживання ртуті, а також куріння тютюну.

Основні показання:

Нервова система: гострі зубні болі, невралгія нерва Кларке, неспокійний сон.

Очі: ціліарна невралгія від зуба, глибока біль в орбіті.

Дихальні органи: гострий реніт, сухість в горлі, напухання слинних залоз.

Шлунково-кишковий тракт: сильні болі в здорових корінних зубах, кровотеча ясен, відрижка, коліки, діарея, геморроідальні шишки.

Сечові органи: нічне не держання сечі, часте сечовипускання.

Шия і спина: ригідність і хворобливість м’язів шиї, пульсуюча біль між лопатками.

Шкіра: сильний зуд по ночам, опіки, еритеми, запальні процеси шкіри.

Жіночі органи: запалення грудних залоз.

Модальності: погане почуття зранку, після обіду, від спеки, від руху і напруження, після їди.

Призначення: в х1, х2,х3,х6 і 12 розведеннях. Зовнішньо застосовується настойка із свіжої рослинної есенції.

Гомеопатичні препарати на основі подорожника великого

На українському ринку з’явилися комплексні гомеопатичні препарати різних іноземних фірм. Один з таких препаратів – “Вибуркол”, в склад якого входить:

Chamomila х1-1,1 мг

Belladonna х2-1,1 мг

Dulcamara х3-1,1 мг

Plantago major х3-1,1 мг

Pulsatilla х2-2,2 мг

Calcium carbonicum Hanhemani х8-4,4 мг

Massa suppositorium до 1,0 г

Форма випуску: свічки ректальні в контурній упаковці по 12 штук.

Виробник: Biologssche Heilmittel Heel GmbH, Німеччина.

Препарат призначається дітям з перших днів життя як обезболюючий засіб при локальних болях, при збудженому стані з лихоманкою і без; як дезінтоксикаційний засіб. При інфекційно-запальних процесах внутрішніх органів, гострих захворюваннях верхніх дихальних шляхів, спастичним станом шлунка і кишечнику, метеоризмі, поносах; болях при прорізуванні зубів, циститах, отитах, кори, інфекційному паротиті, астено-невротичному синдромі; вагітним жінкам при можливості недоношеної вагітності на ранніх стадіях, для обезболені родів. Застосовується по 1 свічці 2-3 рази на день.

Подорожник великий в косметиці.

Тонізуюча маска для старої шкіри. Застосовується настій листя (1:5) подорожника великого, який розводять по половині з водою. Настій приймають для очищення шкіри, використовують ватний тампон, а також у вигляді примочок. Марлеву салфетку змочують в настою, яку накладають на обличчя і шию на 30 хв. Настій має бути достатньо гарячим, після охолодження салфетку змочують повторно кожні 10-7 хв.

Маску застосовують